Для радикальніх дій проти опонентів та для виконання політичних замовлень українські силовики використовують дружні організації-сателіти. Так рух «Національний корпус» та їхні «Національні дружини» є приязним до поліції та особисто голови МВС Арсена Авакова, а організація «С14» – до Служби безпеки та президента Петра Порошенка. Про це йдеться в розслідувані програми «Схеми».
Аполітичність правоохоронних органів в Україні прописана в українських законах. Внутрішні протистояння між СБУ і Генпрокуратурою із МВС та Нацполіцією все частіше помітні назовні. Причина цьому – політика. Тож і загострення перед виборами – прогнозоване. До того ж, як вже показує практика, для ще більш радикальних дій в орбіті силовиків є дружні організації-сателіти. В історії цього міжвідомчого протистояння з’явилося і дещо відносно нове – це силова підтримка з вулиць.
Як пояснив журналістам колишній працівник СБУ Іван Ступак, сама ідея заручитися підтримкою інших організацій – не нова. «Завжди була ідея фікс – взяти негласний контроль над будь-якою громадською організацією, яка має силовий блок, – пояснює екс-спецслужбовець. – СБУ на певних етапах залучала на своїх оперативних контактах, тобто, знаходили певні точки зору спільні з керівниками «С14» і направляли їх на вирішення певних оперативних завдань. Пошук, виявлення сепаратистів, яких СБУ з певних причин законодавчих не може затримати – а якщо направити громадську організацію, вона може розбити машину, завдати тілесних ушкоджень».
Згадана організація «С14» – або «Січ» – це праворадикали, які називають своєю метою захист прав українців і боротьбу з проросійськими інтересами. Лідер «С14» – Євген Карась. Його можна побачили на фото під час важливої для президента події – церемонії вручення томосу про автокефалію Української православної церкви, він стоїть поряд із генпрокурором Юрієм Луценком.
Сам Карась наближеність до президентського політичного табору заперечує. «Завтра може бути другий президент – і, якщо, наприклад, вони б нам давали гроші або прикривали, це одразу полетять погони. Тому, щоб хтось взяв на себе покривання націоналістичної організації – навряд чи, – каже Карась. – Часто тролять, що ми напряму Грицаку (голова СБУ Василь Грицак – ред.) підпорядковані. Я Грицака перший раз побачив на томосі в Софії. І там же ж настроїли, що ми туди потрапили по квоті «порохоботів»-СБУ».
Однак журналісти промоніторили резонансні акції, організовані «С14» – і звернули увагу на певну тенденцію. Зокрема, 9 лютого цього року кандидатка в президенти Юлія Тимошенко проводила зустріч з виборцями на Контрактовій площі в Києві. Паралельно там же зібралися й активісти «Січі», щоб запитати, зокрема, і в лідерки «Батьківщини» – хто замовив вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк? Адже головний підозрюваний – голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер, на той момент – однопартієць Тимошенко.
В той день активістів затримала поліція – у них забрали ножі та газові балончики, щоб, за їхньою версією, запобігти провокаціям на мітингу кандидата. Натомість Євген Карась вважає затримання представників «С14» політично вмотивованим.
«З міністром МВС, із його заступниками зараз почалась якась війна. Наскільки я розумію, він дав наказ пакувати людей на акції по Катерині Гандзюк. Це було політичне рішення. Поліція діалогу каже «Беркуту»: а чого ви їх пакуєте? У них плакати, ми про цю акцію знаємо, ми дзвонили їм о 9-й ранку, і о 12-й, що пакувати? Причина? – знизує плечима Карась. – «Беркут» каже – ні, приказ зверху пакувати. У них по рації було: «Пакувать «пернатих гандзюков» – і вони запакували».
Проте після цього інциденту активістів відпустили просто із відділку поліції – усіх і одразу. «Знайшлась якась постанова Генеральної прокуратури, на підставі якої всіх звільнили взагалі прямо з відділку поліції – я такого в житті не бачив!» – розповів адвокат Масі Найєм.
Уже наступного дня Владислава Мангера виключили з «Батьківщини», а Генпрокуратура оголосила йому підозру. І на першому ж суді – знову зібралися активісти «Січі». Екс-співробітник СБУ Іван Ступак каже, що це – яскравий приклад того, як система працює в розпал передвиборчих перегонів. «Включилася громадська організація, яка пікетує засідання суду, каже: «не дамо йому вийти, давайте, щоб відповів за Катерину Гандзюк», – пояснює Ступак. – Тобто, це тонка гра, де СБУ направляє, рухайтесь туди. В принципі, «С14» це вигідно – більше інформаційних приводів, більше розкрутка, більше членів, більше вигоди для них».
Сам Євген Карась пояснює зв’язок «Січі» зі спецслужбами лише наглядом. «Воно не курує, воно за всіма наглядає. Є департамент, який займається всіма політичними рухами, – розповідає він. – Що мається на увазі під курують? За кожним приставлений якійсь опер, є якісь оперативники, які кажуть, що ви робите і так далі. Це як така розсилка, повідомляють: роби не роби. А кожен сам вже робить вибір: слухати – не слухати. Їхнє завдання, щоб ти відчував весь час, що за тобою спостерігають».
Заступник голови Служби безпеки Віктор Кононенко, який раніше очолював Департамент захисту національної державності, відповідального за нагляд за активістами, від будь-яких контактів із «С14» відхрестився.
Ще одним індикатором став корупційний скандал в оборонній сфері, з яким пов'язують, в тому числі, тепер вже екс-заступника секретаря Ради нацбезпеки Олега Гладковського. Під Адміністрацію президента чи додому до сина Гладковського націоналісти із «Січі» не навідувались. На відміну від інших праворадикалів – «Національного корпусу» та «Національних дружин».
Парамілітарна структура «Національні дружини» – це «дочка» партії «Національний корпус». Лідер партії – Андрій Білецький. Він був головою полку «Азов», що входив до структури Національної гвардії України, яка, у свою чергу, підпорядковується МВС. Там же служив нинішній заступник міністра Авакова Вадим Троян – соратник Білецького ще по організації «Патріот України».
Нині ж Білецький – народний депутат. Під час виборів до парламенту чинний радник міністра внутрішніх справ Зорян Шкіряк зняв свою кандидатуру з округу на його користь.
«Національні дружини» та «Національний корпус» неодноразово влаштовували акції протесту під Адміністрацією президента. Після корупційного скандалу в оборонній сфері вони також кілька разів приїжджали до будинку сина екс-заступника секретаря РНБО Гладковського. Згодом були акції у Житомирі, Полтаві та Черкасах – із бійками та затриманнями.
Після однієї із таких сутичок у Черкасах міський голова Анатолій Бондаренко, представник «Батьківщини», за повідомленнями місцевих ЗМІ, приїхав під стіни райвідділу поліції і разом з іншими націоналістами закликав відпустити затриманих: «Я вважаю, що якщо ти – президент України, то не потрібно ховатися за бронемашинами і за поліцією, потрібно виходити до патріотів», – заявляв він.
У свою чергу, у Полтаві під час зустрічі Порошенка з виборцями також сталися сутички «Нацкорпусу» та «Нацдружин» із правоохоронцями. Пізніше керівництво місцевої поліції вийшло до активістів, які зібралися під управлінням. «Я – керівник кримінального розшуку Полтавської області. Ми перепрошуємо за дії наших співробітників, якщо вони переступили закон. Ми проведем службову перевірку і ви будете при ній присутні: хочете – штаб створимо, що хочете – те й зробимо».
Сам лідер «Нацкорпусу» Андрій Білецький заявив, що його побратими будуть продовжувати акції виключно проти президента Порошенка – і звинуватив СБУ в можливих нападах на представників руху. «Вони також готують фізичні напади і всерйоз говорять про фізичне усунення лідерів руху. Як це буде робитися – я назву конкретні імена і прізвища, і хай подають до суду і так далі. Тому що я на 100% переконаний в цій інформації: замовником цієї історії виступає Порошенко, виконавцем – Віктор Кононенко», – заявив Білецький на прес-конференції 11 березня. При цьому, зв’язок із міністром внутрішніх справ Білецький категорично заперечує.
Та «Національні дружини» – це не тільки голос з вулиці та силова підтримка. Вони також братимуть участь у виборах президента – як спостерігачі. Андрій Білецький заявляє, що їхня участь має «привнести краплю чесності в безчесні вибори». Він додав, що «хай порядком на виборах, як вони кажуть, силовим, займаються ті, хто отримує державні бюджетні кошти».
Та, схоже, його думку поділяють не всі побратими. За кілька днів після розмови журналістів «Схем» із Білецьким речник «Національних дружин» Ігор Вдовін в ефірі Радіо Свобода заявив, що силовий сценарій – не виключений. «Якщо правоохоронці будуть закривати очі на відверті правопорушення, і не захочуть їх фіксувати, то ми будемо робити те, що заявив наш командир (командир «Нацдружин» Ігор Михайленко у Telegram раніше заявив, що «якщо за справедливість треба буде дати комусь по пиці – ми це зробимо, не зволікаючи» – ред.), – сказав Вдовін. – Ми говоримо про звичайних людей, які можуть робити вкидання бюлетенів, підводити на виборчі дільниці агітаторів».
Тоді заява розлетілася по ЗМІ та соцмережах, Арсен Аваков закликав всіх до співпраці в межах закону, а Центрвиборчком – як орган, уповноважений організовувати та проводити вибори в Україні, звернувся до СБУ та Нацполіції з проханням перевірити ці факти.
«Національні дружини» мають право спостерігати на дільницях, пояснюють юристи. Та головна небезпека – можливе застосування сили.