У львівському театрі імені Марії Заньковецької відбулась прем’єра вистави «Вороги. Історія любові». Вона стала п’ятою новою постановкою від початку сезону, другою на великій сцені й першою, яку здійснив художній керівник театру Максим Голенко.
«Вороги. Історія любові» – трагікомедія за романом єврейського письменника польського походження, лауреата Нобелівської премії з літератури Іцхака Башевіса Зінґера.
Дія вистави відбувається у Нью-Йорку, після завершення II світової війни. Центральними персонажами є єврейський емігрант Герман і три закохані у нього жінки. Усі вони травмовані війною та проживають її наслідки кожен у свій спосіб. Герман три роки переховався на сіннику і з вдячності за врятоване життя одружився зі своєю рятівницею Ядвігою. Його перша дружина Тамара пережила розстріл і своїх батьків, і своїх дітей, а потім десять років відбула у сталінських таборах. Коханка Германа, Маша, врятувалась з гетто.
Тепер, у відносно безпечній Америці, вони кохають, ревнують, з’ясовують стосунки та намагаються якось жити далі, хоч і відчувають себе мертвими. Вдається їм це не без зусиль.
Максим Голенко розповідає, що наскрізною темою вистави «є співіснування людей та Бога: ця і любов-зневіра метафорично завуальована у відносинах з жінками».
Герої існують у декількох вимірах: у побутовому, нескінченно пораючись у своїх заплутаних любовних стосунках та намагаючись звести кінці з кінцями. А ще, і це, мабуть важливіше, у виставі йдеться про фатум та вміння й необхідність попри все приймати рішення та відповідати за їх наслідки. Головний герой без кінця крутиться в колесі життя, як на театральному колі, що обертає героїв, декорації, музикантів.
Але про все по черзі. Сценографія, вишукана та змістовно насичена, прокручує персонажів разом з усім їх досвідом знову і знову, як на каруселі. Вони обертаються, переміщаються по колу, проте насправді весь час опиняються у точці відліку. А ще вона майже повністю складається з книжок, перегукуючись з іншою новою виставою театру, «Паливо». І там, і там книжки, які ми звикли вважати символом духовного життя стають лише його формальним атрибутом, нічого не змінюючи та ні на що не впливаючи. Уся їх мудрість не має змоги протистояти варварській навалі.
Дія «Палива» відбувається у часи війни, «Вороги» – після, але в обох виставах (тут доречно пригадати ще й «Доцю», ще одну недавню прем’єру) війна є головним героєм, головним каталізатором та винуватицею того, що відбувається з героями, того, що їм доводиться пережити, їх незворотних трансформацій та нездоланних травм. Саме тому вистава, що напряму не стосується війни в Україні, суголосна з тим, що ми переживаємо тут і зараз, та попереджає про те, що нам ще доведеться пережити.
Сценографка та дизайнерка костюмів Юлія Заулична розповідає: «У лабіринтах бібліотечного сховища зберігаються знання про релігії, народження цивілізацій і їх занепад, про людство в цілому й окремі долі кожного. Це особисте укриття головного героя, комфортне середовище його внутрішнього світу, де він може сховатися від жорстокого минулого, втекти від заплутаної реальності та шукати невідоме майбутнє».
До слова, Юлія Заулична та Олексій Бусько, хореограф вистави, відтепер увійшли до сталої команди театру. Здобувши перемогу на конкурсі, вони призначені на посади головної художниці та балетмейстера відповідно. Також у конкурсі на посаду режисера-постановника перемогла Наталія Сиваненко, постановниця «Палива». Германа у виставі виконає заслужений артист України Юрій Хвостенко, для якого роль стане першою після повернення до театру.
«Це вистава про проклятих людей, які у конфлікті з Богом, із собою, які не вважають себе живими. На їхню долю випало багато болю. На жаль, багато українців зараз зазнали того, що й наші герої у творі… Це свого роду терапія, очищення, і наш народ має пройти через це, бо війна закінчиться й ми маємо навчитися жити далі», – вважає актор.
Вперше у Львові на театральній сцені з’являється відома театральна та кіноакторка Римма Зюбіна, запрошена на роль Тамари, дружини Германа.
«Будь-який матеріал я пропускаю крізь призму всього, що відбувається з нами зараз. І коли я читала цей роман, я думала, що ми вже зараз маємо готуватись до того, як ми будемо жити після перемоги. Працюючи над виставою, я розумію, що у нас вже почало відбуватися те, що відбувається у героїв. Вони порівнюють, хто більше страждав, в гетто чи в сталінському таборі, вони наповнюють своє життя шаленством. Мені дуже хотілося б, щоб це не сприйняли як просто мелодраму, адже герої постійно ставлять собі безліч запитань», – розповіла ZAXID.NET Римма Зюбіна.
Також у виставі задіяні запрошені актриси Анастасія Євтушенко та Оксана Цимбаліст, актриси театру Інна Калинюк та Діана Каландарішвілі. Також у виставі глядачі побачать Ореста Гарду, Надію Шепетюк, Олега Сікиринського, Ярослава Муку, Романа Біля, Оксану Козакевич, Марію Шумейко, Олександра Норчука, Назара Павлика, Наталію Боймук, Наталію Поліщук-Московець, Назарія Московця, а також Василя Коржука, що повернувся до театру з російсько-української війни. Інсценізацію за романом Башевіса Зінґера створив Олексій Доричевський, який зараз служить в Збройних Силах України.
Варто особливо відзначити музики у виставі: на сцені «живі» музиканти, ансамбль театру, що додає дійству додаткових барв.
Меценатом постановки п’єси «Вороги. Історія любові» виступив Кредобанк.
«Це вже друге у цьому році партнерство Кредобанку та Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Ми підтримали постановку п’єси «Вороги. Історія любові» не стільки завдяки її автору польського походження, скільки через актуальність її теми у сучасних умовах повномасштабної російської агресії проти України. Ця вистава через демонстрацію доль та переживань головних героїв змушує замислитись над тим, як ми усі будемо жити після завершення війни. Маємо думати над цим вже зараз», – говорить директор департаменту комунікацій АТ «Кредобанк» Віктор Гальчинський.
Додамо, що найближча вистава «Вороги. Історія любові» відбудеться 2 грудня, а до нового року театр обіцяє представити глядачам нові постановки.
Фото надані театром імені Марії Заньковецької ‘