На Радехівщині прибиральниці однієї із шкіл пожалілися до Львова, що у їхньому навчальному закладі антисанітарія та гризуни. Після цього усіх техпрацівниць одночасно звільнили з роботи. Принаймні так стверджують вони самі. Директор же наполягає: прибиральниці геть лінувались працювати. За ким правда ― тепер з'ясовують у суді. Але через щурів та мишей село геть розсварилось.
Звільнені прибиральниці показують фото повириваних розеток із дротами. Стверджують, що зроблені вони у школі. Але це, як заявляють, не найстрашніше, що можна було там побачити. Ще, мовляв, були щурі та миші.
«Лізли по тумбочках. Гризли там, де діти булочки залишають. Все було погризено. Було досить посліду мишачого», ― стверджує звільнена прибиральниця Леся Баландюк.
«На півроку нам видавалася пачка порошку прального на п’ятьох людей. Розкидалося по 90 грам. А все інше носіть з дому. Тряпки, ті швабри, все», ― додає ще одна звільнена прибиральниця Марія Бойко.
Прибиральниці твердять: директорка сказала давати собі раду з мишами самим. Тому вони вирішили поскаржитися до Львова. Та незадовго після цього працівниць звільнили з роботи усіх впродовж двох днів.
«Звільнена у зв'язку з систематичним невиконанням своїх обов’язків без поважних причин. Так написано в моїй трудовій книжці. Я зараз з нею навіть на біржу піти не можу. Але я пропрацювала, наприклад, 12 років. Друга жінка ― 30. Систематичне, я так розумію, що це протягом 30 років ми взагалі нічого в школі не робили. Значить, мали бути акти, а акти і догани були в останній місць в грудні», ― каже звільнена працівниця Марія Волошин.
Жіночки вважають, що це помста. Директорка ж твердить: давно мала претензії до прибиральниць і не раз давала їм офіційні догани.
«Я діяла тільки законними шляхами. Нічого особистого до них не було. Скільки було просьб персональних: дівчата давайте працювати нормально. Були догани і не одна. Вони сказали, що ні з ким розмовляти не будуть. Ні зі мною, ні з трудовим колективом. Тільки з комісією зі Львова», ― запевняє директор Дмитрівського НВК Катерина Фітковська.
Комісія зі Львова у Дмитрові була 1 грудня. Директор отримала догану, бо санітарний стан, як пояснили журналістам в обласному управлінні освіти, залишав бажати кращого. Та гризунів у школі тоді не виявили.
«Я тут працюю 30 років і в житті тут щурів не бачила. Ну миші хіба що в певний період. То є село. Ну, щоби вони ходили пішки, як заявляли у Львові про нашу школу, такого в житті не було», ― додає директорка.
Поки тривають канікули, у школі йдуть ремонти. Брудним чи занедбаним навчальний заклад не назвеш, але на наше прохання показати приміщення реагували агресивно.
«Що за інтерв'ю? Йдіть звідси, а ні, то міліція буде. Зараз півсела сюди прийде», ― кричали жіночки, які назвалися батьками школярів.
Історія з мишами розсварила усе село. Більшість селян підтримує директорку, а особливо батьки дітей, які навчаються в школі. Вони кажуть: ще у вересні минулого року обурювалися роботою прибиральниць.
«21 вересня ми піднімали на зборах це питання. Два тижні школа не прибиралася взагалі. Два тижні! Вони оголосили школі бойкот», ― обурюється мама школяра Оксана Мусій.
«Крім вологого прибирання, нічого не робилося. Ніяке було прибирання. Щоб, вибачте, ми прийшли і бруд зішкрібати ложкою з плінтуса. Як таке може бути», ― каже прибиральниця Галина Парій.
Прибиральниці, які працюють зараз, запевняють, що їм видають миючі засоби.
А от на захист звільнених стали колишні працівники школи. Дві жіночки, які також свого часу були прибиральницями, але пішли на пенсію, розповіли:
«На кожному кроці вона до нас прискіпувалася. Заставила білити актовий зал, я не знаю скільки там метрів висоти. Я на тій риштовці отримала приступ. В мене серце хворе», ― жаліється Марія Думанчук, яка працювала колись у школі.
В районному відділі освіти у цей конфлікт вирішили не втручатися.
«Вважаю, що конфлікт можуть вирішити тільки рішенням суду. Відділ освіти намагався якось мирно вирішувати конфлікт, але жодна сторона не пішла на перемир'я», ― наголосила керівник відділу освіти Радехівської РДА Любов Репетило.
Районний суд виграли звільнені прибиральниці. Директор подала на апеляцію. Одну виграла, ще дві справи розглядаються.