Низка ЗМІ повідомили про арешт Вищим антикорупційним судом усього належного народному депутатові зі Львівщини Ярославу Дубневичу майна. Однак офіційного підтвердження цієї інформації від суду та Антикорупційної прокуратури немає. Водночас сам парламентар опосередковано підтвердив арешт, назвавши це «цинічним перерозподілом власності».
Про арешт майна Ярослава Дубневича 18 листопада з посиланням на власні джерела повідомили новинні сайті «РБК-Україна» та «Українські новини». У повідомленні йшлося про те, що Вищий антикорупційний суд під час закритого засідання наклав арешт на все майно депутата, зокрема на квартири, землю, будинки, годинники і картини.
«Рішення про арешт ухвалене», – повідомило джерело «Українських новин» в правоохоронних органах. За його словами, арешт накладено на низку об'єктів нерухомості: квартири, будинки та земельні ділянки у Львівській області, корпоративні права в декількох підприємствах, декілька годинників і картин. Також, згідно з даними інсайдера, нині суд розглядає питання про арешт банківських рахунків Дубневича.
У прес-службі Вищого антикорупційного суду ZAXID.NET відмовились надати інформацію про це рішення суду. Речники Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яка представляє у судах проти Дубневича сторону обвинувачення, опосередковано підтвердили наявність такого судового рішення, проте подробиць не надали.
«Ця ухвала є закритою. Я не можу вам її прокоментувати», – відповіли ZAXID.NET у прес-службі САП.
Помічниця Ярослава Дубневича Марія Симоменко підтвердила, що ухвала про арешт майна існує. Водночас вона зазначила, що не володіє інформацією про те, яке саме майно заарештували. «Рішення суду таємне. Поки невідомо», – наголосила Марія Симоменко.
Сам парламентар, якого підозрюють у розкраданні понад 93 млн грн завдяки оборудкам із закупівлями в «Укрзалізниці», на своїй сторінці у Facebook 18 листопада написав, що «під виглядом боротьби з корупцією йде цинічний перерозподіл власності». Отримати коментар по суті від Ярослава Дубневича не вдалось, він не відповів на дзвінок ZAXID.NET.
Нагадаємо, 31 жовтня Верховна Рада зняла з Ярослава Дубневича недоторканність і дозволила арешт нардепа. Того ж дня Дубневичу вручили підозру. Депутатові інкримінують завдання збитків «Укрзалізниці» в розмірі 93,277 млн грн (ч. 5 ст. 191 КК).
2 листопада Вищий Антикорупційний суд обрав нардепу Ярославу Дубневичу запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 100 млн грн. На це рішення нардеп подав апеляцію. 7 листопада Апеляційний суд змінив запобіжний захід Ярославу Дубневичу з застави у 100 млн грн на арешт з альтернативою застави у 90 млн грн. Парламентаря взяли під варту у залі суду та відправили до місця тимчасового тримання, але потім за Дубневича внесли заставу і він вийшов з СІЗО.
Окрім того, на початку листопада суд арештував майно Ярослава Дубневича та його родини, яке правоохоронці перед тим вилучили, зокрема, у будинку його старшого брата, екс-нардепа Богдана Дубневича. Це були документи щодо грошових позик, комп’ютерні флешки, мобільні телефони та інше, про арешт великого рухомого та нерухомого майна тоді не йшлось. Обшуки провели у кількох справах – про привласнення майна та грошей внаслідок оборудок на «Укрзаілзниці» та розкрадання газу на належних братам Дубневичам ТЕЦ в Новому Роздолі та Новояворівську.
Слід зауважити, що чинне законодавство містить вичерпний перелік підстав, які дозволяють проводити закритий судовий розгляд. Це відбувається у випадках, коли відкрите слухання справи може створити небезпеку розголошення державної або іншої захищеної законом таємниці. Крім того, за мотивованою ухвалою суду допускається закритий судовий розгляд у справах про злочини осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку, у справах про статеві злочини, а також в інших справах. Що стало підставою провести закрите судове засідання у справі Дубневича наразі невідомо.