Ергюн Пойраз - літератор і неабиякий персонаж зі світу політичної журналістики. Один із топових письменників Туреччини займається нею на дозвіллі.
Специфіку роботи він обрав не найлегшу - розслідування. Справжні політичні розслідування.
Декілька масштабних робіт щодо діяльності політичних і релігійних організацій на території Туреччини на зламі 2000-их - 2010-их підводять його під особливе ставлення з боку владних структур.
У 2013 році письменник отримує вирок за участь у державному перевороті - своїми матеріалами він посягнув на інститут Президента і Прем'єр-міністра, за версією тамтешніх застосованих до нього правових норм.
Частину строку він відбуває під вартою ще до вироку, потім його відпускають умовно-достроково.
Чим він починає займатись після звільнення? Правильно - продовжувати далі розпочате.
Одного разу до його уваги втрапив дивний факт - дати на дипломі і додатку до диплома чинного президента Туреччини Таїпа Реджепа Ердогана не співпадають. Більш того - факультету економіки в столичному університеті Мармара на момент дати видачі диплому Ердогану взагалі не існувало.
І все б нічого, але за турецьким законодавством особа не наділена правом займати пост Президента без 4-ох років вищої освіти. Ця інформація спровокувала хвилю обурення в Туреччині, одна із тамтешніх політичних партій навіть звернулась до суду, користуючись даними Пойраза.
Суд, зрештою, виніс доволі передбачуване рішення і відмовив у дослідженні оригіналів доказів.
Після цього щодо Пойраза навіть вкинули фейк про його смерть, при чому доволі масований і такий, що проник у деякі англомовні медіа.
Хоча ці медіа чомусь не взяли до уваги, що фейсбук і твіттер письменника без жодних проблем активний і досі, а свої розслідування він зовсім не бажає припиняти, попри перепони і складнощі у доступі до турецьких ЗМІ.
А зараз він від них практично повністю ізольований.
До чого ця розповідь?
А до питання, що для реального отримання і гордого носіння звання автора «журналістських розслідувань» треба ой, як багато напрацюватись і витратити не лише просто свій робочий час.
І наслідки плідної роботи у цьому напрямку для автора навряд чи колись будуть позитивними - у формі депутатських мандатів чи яскравої політичної кар'єри.
Як це буває іноді у деяких країнах.