На Львівщині запрацювало нове фермерське господарство, яке пропонує крафтову продукцію і приємний відпочинок на природі. Окрім туристів, кооператив опікується біженцями зі сходу. Цим всім займається переселенка з Алчевська, яка приїхала на Львівщину ще у 2014 році, Катерина Тарасенко разом з партнером.
Катерина згадує, що вперше приїхала у село у 56 років, до цього вона бачила сільських тварин лише по телебаченні чи з вікна машини. Але вона настільки їх полюбила, що її фермерський бізнес був дуже успішний. П’ять років разом з іншою тезкою вони розвивали «Козячу ферму двох Катерин». Зараз їхня співпраця закінчилася, і Катерина Тарасенко запустила з нуля новий бізнес у с. Загірне на Стрийщині – «Карпатські ґазди».
Крафтові сири і карасики на мангалі
Торік спільний бізнес двох Катерин отримав грант корпорації Сorteva Agriscience. За його умовами, вони мали створити кооператив. Жінки зареєстрували «Карпатські ґазди», але через те, що бізнес-партнерки припинили співпрацю, кооператив не працював.
20 лютого господар козиної ферми із Загірного Василь Загородний запропонував Катерині Тарасенко співпрацю, разом вони відновили роботу кооперативу. Зараз там є 200 кіз, кучеряві свині породи мангалиця, 100 курей, бройлери. Ще планують завести качок, гусей і в’єтнамських свинок.
Для туристів організовують дегустацію сирів, проводять екскурсії фермою та місцевістю, неподалік є Підгорецький палац, який також нещодавно почав приймати відвідувачів. Щосуботи власну продукцію продають на фермерському ярмарку у центрі Львова.
На території є три рибні ставки загальною площею 2,4 га. Для їхнього зариблення цього року фермери витратили 48 тис. грн. День риболовлі вартуватиме відвідувачам 150 грн. Улов понад 5 кг оплачується додатково. Вартість будиночка – 400 грн/добу, альтанки – 200 грн (мангал і дрова входять у вартість).
Загалом на ставах у Загірному є шість альтанок і дерев’яний будиночок для ночівлі з вигодами на вулиці. Планують збудувати ще кілька таких. На території є мангали для барбекю, гойдалки для дітей, хочуть запустити прокат велосипедів.
«Дах над головою» для переселенців
Козина ферма – не єдина локація, яка запрацювала цієї весни на Стрийщині. Війна створила нові виклики, і кооператив швидко відреагував на них. Неподалік від ферми, у смт. Дашава, в недобудованому кафе «Престиж» Катерина Тарасенко з партнерами створила центр для переселенців. З 1 березня тут почали приймати людей з «гарячих» точок.
«Спочатку це були мої знайомі. Потім ми розмістили інформацію на сайті «Прихисток», у волонтерів. Створили умови. Тут є кімнати, душі, туалети. Я сама переселенка з Алчевська з 2014 року. І сама живу в цьому шелтері», – розповідає Катерина.
Дорослі мешканці притулку «Дах над головою» сплачують 150 грн в день за проживання і триразове харчування. Зараз там проживає 30 людей, раніше шелтер приймав до 70 переселенців. Люди радо допомагають господарям. З однієї сторони це віддяка, з іншої – праця відволікає від тривожних новин з дому.
«У мене син з Лиману, зараз воює на сході. Коли я цілий день сиджу в новинах, у мене тиск скаче за 240. Тут живе молода жінка з 6-річною дитиною. Нещодавно їй знайомі прислали відео, що її будинку вже немає. А чоловіка мобілізували вже звідси», – пояснює Катерина.
Тому переселенці самі просять залучати їх до праці, щоб не думати про війну і проблеми. Самі прибирають, доробляють ремонт, закупляють продукти і готують їжу – не тільки для себе, а й туристів, які тут теж можуть переночувати. У цьому ж приміщенні є басейн і сауна. Зараз їх дообладнують і будуть використовувати за призначенням, що стане ще однією туристичною пропозицією.
Власникам іноді важко справитися з витратами. Але їм активно допомагають волонтери і благодійні організації з-за кордону. Катерина розповідає, що знайомі і друзі з Німеччини, Польщі, Франції, Іспанії надсилають гуманітарку. Чеська компанія «Людина в біді» забезпечила притулок новими розкладачками, матрацами, ковдрами, подушками, постіллю, посудом, побутовою технікою. Інтернаціональний медичний корпус допоможе дообладнати каналізацію, провести гарячу воду.
«Звичайно, є проблеми. Набігають великі рахунки за комуналку, які ми погасити не можемо. Намагаюся подаватися на гранти, часом отримую відмови. Шлях нелегкий, але людей виселяти ми не будемо», – запевняє жінка.
Знову все спочатку
Катерина Тарасенко почала новий бізнес-проект у свої 63 роки. До кооперативу «Карпатські ґазди» входить четверо партнерів. Це власник земельної ділянки зі ставками у Загірному Василь Загородний. Катерина відповідає за гранти, консультування і промоцію. Третім учасником є Ігор Гриньків, який має сімейну ферму в Уличному, він на 8 га землі вирощує сільськогосподарські культури. Із ще одним членом кооперативу, який мав ферму у передмісті Харкова біля Салтівки, з 28 лютого втрачений зв’язок. Партнери достеменно не знають, чи він в Україні і чи досі живий.
Попри війну і економічну нестабільність роботу фермерського господарства запустили навесні 2022 року. Люди, втомлені тривожними новинами, охоче приїжджають на відпочинок на природі. А робота з переселенцями для Катерини Тарасенко полягає не тільки в їхньому прихистку, а й в мотивації жити і розвиватися дальше.
«Я мала багато напрацьовок за ті 5 років, що я жила в Тухлі і розвивала ферму двох Катерин. Сири я вмію робити, зараз навчаю переселенок. Ми активно працюємо у багатьох напрямках. Манни з неба не чекаємо», – каже Катерина Тарасенко.
Жінка має два сертифікати бізнес-тренера, тож охоче надає консультації, допомагає писати бізнес-плани. Підбирає гранти, за якими переселенці можуть відновити чи заново почати власну справу. Вона голова громадської спілки «Дах над головою», член правління «Смак українських Карпат» і співзасновниця кооперативу.
«Я вже 8 років тут. У мене вже в голові вклалося, що я без житла, на пенсії у мене малі шанси. Але людям зараз теж важко. І я стараюся їм донести, що життя з нуля можна почати», – впевнена переселенка з Алчевська Катерина Тарасенко.
Жінка наголошує, що у притулку залишаються ті, кому нікуди вертатися. Але їхній оптимізм і віра в перемогу дають наснагу жити далі.
* Матеріал створено за сприяння ГО «Львівський медіафорум» у межах проєкту «ЛМФ Підтримка мережі журналістів».