Президент України Володимир Зеленський підписав закон про запровадження пробаційного нагляду в умовах воєнного стану. Це – новий вид кримінального покарання під час війни в Україні, йдеться у документі законопроекту, підписаного у вівторок, 26 вересня.
Законопроект №9185 передбачає альтернативу позбавленню волі за кримінальні правопорушення. Йдеться про те, що правопорушник може відбувати покарання без ізоляції від суспільства, тобто, не перебувати в тюрмі. Ухвалення такого законопроекту пояснюється оптимізацією СІЗО та тюрем в умовах воєнного часу.
«Арешт з моменту започаткування в законодавстві суттєво змінився і фактично втратив своє соціальне й правове призначення. Проте впродовж усього часу існують правові, організаційні проблеми його застосування, виконання та відбування (арештні доми до цього часу належним чином не створені, а засуджені до арешту тримаються в арештних домах, що створені при слідчих ізолятора, статус арештних домів в слідчих ізоляторах є недостатньо врегульованим, а фінансове забезпечення – надмірним)», – йдеться у пояснювальній записці законопроекту.
Пробаційний нагляд полягає в обмеженні прав та свобод засудженого правопорушника на строк від одного до п'яти років. Щодо засудженого мають застосовувати наглядові та соціально-виховні заходи без ізоляції. За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, людина, засуджена до пробаційного нагляду, повинна перебувати у виправному центрі, де вона ночуватиме.
Вдень засуджений може виходити з виправного центру та працювати. Виховна робота має проводитися під постійним контролем, зокрема, засудженому можуть одягнути електронний браслет.
На думку авторів законопроекту, він сприятиме гуманізації системи покарань та розширенню можливостей для виправлення людини без ізоляції від суспільства. Окрім того, пробаційний нагляд за правопорушниками, які скоювали ненасильницькі злочини, допоможе зекономити бюджетні кошти, які можна вкласти у покращення СІЗО та тюрем.
Зазначимо, нова система покарань є частиною стратегії реформування пенітенціарної системи на період до 2026 року. З 2022 по 2024 роки триває затвердження плану реалізації реформи.