У Міністерстві охорони здоров'я України констатують відсутність тенденції до поліпшення стану здоров'я дітей в останні роки. Як відзначають в міністерстві, захворюваність серед дітей 0-17 років в 2008 році склала - 1333,6 на 1000 дітей, натомість 2003 року цей показник був 1175,46 на 1000 дітей.
За даними Міністерства охорони здоров'я, рівень захворюваності серед дітей до 17 років значно більший у міських дітей (2008 р. - 1501,9 на 1000, 2003 р. - 1343,8 на 1000), ніж у сільських - 1037,34 (2003 р. - 875,5 на 1000 дітей).
Як повідомили ZAXID.NET у прес-службі міністерства, низький показник захворюваності сільських дітей не відображає дійсного стану їх здоров'я. Це свідчить про недостатнє матеріальне становище сімей, що проживають у сільській місцевості; недостатньої соціальної свідомості батьків у відношенні як до власного здоров'я, так і до здоров'я дітей, обмеженому доступі до медичної допомоги.
Однією з головних причин такої негативної динаміки показників стану здоров'я дітей та молоді в Україні в МОЗ називають спосіб життя, що в структурі чинників впливу на формування стану здоров'я становить 50%.
Зокрема за останні 5 років зросли показники захворюваності та поширеності захворювань дітей шкільного віку (7-14 років) на 8,5%. За результатами соціологічного опитування учнів 15-16 років, 25% опитаних вживали алкоголь раніше 13 років, 20-25% юнаків різного віку і різних закладів вперше починали тютюнокуріння в 11 років і раніше. Серед дівчат 25-40% вперше починали палити в 14-15 років, наркотики вживали 8-26% серед 13-16 річних учнів і студентів.
Крім того, в МОЗ інформували, що за результатами опитування, лише у 35-45% опитаних добовий режим харчування був близький до рекомендованого, 10-35% не вживали овочів і фруктів або їли ці продукти 1 раз на тиждень.
50% опитаних практикували фізичну активність лише 0,5-1 годину на тиждень, 75% на перегляд телепередач витрачали щодня у будні 1-4 години, 65-90% проводили за комп'ютером 0,5-3 години.
На думку директора Департаменту материнства, дитинства та санаторної забезпечення Раїси Моїсеєнко, ця проблема не є суто медичною, і її рішення вимагає міжсекторального підходу і зусиль усіх суміжних служб.