Спалювання трави, стерні та соломи цього року на Львівщині дало трагічні плоди – тільки у серпні загинули п’ятеро осіб і троє отримали опіки. Однак жертви не зупиняють жителів області й далі палити залишки рослинності, адже останніми днями пожежники понад 20 разів на добу виїжджають, щоби загасити вогонь у полях чи пожежі торф’яників, причиною яких стала людська необережність чи байдужість.
Паліїв не зупиняють штрафи, адже такі вчинки підпадають під дію Кодексу про адмінпорушення та Кримінального кодексу України. Натомість місцева влада вирішила залучити до просвітницької роботи серед селян церкву, служителі якої мали б донести до вірян думку про те, що спалювання рослинності є гріхом супроти природи та людей.
Сумний рекорд
Учора пополудні жителі села Кукезів Кам’янка-Бузького району знайшли у полі обгоріле тіло 61-річної місцевої жінки, яка перед тим спалювала стерню. Це вже п’ятий смертельний випадок з початку серпня, що трапився під час спалювання сухої рослинності на території Львівщини, розповів у коментарі речник головного управління ДСНС Віталій Туровцев. За його словами, в минулому нічого подібного в області не траплялося.
Віталій Туровцев наголосив, що пожежі, які виникають через масове спалювання сухої рослинності, зараз є найбільшим головним болем для надзвичайників.
«Майже 90% нашої уваги з початку місяця прикуті тільки до спалювання сухої трави та стерні . Це надзвичайно велика проблема, адже йдеться про загибель людей, чого в принципі ніколи й не було і це одне з пікових навантажень на нашу службу. Якщо в день є 4-5 пожеж в житловому секторі, а максимум їх є до 10, то 35 пожеж сухої трави плюс тління торфу – це дуже багато. До того ж, це дуже великі видатки людські та фінансові видатки для управління» -- розповів Віталій Туровцев.
Він підкреслив, що жертвами вогню стають переважно літні люди, які не можуть вчасно вибратися з місця, охопленого вогнем. Спрацьовує низка факторів – висока температура повітря, вогонь, дим, відтак у літньої людини може стрибнути артеріальний тиск, трапитися запаморочення, вона може наковтатися диму, відтак неспроможна самотужки вибратися з пожежі.
За словами речника головного управління ДСНС у Львівській області,є ще один негативний аспект у спалюванні сухої рослинності – це може призвести до великих пожеж. До прикладу, учора в Мостиському районі місцевий житель спалював суху траву, однак вогонь перекинувся до сусіднє поле, відтак вогнем знищено 1,5 м.кв пшениці.
Крім того, у Бродівському районі спалювання рослинності призвело до лісової пожежі – згоріло майже 10 га лісу. За цим фактом відкрито кримінальне провадження, інформує прес-служба ГУМВСУ у Львівській області.
За попередніми даними, житель села Конюхів спалював солому. Пориви вітру перенесли вогонь в ліс, відтак згоріло та пошкоджено майже 10 га лісу. Відкрито кримінальне провадження за ознаками злочину, що підпадає під ч.1 ст.245 (знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу) КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу, обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
Долати стереотип допоможе просвітницька робота?
У департаменті екології та природних ресурсів Львівської ОДА розповіли, що спалювання стерні, соломи та жнивних решток призводить до пошкодження родючий поверхневий шар ґрунту. За даними департаменту, при спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 т/га гною. При спалюванні 40-50 ц стерні і соломи з гектара втрачається до 20-25 кг азоту і 1500 -1700 кг вуглецю, різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту.
Крім того, спалювання завдає шкоди здоров’ю людей, які опиняються неподалік. Як вказують у департаменті екології, згоряння тонни рослинних залишків вивільняється приблизно 9 кілограмів мікрочастинок диму. До їхнього складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і ряд канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.
Усі ці фактори можуть викликати в людей подразнення та опіки дихальних шляхів, підвищення рівня цукру в крові,вони спричиняють головний біль та викликають втому.
Крім того, під час спалювання залишків рослинності виникає низка чинників які можуть призвести до виникнення у потерпілих онкологічних захворювань.
Законодавство передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за спалювання сухої рослинності, залежно від наслідків, які воно спричинило.
Переважно йдеться про адміністративну відповідальність. Однак покарання не можуть здолати стереотип, що спалювання залишки врожаю чи трави поліпшує ґрунт і збільшує врожай. За словами Віталія Туровцева, штрафи за спалювання рослинності невеликі і ними нікого не можна налякати. Саме тому надзвичайники апелюють до просвітницької роботи – їздять по селах і розповідають, наскільки шкідливою є така практика як для врожайності ґрунту, так і для здоров’я людей.
«Спалювати суху рослинність не можна, за це є адмінвідповідальність, але вона настільки мізерна, що ми нікого цим злякати не можемо. Ми намагаємося доводити свою думку простим методом -- ходимо від хати до хати і пояснюємо, чому цього не можна робити» -- розповідає він.
Також за просвітницькі методи виступає і місцева влада. За словами директора департаменту екології та природних ресурсів Львівської ОДА Олексія Балицького, в області розроблено низку просвітницьких заходів для того, щоби змінити ставлення селян до цього явища і переконати, що спалювати суху рослинність не можна.
«Ми звертаємося до наших церков, щоби через духовенство донести до людей, що це шкода та гріх, і що воно завдає жахливих наслідків. Друге питання – повністю задіяні працівники МНС, екологічної інспектори, громадськість та органи місцевого самоврядування, щоби найшвидше попередити такі випадки» -- розповів Олексій Балицький.