Часів Яр — це друга фортеця після Бахмута. Наші бійці тримають оборону, щоб не допустити просування ворога на цьому напрямку, і роблять це доволі успішно: Часів Яр був і залишається під нашим контролем.
У новому відео проєкту «Український Свідок» — Часів Яр, Донецька область. До Бахмута, в якому стоять росіяни, всього кілька кілометрів. Тому прильоти від ворожої артилерії стаються регулярно. Журналісти «Українського Свідка» приїхали у Часів Яр вдруге: вони вже були тут навесні. Але тоді місто мало геть інший вигляд - росіяни руйнують його щодня.
У місті майже не лишилось цивільних. Як і у багатьох населених пунктах Донбасу, не виїжджають люди похилого віку. На питання, чи не бояться вони прильотів, відповідають, що звикли. Вони знають «розклад» прильотів і коли саме потрібно ховатись від снарядів.
Наші бійці у Часовому Яру - в активній фазі оборони: вони стримують натиск противника та чекають нагоди, щоб повернути захоплені українські землі. Журналісти поспілкувалися із піхотинцями та артилеристами 23 окремого батальйону спеціального призначення Окремої Президентської бригади. Ці хлопці тримають рубежі, поки інші бригади ЗСУ намагаються обійти Бахмут з флангів. «Оборона не менш важлива, — розповідає один з бійців. — Без ефективної оборони наступ на будь-якій ділянці фронту неможливий». До того ж, це не дозволяє противнику сконцентруватись на атаках.
На цьому напрямку російська армія має перевагу по кількості зброї та живої сили. Та попри це, досягти успіху їй не вдається. «Головна мотивація моїх бійців - це бажання перемогти, — розповідає один з командирів батальйону. — Без цього на війні робити нічого». Також він поділився думками щодо противника, який стоїть на Бахмутському напрямку. «Ми не маємо недооцінювати ворога, — каже він. — Він теж навчається і розвивається. Але ми мусимо бути на крок попереду».