«Жоден карантин не врятує від кору»

Епідеміолог Наталія Тімко в прямому ефірі ZAXID.NET LIVE

18 січня

Спалах кору на Львівщині серйозно налякав усіх. В частині шкіл продовжили канікули, в інші школи і дитсадки не пускають не щеплених проти кору дітей. У львівських поліклініках – бум охочих вакцинувати своїх дітей. Чи правильно вакцинувати дітей у таких умовах і чим кір загрожує дорослим? Чи, може, вся ця ситуація підігрівається виробниками вакцин?

Поговоримо про це у прямому ефірі з відомою лікаркою-епідеміологом, головним позаштатним спеціалістом Департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації Наталією Тімко.

Для початку пропоную подивитися короткий сюжет, який підготувала наша журналістка Вікторія Іваськевич.

***

Учнів на вході до школи оглядатимуть, а кабінети щеплень працюватимуть у суботу. Усе – через спалах кору на Львівщині. З початку року медики зафіксували більше 70-ти випадків кору. З них півсотні – у дітей. Йшлося навіть про те, аби продовжити шкільні канікули. Втім, в мерії вирішили – карантину не буде.

Володимир Зуб, начальник міського управління охорони здоров’я: «Комісія вирішила продовжити навчальний процес, активно працювати і просити засоби масової інформації інформувати населення, що єдиним засобом уникнути захворювання є вакцинація».

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Перші симптоми нагадують грип чи ГРВІ, висипка з’являється вже через 5-7 днів. Найнебезпечніший кір своїми наслідками – може перерости у пневмонію чи ураження нервової системи. У поліклініках з початку року батьки масово почали вакцинувати дітей. Почастішали випадки і щеплень школярів, які пропустили планові вакцинації.

Галина Білова, заступник головного лікаря Сихівської дитячої поліклініки: «Ми відчуваємо, що люди стали краще звертатися тепер для проведення щеплень до лікарів. Сьогодні, наприклад, ми зробили 70 щеплень від кору, хоча раніше менше приходило».

Оксана Фецович (прийшла щепити дитину): «Ми зробили щеплення від кору, тому що зараз іде епідемія, і в нас її не було, тому ми і зробили».

У Ратуші запровадили низку й інших заходів, що мають зупинити поширення вірусу. Зокрема, в навчальних закладах перевірятимуть, чи є щеплення в учнів, та закликатимуть батьків таки його зробити. Посилять режим і в лікарнях – не пускатимуть відвідувачів без довідки про вакцинацію. А не щеплені батьки не зможуть навіть взяти участі в партнерських пологах.

***

Отже, пані Наталю, чому власне зараз виникла така паніка з кором? Наскільки розумію, кір – це дитяча хвороба, вона завжди була. Що зараз сталося? Не так і багато хворих…

Ну, скажемо так, кір – це хвороба, яка відома з давніх часів. Колись скільки дітей народжувалося, стільки на кір і хворіло. Помирав кожен другий, кожен третій. А з 1967 року в Україні розпочалася вакцинація проти кору. Спочатку – одноразово. Потім з’ясували, що не дуже ефективна одна доза, почали пробувати вакцинувати в різних вікових групах другий раз. Кір – це захворювання, яке активізується що п’ять років. Тобто кожні п’ять років є підвищення рівня захворюваності на кір.

Це спонтанно якось виникає?

Це, по-перше, особливості вірусу. А по-друге, за п’ять років збільшується кількість людей, які не мають імунного захисту проти кору - тобто вірус активізується тоді, коли зустрічає чим більше людей, до нього не захищених, тим кращі умови для його поширення. Львівщина – це 2012-2013 рік, перед тим ми мали 2008 рік, 2003-й.

Попередні спалахи?

Так, що п’ять років є підвищення. Щиро кажучи, на Львівщині ми очікували ще в 2017 році, що в нас буде спалах кору. Тому що Франківська область, сусідня, ще в кінці 2016 оголосила, що до них прийшов кір. Ми ніби сусіди, але 2017 рік ми протрималися якось більш-менш стабільно: у нас було близько ста випадків, із них 50 – у грудні місяці.

Тобто на Львівщині ситуація загострилася у грудні. Чому? Бо вірус літає, він передається, якщо людина інфікована, але вона про це може ще не знати – спочатку може підвищитися температура, хтось покашляє, в когось виникає сльозотеча. Але в цей момент людина активно виділяє вірус, і вона може піти в супермаркет купити їсти, в аптеку по ліки.

Коли кажете «людина», то маєте на увазі не лише дітей, а й дорослих?

Абсолютно правильно. Хибна уява, що це дитяча хвороба. На неї хворіють люди незалежно від віку, які ще не хворіли (оскільки хвороба залишає довічний імунітет), і які не мають двох доз якісно проведеної вакцинації.

Скажіть, будь ласка, чому тоді всі загороджувальні заходи спрямовані на школи і дитсадки? Причому чомусь дуже по-різному. Наприклад, обласна адміністрація рекомендувала не пускати невакцинованих дітей в школи, продовжити канікули. Натомість львівська мерія вирішила, що все нормально, можна ходити, тільки закликають вакцинуватися?

Кір – не грип. Тобто якщо ми звикли при грипі: є перевищення епідпорогу – на два тижні школи закрили, перервали зв'язок між дітьми, і все зупинилося. Тут так не буде.

Вірус кору надзвичайно заразний. Якщо є 100 осіб, які не хворіли і дворазово не вакциновані, а зайде людина, яка виділяє вірус – 99 захворіє. Продовжити карантин – це не вихід, бо при кору інкубаційний період становить 21 день: три тижні від моменту попадання вірусу до моменту появи перших клінічних ознак.

То поясніть – ви ж якраз є спеціалісткою ЛОДА, яка і запровадила обмеження у школах і садках…

Я – позаштатний фахівець департаменту охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації, асистент кафедри інфекційних хвороб. І особисто я завжди говорю, що не вирішить цього питання оголошення карантину.

А вас якось залучали до цього рішення? Який сенс у ньому тоді?

Львівська область карантин не оголосила. Прийняли рішення – в нас частина шкіл розпочали навчання в цей понеділок, частина розпочне в наступний. І лише в понеділок у тих школах, де вже реєструвалися випадки, вирішили відтермінувати на тиждень [навчання], щоб, можливо, хтось, хто вже є в інкубації, хто контактував з цією дитиною, щоб не заразили.

Далі навчання припинятися не буде – в тому абсолютно нема сенсу, тому що всі підуть в супермаркети, діти в «Кінопалаци», розважальні центри.

І навіть закрити в хаті дитину – це не вихід. Бо якщо хворіє, наприклад, людина, як має квартиру на першому поверсі, і відкриє кватирку провітрити, а хтось на п’ятому чи шостому теж відкрив кватирку, щоби провітрити – таким чином вірус може попасти. І люди, які навіть в ліфті не зустрічалися, можуть таким чином захворіти.

Зараз почали активно щепити дітей – чи це безпечно? Бо вважається, що в період епідемії, принаймні грипу, це вже нічого не дає.

І щодо грипу це хибна думка. Наука не стоїть на місці. Коли у нас вакцинують дорослих, дітей, то перед вакцинацією їх оглядає лікар. Якщо лікар на даний момент бачить, що є нормальна температура тіла, немає почервоніння ротоглотки – тобто немає жодних ознак гострого захворювання і немає ознак загострення хронічного – дається дозвіл на вакцинацію.

Так, можуть бути поодинокі випадки, коли людина попаде в інкубаційний період – тобто вона вже з кимось контактувала, і через певний період в неї розвинеться захворювання. Але, знову ж таки, інкубаційний період довгий – можливо, станеться так, що той, кого провакцинували, прохворіє в легшій формі, ніж та людина, яку [взагалі] не вакцинували.

Тобто ніяких проблем з вакцинацією зараз?

Як при грипі, так і при кору не те, що нема проблеми: це єдиний шлях зупинити спалах – зробити так, щоби населення було двократно імунізоване. Бо інших способів профілактики ні медицина, ні наука, ні природа ще не придумали, крім вакцинації.

Чи треба вакцинуватися дорослим, які, можливо, мали ці щеплення [в дитинстві]? Думаю, це мало хто пам’ятає.

Ми звикли до того, що вакцинуємо дорослих до 35-річного віку – якщо вони не хворіли або не мають двох доз, то до 35-річного віку їх вакцинують завжди. Але власне зараз, в період епідемічного підйому, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітня організація охорони здоров’я, CDC радять всіх людей, які народилися після 1956 року, однократно вакцинувати.

Чому? Бо ті, хто раніше, до 1956 народився, – вони всі сто відсотків перехворіли. А далі у нас, на жаль, не всі особи мають документальне підтвердження, чи вони мали щеплення, не завжди пам’ятають, чи воно було. Бо, ще раз наголошую, іншого шляху, окрім вакцинації, зупинити спалах не існує.

Я правильно розумію, що для дітей це безкоштовна, а для дорослих платна послуга?

Правильно розумієте. Для дітей це за кошти державного бюджету – і ми маємо в достатній кількості вакцину європейського виробника. А для дорослих – або за кошти місцевих бюджетів, або за кошти підприємств, установ, організацій, або за власні кошти.

І скільки це коштує у Львові?

Скажемо так – не дуже дешево. В районі 500 грн коштує одна доза вакцини проти кору.

Зрозуміло. Давайте повернемося все ж до дітей. У нас є коротка нарізка відповідей батьків, які не хочуть вакцинувати своїх дітей.

***

Михайло Малкуш (має однорічну дочку): «Ми відмовилися в роддомі від всіх щеплень. Відмовились, тому що ми не впевнені в якості їх, в тому, що вони зберігались, транспортувались належним чином. В принципі, ми плануємо робити щеплення, але плануємо робити влітку, після обстеження, скоріше всього, в приватній клініці».

Олена Петровська (мама двох дітей): «В мене двоє дітей. Старша дитина, дев'ять років їй, вона вакцинована тими вакцинами, які роблять в роддомі. Він народився в мене недоношений – і його вакцинували. Вже потім я взнала, що його не можна було вакцинувати, бо він був недоношений… Він погано, пізно пішов, пізно почав говорити. В меншої дитини, якій два з половиною роки, немає прививки жодної. І коли їй було п’ять місяців, а старшій дитині шість років, вони захворіли кашлюком. І, лежачи в лікарні з нею, я бачила, що легше ніхто не переносив – ні вакциновані, ні не вакциновані, всі однаково були хворі. Їй тоді було п'ять місяців. Це, напевно, найбільше, що мене стримало: тому що я тоді не розумію, для чого…»

Світлана (мама двох дітей): «Я взяла на себе відповідальність за наслідки того, що я не зробила вакцини своїм дітям. Чому я так зробила? Бо я бачила дуже багато діток з ускладненнями після прививок. В мене був магазин з дитячими розвиваючими іграшками, і майже кожен день заходили батьки й отак-от ділилися: що була нормальна дитинка, пішли зробили прививку, і після цього дитинка перестала говорити, ходити, їсти…»

***

Можете якось прокоментувати оці побоювання?

Звичайно. Незнання породжує міфи. Люди бояться вакцин. Чому? Вони не завжди знають, як працюють вакцини. Якщо ми зараз говоримо власне про кір, то вакцина – це живий вірус (зокрема, зараз вакцина є потрійна – кір, краснуха, паротит), але вірус ослаблений. Що означає ослаблений? В такому вигляді, в якому його вводять, він не може викликати захворювання у людини і якимось чином їй зашкодити. Але його є достатньо, щоб імунна система сформувала спеціальні захисні білки, і ті білки залишаються на тривалий час. Власне, коли потім вакцинована людина зустрічає джерело інфекції, тобто інфіковану людину, яка виділяє вірус, – одразу ці захисні білки ловлять вірус і не дають розвинутися захворюванню.

Але ми чули два моменти: хворіють однаково і вакциновані, і не вакциновані. І друге – «я особисто бачила, дитина після прививки отримала ускладнення».

В плановому порядку діти в нас активно вакцинуються до одного року. Більшість спадкових захворювань, автоімунних захворювань власне і розпочинаються на першому році життя. Але я вірю в доказову медицину, яка доводить, що якщо дитина має якусь спадкову уламку в своїй системі, то чи вона буде вакцинована, чи ні – захворювання проявляться.

А на рахунок того, що хворіють однаково що вакциновані, що не вакциновані – звичайно, це легенда. З вакцинованих приблизно є 5% людей, які не можуть виробити захисний титр антитіл – з певних причин (хтось через хворобу), і їм просто буває потрібна додаткова вакцинація. Але, знову ж, з тих, хто вакцинований, ніхто не помер від тої хвороби, від якої вакцинуються. І немає власне важких ускладнень, які виникають у незахищених, у не вакцинованих.

А які найгірші наслідки можуть бути взагалі від вакцинації? Від кору конкретно є якісь побічні наслідки?

Це називається несприятлива подія після імунізації, яка може відбуватися після будь-якої вакцинації. Для цього існують протипокази. Перший протипоказ – період гострого захворювання. Якщо ми бачимо, що температура 38 – ми вводити [вакцину] не можемо.

Найбільш небезпечним наслідком, як і на введення будь-яких ліків, є алергічна реакція, яка виникає 1 на 2,4 млн введених доз. Але алергічні реакції бувають абсолютно на будь-який медикамент. Інше – якщо є людина, яка має алергію на один з компонентів вакцини, то, звичайно, теж не будемо вводити, оскільки може початися алергічна реакція.

А ви не робите алергопроби перед щепленням?

Ні, такого поняття, як алергопроби на вакцину, немає. Збирається анамнез: тобто у мами питають, чи немає алергії на курячий білок, «а що ви їсте?». Буває, мама каже: «Є алергія на курячий білок». «А чим ви годуєте?». «Та от, зранку роблю омлет»…

О’кей, але алергічний прояв – це ж не те, що дитина перестає ходити, чи глухне, чи сліпне?

Абсолютно правильно, немає ніяких асоціацій, кореляційних зв’язків між вакцинацією проти кору і порушеннями опорно-рухового апарату, нервової системи і решти.

В інтернеті є багато запитань, зокрема – чи можна вакцинуватися лише від кору, без краснухи і паротиту?

Теоретично можна, якщо знайдете вакцину. Весь світ тепер перейшов на вакцинацію трьохкомпонентною вакциною: кір, краснуха і епідпаротит. Найбільші європейські виробники – це Франція і Бельгія. Власне, ми зараз маємо бельгійську [трьохкомпонентну вакцину].

Моновакцини на сьогоднішній день випускає лише один завод в Індії і використовуються вони для того, щоби перервати якийсь спалах в країнах Африки чи ще десь. Тобто в Європі всі вже перейшли на трьохкомпонентну вакцину.

Скажіть, будь ласка, у разі виникнення цих ускладнень, які передбачені і є прямим наслідком вакцинації… Хто несе відповідальність у такому випадку за шкоду здоров’ю?

Ви, напевно, прекрасно розумієте, що жоден лікар, який призначає вакцинацію, не збирається нашкодити чиємусь здоров’ю. Але кожен медикамент (чи це знеболююче, чи вакцина) має інструкцію з використання. В інструкції написані всі можливі побічні дії: висока частота, середня частота, низька частота. Лікарі ознайомлюють батьків, розказують, як це часто буває.

Особисто я завжди говорю, що буде у місці введення почервоніння, буде припухлість, буде біль 2-3 доби, воно пройде.

Але рішення – за батьками?

Рішення за батьками, однозначно. Лікарі інформують, пояснюють, відповідають на запитання. І підписується інформована згода, що батьки ознайомлені, їм надали всю інформацію, відповіли на всі їхні запитання – і вони ставлять підпис, що готові. Коли людина потрапляє в стаціонар (з будь-якої причини), заповнюється така сама інформована згода – батьки підписують, що вони готові довірити лікарю лікування своєї дитини.

І тоді, якщо виникають якісь наслідки, лікар не несе жодної відповідальності? Чи несе якусь відповідальність держава?

Я не юрист, можу тільки розказати процедуру. Якщо виникає несприятлива подія після імунізації, є в нас група оперативного реагування, яка складається з лікарів різного фаху. Вони виїжджають, вивчають історію хвороби дитини, амбулаторну карточку, місце, де проводили щеплення, всю історію вакцини. Пишемо велике-велике донесення, відправляємо його в Київ (це колись називалося Центр імунобіологічних препаратів). Буває, що звідти виїжджає комісія і приймає рішення, чи є причинно-наслідкові зв’язки, чи немає між вакцинацією і подією, яка сталася.

Ще одне питання від противників вакцинації. Чи можна отримати від лікаря довідку, що він гарантує на 100%, що після щеплення нічого не станеться?

Ні, звичайно. Лікар не є Господь Бог – але лікар надає абсолютно всю інформацію, яка передбачена інструкцією виробника, або розповідає про свій власний досвід вакцинації. Наприклад, за день вакцинувалося 70 чоловік, розповідала Галина Андріївна [у сюжеті]. Скільком з них стало погано? Нікому. Вчора – теж всі живі, здорові.

Може, ви бачили кілька днів тому блог лікаря Комаровського – такий відомий лікар дитячий?

Блог не бачила, але дуже поважаю доктора Комаровського.

Він написав, що кір – це ще квіточки. Він каже, що є біологічні закони, і буде спалах дифтерії – а там кожен другий може померти. З цими вакцинами в нас що відбувається?

Блог не читала, але на 100% згодна з доктором Комаровським. По-перше, ми вже третій рік маємо серйозний підйом захворюваності на кашлюк, зараз пішов кір. І логічно, що далі буде дифтерія.

Вакцини є, їх є достатньо. Але охоплення щепленнями, за підсумками 2016 року, було 19%; за підсумками 2017 р. трошки більше – близько 50%. А для того, щоби не було епідемії, має бути вакциновано 95%. Тобто варто захворіти одній людині, чи хтось приїде, наприклад, з Бангладеш, в якому зараз є спалах дифтерії і привезе – бактерія дифтерії буде мати змогу поширюватися і робити свою чорну справу.

Хто несе відповідальність за такий низький рівень вакцинації? Це ж обов’язково ніби треба робити…

Це обов’язково.

Тобто це з одного боку обов’язково – а з іншого ніби і добровільно: я можу відмовитися.

Є закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб», який передбачає обов’язкову вакцинацію проти шести захворювань, в тому числі наприклад, кір, дифтерія, поліомієліт входить в число обов’язкових вакцинацій. І дорослі також один раз на десять років повинні повторно отримувати вакцинацію проти дифтерії і правця, щоби отой рівень захисних білків підтримувати на належному рівні.

Хто за цим має стежити? Самі дорослі?

Ну, самі дорослі навряд чи будуть стежити. Але є заклади охорони здоров’я, зокрема сімейні лікарі, сільські лікарські амбулаторії в селі, є перепис населення, є відмітки, хто коли останній раз вакцинований. От показували у вас [у сюжеті] герой Галина Андріївна Белова, Сихівська поліклініка, – вони шлють запрошення, що «шанований такий-то, просимо прийти…»

Але якщо я ігнорую..?

Тоді ви берете на себе відповідальність.

Так, але мене жодним чином не карають.

Ну, в нашій державі, наприклад, – так.

Останнє, питання, бо в нас зовсім мало часу… Чи ці люди, які відмовляються від вакцинації себе і своїх дітей: чи наражають вони таким чином інших на небезпеку захворювання – чи вони несуть відповідальність тільки за своє життя?

Якщо говорити про кір – то, звичайно, наражають. Оскільки з 30 учнів в класі, наприклад, одна дитина може мати імунодефіцит і вона за станом здоров’я не може бути…

Тобто вона може бути щеплена, але не виробиться імунітет?

Так, не виробиться імунітет. І якщо вся школа чи весь клас вакциновані – то цій дитині нічого не загрожує. А коли будуть люди, сприйнятливі до віруса, то, на жаль, вони можуть заразити інших осіб.

Зрозуміло, дякую. На жаль, наш час вичерпався. Нагадаю, що сьогодні у нашій студії була Наталія Тімко, головний спеціаліст з епідеміології Львівської обласної держадміністрації і відомий лікар-епідеміолог. Дякую вам, пані Наталю. Мене звати Олег Онисько, побачимося через тиждень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
В найближчі дні в Україні пройдуть дощі зі снігами і посилиться вітер
Віктор Янукович потрапив до лікарні у Москві
Помер прикордонник, якого на Закарпатті збив контрабандист
Срібний ланцюг Буняка і ключі від міста
У Києві активісти вимагали відставки Арсена Авакова під його будинком
Домоуки
«Свої перші персні ми робили у татовій майстерні»
Збірна України зазнала принизливої поразки від збірної Словаччини
Львів оголосив тендер на електронний квиток для оплати проїзду у міському транспорті
Біла сомалізація України