Свято-Іванівська лавра УГКЦ хоче отримати у користування 3 га землі у Шевченківському гаю – мова йде про ділянку, де розташовані усі господарські та адміністративні будівлі Музею народної архітектури та побуту. На думку настоятеля лаври о. Юстина Бойка, це було б справедливо, оскільки цю землю свого часу купив митрополит Андрей Шептицький саме для Свято-Іванівська лаври. Проте передача цієї ділянки з усіма спорудами зробить неможливим подальше функціонування Музею народної архітектури та побуту.
Зараз у Львівській міськраді створена робоча група, яка намагається вирішити конфліктну ситуацію і розробити пропозиції щодо розвитку цієї території, враховуючи інтереси і музейників, і монахів Свято-Іванівської лаври.
ZAXID.NET поспілкувався з настоятелем Свято-Іванівської лаври о. Юстином Бойком, директором Шевченківського гаю Романом Назаровцем та представниками робочої групи і подає найважливішу інформацію у питаннях та відповідях.
З чого шум?
У Шевченківському гаю розробили стратегічний план розвитку музею до 2020 року. Настоятеля Свято-Іванівської лаври о. Юстина Бойка обурило те, що у цьому плані нема згадки про існування та розвиток лаври, розташованої на території музею.
Серед пріоритетів розвитку у Шевченківському гаю виділили: розвиток ремесел, збереження історичного середовища та збільшення кількості культурних та пізнавальних заходів, серед яких є побудова візит-центру. Однак там нема жодної згадки про Свято-Іванівську лавру.
Чому інтереси лаври не врахували?
Стратегічний план розроблявся у 2014 році і обговорювався з на спеціальній сесії, на якій був присутній тодішній настоятель монастиря – отець Василій. За словами директора музею Романа Назаровця, жодних пропозицій щодо розвитку та розширення території Свято-Іванівської лаври отець Василій тоді не давав, тому це питання не було включено до стратегії розвитку музею.
А що зараз?
У 2015 році у Свято-Іванівській лаврі змінився настоятель, ним став монах-студит Юстин Бойко, який поставив собі за мету відродити повноцінну діяльність монастиря. Для цього він звернувся у міську раду, щоб внести зміни у стратегічний план розвитку музею та врахувати інтереси лаври. Зокрема, йдеться про те, щоб мерія передала у користування лаври територію площею приблизно 3 га разом з усіма адмінбудівлями адміністрації музею.
У 2011 році мерія уже передала у власність лаври дві будівлі – там зараз знаходиться каплиця та проживають четверо монахів. За словами о. Юстина, чисельність монахів планують збільшити, тому лаврі потрібні нові приміщення, де вони могли б жити і провадити душпастирську діяльність. У період розквіту лаври у 30-х рр. XX ст. в монастирі постійно проживало 45 монахів.
Зараз співпраця лаври та музею регулюється внутрішнім договором. Церква хоче сформувати довгостроковий договір про співпрацю, щоб розвиток лаври не залежав від волі людей, які у той чи інший період керують цими інституціями. Такий документ, на думку о. Юстина, мав би бути затверджений мером Львова та митрополитом Львівським УГКЦ Ігорем Возняком.
Чому лавра хоче отримати землю?
На це є історичні передумови. Свято-Іванівська лавра була заснована Андеєм Шептицьким у 1927 році на території, де нині розташований Шевченківський гай. У 1930 році сюди перенесли церкву з села Кривки, яка стала основним храмом Свято-Іванівської лаври, а в 1971 році – першим об’єктом Музею народної архітектури та побуту.
Митрополит Шептицький подарував Свято-Іванівській лаврі у 1927 році понад 250 га, стверджує о. Юстин, посилаючись на архівні джерела. Це значно більше території нинішнього Шевченківського гаю, яка становить 36,5 га.
У 1946 році, коли радянська влада ліквідувала УГКЦ, монахів Свято-Іванівської лаври розігнали. У 1971 році на колишній території монастиря було створено Музей народної архітектури та побуту.
У 1990 році монахи-студити у співпраці з тогочасною дирекцією музею розпочали богослужіння у церкві Премудрості Божої, а згодом, за офіційним погодженням, оселилися на території музею у приміщенні колишньої монастирської пральні. Відтоді монахи знову живуть на території Шевченківського гаю.
Яку саме територію хочуть використовувати монахи?
Мова йде про господарську частину музею площею 3 га. Зокрема, там розташований адміністративний корпус, реставраційні майстерні та виставковий зал. Там також розташований старий монаший цвинтар, де зараз встановлено пам'ятний знак.
Зараз лавра розташована у приміщенні колишньої монастирської пральні, що біля адміністративного корупусу, - там є капличка, а також проживає четверо монахів. У церкві Премудрості Божої із с. Кривка настоятель монастиря лише править служби для прихожан, вона є об'єктом Шевченківського гаю і не є у власності лаври.
Якщо церква отримає цю землю, куди перенесуть господарські будівлі?
Дирекція музею, у якому працює 120 людей, вважає, що у Шевченківському гаю нема території, на якій можна було б розташувати нову господарську частину.
«Господарська частина, фонди, адміністративний корпус – це центр музею. Якщо його забрати, то музей можна одразу закрити, бо в нас не буде місця, де б ми змогли працювати», - каже Роман Назаровець.
Пропозицій, куди можна було б перенести господарські будівлі музею, у Свято-Іванівській лаврі не мають.
Що відбувається зараз?
Цьогоріч у червні у Львівській міській раді створили робочу групу, яка до жовтня має подати пропозиції щодо подальшого розвитку Музею народної архітектури та побуту та співпраці зі Свято-Іванівською лаврою УГКЦ, яка розташована на території музею.
Робочу групу очолюють Андрій Москаленко, заступник міського голови з питань розвитку, та єпископ Володимир Груца, помічник Львівської Архієпархії УГКЦ.