Європейський суд з прав людини задовольнив скаргу журналістки, головної редакторки програми розслідувань «Схеми» Наталії Седлецької у справі проти тодішньої Генеральної прокуратури України, слідчі якої у 2018 році хотіли отримати доступ до даних з її телефона. Про це вказано у судовому рішенні ЄСПЛ, пише «Радіо Свобода».
Суд визнав, що дії влади несли загрозу розкриття джерел журналістки, яка проводить антикорупційні розслідування. Отже, уряд порушив цим статтю 10 Конвенції про захист прав людини (свобода вираження поглядів).
«Ухвала районного суду від 27 серпня 2018 року дозволила ГПУ збирати широкий спектр захищених комунікаційних даних щодо особистих та професійних контактів журналістки протягом 16 місяців... Ці дані можуть включати інформацію, що ідентифікує конфіденційні джерела заявниці», – вказав суд у своєму рішенні.
Судді встановили, що влада України не мала достатніх підстав, які б могли виправдати втручання у права головної редакторки програми розслідувань «Схеми».
«Ризик заподіяння шкоди інтересам, захищеним статтею 10, був ще більшим, оскільки фокус роботи заявниці як журналістки був на високопосадовому розслідуванні корупції, включно з корупцією в самій ГПУ», – зазначено у рішенні.
Рішення на користь журналістки судді ЄСПЛ ухвалили одностайно. Вони постановили, що країна-відповідач, тобто Україна, має відшкодувати їй 2 350 євро (приблизно 76 тисяч грн) судових та юридичних витрат та 4 500 євро (147 тисяч грн) як моральну компенсацію.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флай привітав рішення ЄСПЛ.
«RFE/RL аплодує рішенню, яке захищає конфіденційність журналістської комунікації та встановлює обмеження для виконавчої влади», – заявив президент RFE/RL Джеймі Флай.
Він підкреслив, що «робота журналістів-розслідувачів за своєю природою є тяжкою і часто небезпечною».
«Здоров’я демократії можна виміряти захистом, який вона надає такій журналістиці, яка дає можливість громадськості притягувати владу до відповідальності за свої дії. Достовірна розслідувальна журналістика не може здійснюватися в атмосфері офіційної безкарності і без впевненості, що спілкування джерела та журналіста залишиться приватним», – наголосив Джеймі Флай.
У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів Наталії Седлецької: слідчі прокуратури не мають права реалізовувати доступ до будь-яких даних з телефона журналістки, допоки не отримають від ЄСПЛ іншого повідомлення.
Це рішення ЄСПЛ стало другим в історії суду, коли «Правило 39» було застосоване щодо статті 10 Конвенції («Свобода вираження поглядів»), і перша справа, у якій йдеться про захист журналістських джерел.Перед цим захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць.
У зверненні Наталії Седлецька просила суд зупинити збір Генеральною прокуратурою України обмеженого переліку інформації з її телефона за період у 17 місяців. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року – у справі про можливе розголошення директором НАБУ Артемом Ситником даних досудового розслідування.
Того ж дня Європейський суд з прав людини вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефона журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталії Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали.
Доступ до масиву даних з телефонів журналістів за період у 17 місяців викликав широку критику українських і міжнародних антикорупційних, правозахисних і журналістських спільнот, дипломатів і урядових організацій, які назвали обсяг цього масиву надмірним.
Генеральний прокурор України Юрій Луценко запевнив, що слідство не потребує від оператора мобільного зв’язку якихось даних журналісток Наталії Седлецької і Крістіни Бердинських, окрім дат їхнього перебування в зоні дії вежі мобільного оператора поблизу будівлі НАБУ, що дозволить ГПУ розкрити злочин.