Обласна прокуратура скерувала в обласну адміністрацію вимогу (!) перерахувати представників молодіжних субкультур на Львівщині. Рахувати, згідно з текстом вимоги, збираються “готів”, “скінхедів”, “гопників” та ін.
Причина, зі слів заступника прокурора Андрія Палюха, “схильність молоді під впливом неформальних об’єднань до вчинення злочинів”.
Які саме адміністративні проступки чинять виключно “неформали” – не зазначається. Цікаво б було поглянути, на основі якої статистики чи документів такі сміливі заяви звучать з уст заступника прокурора.
Варто зазначити, що, наприклад, фани музичного гурту, чи якогось письменника – це вже неформальне об’єднання, адже воно не зареєстроване у Мінюсті.
А постійні відвідувачі музичних “опен-ейр” фестивалів – це повноцінна
субкультура: стиль відпочинку, атрибутика, сленг, стала комунікація. Тепер, мабуть, ставитимуть на облік усіх підлітків, хто виходитиме у вишиванці з наплічником з фестивалів “Підкамінь” чи “Тустань”?
Позаяк неформали – члени НЕ формальних об’єднань, виділити їх можна з пересічної маси лише через зовнішні ознаки. Інших більш-менш чітких градацій просто існувати не може.
Зрештою – як же визначити чи людина “формал” чи ні? Адже носіння наплічника, чи використання велосипеда як щоденного транспорту – це в нас теж “не формальність”, яка за кордоном є звичайною зручністю. Не кажучи вже про довжину волосся у хлопців більшу, ніж “идеологически выдержаный полубокс”.
У тій же Чехії, Польщі (про Німців та Голландію взагалі мовчимо) неформальна молодь вкладається в абсолютну норму, і цим туриста, просякнутого ліберальним пофігізмом, явно не здивуєш.
Щодо, наприклад, наркотиків – для тієї ж прокуратури не таємниця, що місцями поширення є нічні клуби, середовище “золотої молоді”. І “мажорчики” чи “клабери” зовсім не виділяються з натовпу прикидом.
“Скінхеди” – взагалі застарілий термін для Львівщини. Футбольні хулігани та радикальні хлопчики давно вже ходять «на кажуалі» (стиль casual - з англ. випадковий, означає не виділятись).
Найбільше зачепило про “гопників”. Душа, звісно, радіє від того, що цей справді потенційно кримінальний елемент ставитимуть на облік. Але як? Відловлюючи тих, хто у спортивній формі йде на спортмайданчик? Обличчя ж “гопників” зазвичай нічим не відрізняються від працівників правоохоронних органів.
Працівники прокуратури, заявляючи маразми про суїцидальність серед неформальної молоді, показують свою повну профанність у знанні неформальних течій та у статистиці злочинів серед молоді, а найперше – в підлітковій психології.
Кожна мисляча особа розуміє, що декларативні крики несоціалізованих підлітків-позерів з гривками “емо”, хвиля яких вже впала, чи “суїцидальна” атрибутика готів – це лише епатаж, романтизований тією ж Європою. Він не містить жодної філософії, а лише своєрідну естетику і пафос.
Мабуть таки прокуратура просвітлиться і зрозуміє, що потрібно підрізати ідейні корені суїцидальних субкультур. Тож скуповуйте твори Сартра, Камю, Гайдеґера та Ніцше! Скоро Євро, тому книжки цих авторів заборонять як такі, що спонукають молодь до бунту чи суїциду!
А може, прокуратура ще й почне перевіряти навчальну програму курсу “філософія” у ВНЗ? Адже людське життя не має сенсу, ми тут тимчасові і знання таких теорій шкодить іміджу України у час Євро!
Тобто замість того, щоб перевіряти використання бюджетних коштів перед Євро, фальшивих дипломів чиновників, якості доріг, продажу алкоголю після 22.00, знання правоохоронцями англійської мови, цілком у стилі радянського часу – ганятимуться з ножицями за патлатою молоддю.
Можливо, прокуратуру лякає те, що неформальне середовище – це саме той ресурс протестних кадрів потенційних бунтів?
Історія ж вказує, що саме з неформального середовища виростає ціла плеяда музикантів, журналістів, громадських діячів, істориків, краєзнавців тощо. Розкажіть Юркові Коху, Ільку Лемку, Олесю Старовойту, Юрію Шаріфову, Віктору Морозову, Ромкові Чайці, Олегу Каличу, Мареку Іващишину, Олесю Донію, Василю Косіву, що вони – загроза для суспільства, бо мали той чи інший стосунок до неформального угрупування або виглядали як неформали. Бо ж їхні картини, мистецькі галереї, книжки, музичні твори, внесок в громадську діяльність та розвиток міста просто жах як можуть злякати недалеких європейських туристів, котрі (як випливає з логіки прокуратури) попруть в Україну лише на шарову горілку і дешевих повій.
Андрій Мочурад