«У російській системі ракетного захисту С-400, закупленої Іраном і Туреччиною, є лазівка, її можна подолати. Деталі згодом», – саме таким посланням на записці, прихованій у палітурці книжки, завершився останній, восьмий сезон американського серіалу «Батьківщина» (Homeland). Записку надіслала своєму шефові агентка ЦРУ Керрі Метісон, яка зуміла успішно інфільтруватися в середовище вищого військового керівництва Росії.
Скільки тоді було обурливих криків і саркастичних постів у російських пабліках. Мовляв, що це за дурня, наша С-400 нездоланна, зрештою, як і вся російська зброя, якій «аналагавнєт». У підсумку російські патріоти винесли вирок серіалу – брехня від першої до останньої серії.
Те, що росіяни так пишалися силою російської зброї – абсолютно не дивно. Дивно, що й у країнах Західного світу аналітики й публіцисти підтримували цей міф, наганяючи страху на своїх співвітчизників. Скільки за попередні роки було опубліковано статей у європейських й американських виданнях про новітні російські літаки і ракети, про здатність російської армії легко захопити балтійські держави, про арктичний військовий потенціал тощо. Навіть у свіжому сиквелі культового фільму про американських військових пілотів із Томом Крузом у головній ролі «Топ Ґан: Маверік» ідеться про якісь нездоланні російські винищувачі п’ятого покоління, проти яких F-18 не мають жодного шансу.
От не віддав би Владімір Путін наказ про проведення «спеціальної військової операції», не почалось би широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, то, найімовірніше, ця ілюзія про російську непереможність плекалася б на Заході й понині.
Утім світ став свідком, як Сили оборони України успішно відбили російську навалу, спалили масу російської техніки в перші ж дні наступу, знешкодили тисячі окупантів. І навіть «невразимі» ЗРК С-400 українські вояки успішно знищували. Та й ті самі «нездоланні російські винищувачі п’ятого покоління» Су-35.
Так був спростований перший російський міф. Пам’ятаєте, свого часу російське телебачення крутило такий ура-патріотичний ролик з інфографікою та мультиплакаціями, який розповідав, як доблесна російська армія за кілька годин захоплює сусідні держави, а за кілька днів – усю Європу.
Насправді ж російська армія виявилася нездатною влаштувати бліцкриґ в Україні. Але, можливо, правдивим є другий міф про те, що Росія здатна перемогти у тривалій війні. Адже вона довгі роки готувалася до експансії, запаслася тисячами одиниць бронетехніки, артилерійських установок, літаків, мільйонами боєприпасів і ракет. Тимчасом як Україна володіє порівняно незначними ресурсами. Пригадаймо, як свого часу один за одним спалахували в Україні склади з боєкомплектами.
Завдяки, здавалося б, невичерпним запасам амуніції російські війська влаштовували вогняні шторми, наступаючи на українські позиції, зрівнювали зі землею цілі міста, змушували врешті-решт українських вояків відступати.
Але, як відомо, безмежними в цьому світі є лише простір, час і дурість. «Нескінченні» запаси російського БК виявилися дуже навіть вичерпними, особливо після такого інтенсивного використання. Як підрахували журналісти-розслідувачі з видання The Insider, за високої інтенсивності бойових дій російсько-української війни росіяни вистрелювали щоденно по 40 тис. – 60 тис. снарядів усіх типів, а у дні відносного затишшя – до 24 тис. на добу.
Як стверджують військові аналітики, російські оборонні підприємства з десятих років ХХІ століття виробляли щороку 1,6–1,7 млн снарядів усіх типів. Тож, здавалося б, за останнє десятиліття Росія зуміла собі створити нічогенький запас. На відносно неінтенсивні бої в Сирії чи Лівії не могло бути використано критично велику частину російського БК.
Але зовсім іншою була ситуація з війною в Україні, де росіянам для описаного вище способу наступальних дій доводилося використовувати близько мільйона снарядів на місяць.
За підрахунками журналістів The Insider, за пів року агресії проти України Росія мала витратити щонайменше 7 млн снарядів. І це навіть без врахування винищення прифронтових складів шляхом точного влучення ракет з РСЗВ HIMARS. Тож уже нині російська армія починає відчувати снарядний голод, а до кінця поточного року він стане просто нестерпним. Також у Росії закінчуються і ракети, якими вона так щедро обстрілювала мирні українські міста.
Тож не дивно, що Москва звернулася до КНДР з проханням продати великі партії снарядів і ракет ближнього радіусу дії. Про це повідомило видання The New York Times, покликаючись на дані американської розвідки. А ще, нагадаємо, зовсім недавно Путін літав до Тегерана, аби в тамтешніх аятол випросити трохи військових безпілотників, оскільки власних критично бракує.
Ще якихось кілька місяців тому скажи росіянину, що Москва випрошуватиме зброю в Пхеньяна й Тегерана, він би тобі розсміявся в обличчя й заявив: «Этого не может быть, потому что этого не может бить никогда!». А виявляється може. Може Росія простити зброю у світових паріїв. Виявляється, що й другий міф про невичерпність російської зброї виявився бульбашкою. Виявляється російська оборонка не така вже й всемогутня, як це досі вважалося. А на тлі запроваджених жорстких санкцій вона взагалі продемонструвала свою цілковиту безпорадність. І вже досить скоро Росія опиниться без снарядів, артилерії і бронетехніки.
Ще одним наочним доказом цього стали свіжі успіхи Українських Збройних сил на фронті. Поступово, але впевнено, уникаючи зайвих жертв і руйнувань наші рухаються вперед на багатьох ділянках. Завдяки західній військовій підтримці українські вояки володіють сучасною високоточною технікою, за допомогою якої вони поступово перемелюють бойову міць росіян.
Світ що далі, то більше вірить у нашу перемогу. А ми ніколи в ній і не сумнівалися.