Ввечері у вівторок, 18 серпня, журналістка Яніна Соколова опублікувала на своєму Youtube-каналі записи з вербуванням російських військових з приватної військової компанії «Вагнер», яких Білорусь видала Росії минулого тижня. На них військові найманці розповідають, як воювали на Донбасі проти української армії.
Так, бойовик Денис Харитонов розповідає, що з 2014 року він воював у складі батальйону «Степ» в Україні, керував групою ПЗРК (переносний зенітно-ракетний комплекс, - ред.). Харитонов стверджує, що збив біля селища Маринівка вертоліт і два штурмовики СУ-25.
За словами Харитонова, він брав участь у «звільненні луганського аеропорту», а навчався стріляти з ПЗРК в Росії у місті Новочеркаськ.
Харитонов розповів, що служив у російській армії у 1999-2001 роках, має дві державні нагороди РФ - за взяття Пальміри і за «вертушки в Луганську». Нагороду за збиті літаки йому вручав у Москві помічник президента Росії Владислав Сурков.
Інформацію про те, що Харитонов збив український вертоліт і два штурмовики, підтвердив інший «вагнерівець» - Сергій Щербаков. Він стверджує, що воював разом з Харитоновим в Україні в 2014 році.
Ще один бойовик ПВК Вагнера Олександр Сидоров розповів, що потрапив він на Донбас у складі російського підрозділу «Амур». Воював в 2014 і 2015 роках «у ЛНР», а в 2016 році - біля населеного пункту Пєски у Донецькій області. Під час боїв за Луганський аеропорт працював водієм.
У відео також наводяться документи інших бойовиків, які воювали в Україні, зокрема Сергія Анохіна, Дмитра Жмуріна, Тахіра Бахтигараєва.
Зазначимо, що згідно з інформацією, яку сьогодні оприлюднили низка українських ЗМІ та журналістів, українські спецслужби готували масштабну операцію із затримання групи бойовиків ПВК «Вагнер», для чого виманили їх до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася.
Про зрив операції повідомив агент НАБУ Євген Шевченко. Згодом з посиланням на власні джерела про це заявив головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов.
За його словами, ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 близько Луганська. Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Усього було завербовано 33 людини: 28 із них були терористами, п'ятеро - «випадкові люди», при цьому дев'ятеро мали українське громадянство. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.
За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів, оскільки агент СБУ, який мав бути на борту, повинен був зімітувати серцевий напад. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».
LB.ua з посиланням на власні джерела пише, що на борту літака з бойовиками повинні були летіти два агенти. Один із них – чоловік із «серцевим нападом», другий – лікар. Перший мав вдати погіршення самопочуття, другий – забезпечити легенду про необхідність термінової посадки в Києві для надання першому медичної допомоги.
24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. На доповіді були присутні призидент Володимир Зеленський, голова Офісу Андрія Єрмак, перший заступник секретаря РНБО, голова комітету з розвідки Руслан Демченко, заступник голови ОП з питань оборони Роман Машовець, секретар президента Марія Левченко. Після доповіді Єрмак попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня.
Однак напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу. За два дні Офіс генпрокурора України направив до Білорусі прохання про екстрадиційний арешт затриманих. Відповідь Україна не отримала. Натомість відправила усіх затриманих до Росії.