«Думаю стресу у мене немає. Є дещо інше: я зі своїм темпераментом все таки радикал, під час майданних подій брав участь у різних сюжетах... Один мій родич у «Правому секторі», то я йому носив молоко і гроші, інший родич теж на передовій. Я ж не міг піти туди на повну силу, не міг кидати коктейль Молотова, хоч і чесалися руки, тому що для репрезентанта Ініціативи «Першого грудня» це було б трохи несолідно. Але тепер, коли не дай Бог, розпочнеться щось схоже, то я не відповідаю за свій радикальний дух. Оце і є мій стрес», - пояснює свій настрій мистецтвознавець, публіцист і член Ініціативної групи «Першого грудня» Вадим Скуратівський, який дванадцять місяців від початку Майдану щодня слідкує за перебігом подій та аналізує почуте та побачене.
За останній рік українці збільшили у кілька разів перегляд стрічок новин, а з огляду на те, що потік був далеко не позитивним, психологи вважають, що нині країна психологічно виснажена. Нервова напруга через розгони Майдану, анексію Криму, війну на сході, щоденні новини про кількість поранених та убитих змусила українців пережити стрес. ZAXID.NET з допомогою психологів проаналізував, що відбулося із українською психікою і як заспокоїтися.
Впали в нерви
«Хронічна втома, підвищена тривога, збільшення кількості серцевих захворювань, гіпертонія, погіршений сон, депресії, емоційне вигорання, зниження ефективності праці – ознаки, які зараз присутні у багатьох людей. Частина людей може впоратися з цим стресом, а частина потребує допомоги», - розповідає психолог, координатор Кризової психологічної служби у Львові Оксана Наконечна.
За її словами, коли у житті людини стається стрес, то він має певний розвиток подій: гостра реакція на стрес, гострий посттравматичний стан, певний відсоток людей отримують посттравматичний стресовий розлад. Ми ж зараз не маємо закінченої події, це провокує стан хронічного стресу, який має свої наслідки.
«Те, що кризова ситуація спровокувала запит на психологічну допомогу – це факт. Зараз активно працює незліченна кількість волонтерів, які допомагають біженцям, хлопцям з АТО, родичам, постраждалим на Майдані. Щоправда, важко зараз оперувати будь-якими цифрами, бо психологічну допомогу потерпілі часто отримують не у лікарнях, а саме у волонтерських центрах», - пояснює психотерапевт, голова Львівського осередку Української Спілки Психотерапевтів Сергій Рослюк.
Страхи, що нас змінили
У 2014 році страхи українців кардинально змінилися від тих, які домінували в останні роки. Від 2004 року опитані соціологами українці вважали, що зараз люди понад усе бояться зростання цін, безробіття та невиплати пенсій. Цьогоріч, попри стрибки долара та економічні проблеми, ці страхи відсунулися на другий план.
«Цього року усе змінилося. Раніше люди боялися зростання цін, безробіття, на початку 90-их боялися навіть голоду, - розповідає соціолог, заступник Інституту соціології НАНУ Євген Головаха. - Лише цього року моніторинг зафіксував, що основної ваги набрали два інші чинники: страх війни (напад зовнішнього агресора) і розпад країни. Такі страхи ніколи не були у першій десятці, натомість зараз цим переймаються 60% українців!».
Інша тенденція – зростання рівня тривожності. Настільки високого занепокоєння як зараз, фахівці не спостерігали ніколи.
«Я не хочу, щоб усе виглядало песимістично, є й позитивні психологічні наслідки подій останнього року. Ми зафіксували, що суттєво зменшився рівень аморалізації суспільства, тобто більше людей відчули, що вони перебувають у такому середовищі, де є норми поведінки. Упав рівень цинізму, ми побачили навколо тих, хто заслуговує на довіру», - підбиває підсумки Головаха.
За словами соціолога, зовнішній ворог завжди інтегрує країну, навіть таку складну і диференційовану як наша. Головне – це дати відсіч ворогу, і якщо вона буде достатньо сильна, то це сприятиме подальшій інтегрованості. Якщо ж ми матимемо поразку за поразкою, тоді можуть виникнути нові проблеми.
Шість каналів ресурсів
Аби навчити українців боротися зі стресом, до нас минулого тижня приїжджали психологи з Ізраїлю. Зокрема радник Міністра оборони по роботі з посттравматичним станом солдатів Мікі Дорон приїжджав до Львова, аби презентувати модель психологічної допомоги BASIC Ph.
Суть їхньої роботи полягала у тому, що вони працювали не з травмою, а з тими, хто вийшов із неї. Теорія ґрунтується на тому, що людина сприймає і переварює інформацію шістьма каналами, BASIC Ph – початкові букви цих каналів.
1) Belief and values – віра, життєва філософія, світобачення.
2) Affect and emotion – емоції, те, що людина переживає. Є люди, які коли щось стається, відразу кричать, викидають усе із себе. Натомість є такі, які просто закриваються.
3) Social – соціальні зв’язки, друзі, знайомі.
4) Imagination – уява, фантазія, те, як ми можемо метафоризувати. Інколи люди саме мріями дають собі раду.
5) Cognition and thought – раціональна діяльність. Це здатність людини продумати свої кроки, проаналізувати і знайти виходи.
6) Physiology and activities – фізіологічна активність. У цей час дуже важливо поїхати в гори, піти у спортивний зал, порубати дрова. Вивільнити ту енергію, яка не дає спокою.
«Зараз дуже важливо радити людям працювати за цими шістьма каналами. До прикладу на Майдані все це чудово функціонувало: гумор, соціальний аспект, аналітика, фізична робота. Слід проаналізувати себе і знайти ті канали, які дають нам ресурси: піти до церкви, зрозуміти метафору цих подій, слухати музику, відвідати театр», - резюмує досвід колег Оксана Наконечна.
Вимкніть телевізор і візьміть кота
Для того, щоб врятуватися він нервових зривів, психологи також радять дотримуватися простих правил.
«Найперше – вимкніть телевізор! Це ми радили з самого початку: інформацію слід отримувати дуже дозовано. Не треба увесь день слухати новини, бо у результаті отримаєте ефект краплі, яка падає на камінь: що більше крапель, то більше шкоди. По-друге, зверніть увагу на себе та своє здоров’я. Це не порожні слова, навчіться дбати про себе. Таким чином ви краще зможете допомагати бійцям, родині і усім, хто цього потребує. Тому впорядкуйте свій режим дня, сон, відпочинок, чергування напруги-відпочинку. На щастя, невдовзі ми матимемо різдвяні свята, люди зможуть побути у колі найближчих. Окрім цього, якомога більше часу проводьте на природі, вона дає людям багато ресурсів», - рекомендує Оксана Наконечна.
Дуже часто наш організм сам знаходить інструменти боротьби зі стресом, тому треба вміти себе слухати. До прикладу, цього року активно заводили домашніх улюбленців: коти та собаки стали джерелом позитивних емоцій. Таким чином люди інтуїтивно намагалися збалансувати потік негативу.
Ну і що не менш важливо: після перебування у тривалому стресі, українці отримають «добрі новини»: їхня психіка стане міцнішою.
«Справді те, що нас не вбиває, робить сильнішими. Цей ефект називають травморозвиток, тобто внаслідок травми людина виходить на інший рівень, у неї змінюються цінності, вона стає впевненішою, оскільки впоралася із тим, що сталося. Наступні випробування будуть сприйматися не такими складними і долатимуться легше», - підсумовує Оксана Наконечна.