Кровоспинні, протишокові препарати, бандажі і джгути – це те, чого бракує львівським волонтерам уже впродовж кількох місяців. Збирати шпитальні та особисті аптечки й передавати медикаменти в АТО щораз важче. «CELOX» на вагу золота. Дістають його усіма правдами й неправдами. Втім, ще більша, кажуть, халепа із звичайними джгутами. Українські гумові – не найкращий вибір. Хороші закордонні – щонайменше по 18 доларів за штуку. Та й індивідуальну аптечку скласти коштує 100 доларів.
«Наша група «Допоможи фронту» прийняла рішення такі аптечки давати спеціальним підрозділам, до прикладу, снайперам. До речі, ті 20 снайперів, які поїхали й отримали аптечки, якраз встигли пройти навчання за тією системою, чи от розвідники або мінометники», – розповів волонтер ГО «Допоможу фронту» Наталя Микитюк.
Проблема з рецептурними препаратами. Аналогів шукати дуже важко. До прикладу, катастрофічна ситуація з протишоковими. «Проблема в тому, що вони майже всі є опіоїдні, тобто їх продають для ракових хворих, за конкретними рецептами, для конкретного хворого. Ніхто тобі не продасть його, бо то для солдатів. Тобто у нас проблема з рецептурними ліками. І ми намагаємося їх замінити найважчими анальгетиками», – зізналася Марія Олійник, яка збирає ліки для військових в АТО.
Та найбільша проблема із шпиталями і лікарнями в зоні АТО, донецькі і луганські госпіталі потребують буквально всього – від шприців до рентгенапаратів. «Вони не були розраховані на таку кількість потерпілих і поранених. Грубо кажучи, це приміщення, куди просто приходили помирати старенькі. Там зараз проблема із звичайними шприцами та фізрозчинами, а також технікою», – зазначив керівник координації ГО «Допоможи фронту» Сергій Глотов.
Втім, найбільша біда у волонтерів, звісно, з коштами. Їх катастрофічно бракує для закупівлі медикаментів.