У Львові з 17 по 20 вересня відбувся ідеатон Unlock Ukraine від Львівського медіафоруму. Подія об'єднала громадськість та змінотворців, які напрацьовували ідеї для повоєнної відбудови України.
Одним зі спікерів ідеатону став Роман Зінченко – координатор мережі енергетичних інновацій Greencubator, який займається розвитком «зеленої» економіки в Україні та Східній Європі. Роман Зінченко розповів про те, як терпіння та наполегливість навіть однієї людини можуть впливати на економіку. ZAXID.NET занотував найцікавіше.
***
Розповім про его та його роль в трансформації світу та змінах екосистем. Щоб займатися громадською діяльністю в Україні, проводити субгрантування, дуже часто потрібна довідка про неприбутковість організації, інакше ГО оподатковується так само як бізнес. Моє его каже, що я хочу вийти з ніші, де обов'язково потрібна така довідка. Я дуже люблю працювати з засновниками й вирощувати компанії, я щасливий, коли в мене на очах народжуються нові зелені бізнеси. Україна зараз потребує розвитку, і один із його факторів – це гроші. Досі ніхто не знайшов кращого способу боротьби з бідністю, ніж створення багатства. І бізнес є найкращим інструментом для цього.
За 2023 рік випускники Greencubator вже залучили понад 700 тис. доларів інвестицій. Вони створюють компанії та робочі місця, виходять на нові ринки, роблять Україну відомою. Це ніколи б не було можливим, якби в людей не народжувалося бачення, що рухатиме розвиток. До моменту залучення інвестицій вам треба захищати своє его. Надзвичайно важливо мати стійкість проти людей, які хочуть знецінити ваше бачення та противляться інноваціям. Ви – на вістрі, а це означає, що спротив найбільший.
Деякі справи на певному етапі вважаються нереалістичними. Колись нереалістичними були право голосу для жінок, загальна освіта для всіх та сонячна енергетика. Его потрібне, щоби мати дуже важливий чинник для успіху – терпіння. Зміни є тоді, коли ви маєте терпіння. І часто це терпіння на десятиліття.
Фредерик Хауге – засновник фонду «Беллона», надзвичайно вагомої організації в екологічному русі, яка працює з проблемами навколишнього середовища Арктики та території на північному-заході від Росії. У Фредерика 40-річний досвід екозахисної діяльності, а починав він з будівництва російського Північного флоту.
Криголам «Лєнін» – перший на планеті атомний криголам з атомною енергетичною установкою. Як все перше, він був дуже недосконалим. Відповідно, через деякий час реактор криголама почав текти. Що зробив СРСР? Він просто вигнав криголам в Карське море, залив реакторний відсік бетоном, прорізав пази в корпусі й підірвав конструкції. Криголам вже без реактора затягнули назад в порт, де приєднали новий реакторний блок.
Фредерик – норвежець, а одне з багатств Норвегії – це лосось. А коли лосось плаває біля затоплених атомних реакторів, він стає радіоактивним, і купувати його перестають. Тому свою екологічну діяльність Фредерик почав з того, що вчив радянський Північний флот поводитися з ядерними відходами. Він навіть збудував систему моніторингу поводження з ядерними відходами на одній з баз цього флоту за гроші норвезького уряду. І все заради лосося. Фредерик – людина з великим его, яке запалило вогонь цілої екосистеми.
Сьорен Хермансен народився на невеликому острові Самсо в Данії. Самсо, як і будь-який острів, 40-50 років тому імпортував електроенергію. Мешканці острова спалювали мазут і нафту, щоб обігріти свої будівлі.
Сьорен був фермером, адже економіка острова, де живе приблизно 4 тис. людей, є аграрною і спрямованою на експорт. Его Сьорена казало йому, що в 1990-х роках не дуже добре палити нафту, треба вигадувати щось інше. Він обійшов кілька тисяч мешканців свого острова, переконуючи їх переходити на зелені джерела енергії. І тисячі людей з острова Самсо вклали 10 млн євро і стали інвесторами місцевої енергетичної екосистеми, зокрема 11 офшорних вітростанцій. Місцеві фермери не лише вирощують фрукти та овочі, але й генерують енергію вітру, сонця, біомаси, починають експериментувати з біодизелем.
Проте найбільша цінність цього проекту – створення Samso energy academy. Це центр поширення знань, як будувати системи сталого розвитку і виховувати нових лідерів.
Наступний кейс впливу его на екосистему стосується Вінниччини. Там є мальовниче село Стіна, яке має незручне розташування і багато викликів з точки зору занепаду глобальної економіки. Проте там є людина, яка вирішила розвивати вміння місцевих ткати килими й водночас використати нові підходи виробництва. Це керівник ГО «Наше поділля» Юрій Степанець.
У Стіні активісти створили проект «Верета», який вже працевлаштував понад півтора десятка людей. «Верета» зберігає мистецтво ткання і запускає принципи кругової циркулярної економіки: майстри збирають светри, тканини, розпускають їх на пряжу і тчуть килимки, чохли для ноутбуків, сумочки тощо.
Співзасновник Greencubator та фахівець зі сталої енергетики Андрій Зінченко надихнувся розв'язанням однієї соціальної проблеми в США. Йдеться про 1930-ті роки, коли американські енергокомпанії не хотіли проводити мережі у невеличкі міста і села, де працювали переважно фермери. У результаті фермери побудували власні мережі, і зараз 43% розподільних мереж США належать енергетичним кооперативам.
Андрій вирішив і в Україні рухатися в цьому напрямку. Він шукав технологічні складові і юридичні інструменти, щоб зробити енергетичний кооператив в Україні можливим. Проте енергетика в Україні – це максимально регульований сектор, в якому не можете чхнути без ліцензії.
Андрій створив у Славутичі перший в Україні муніципальний енергокооператив «Сонячне місто», і це історія прориву в українській енергетиці. За кошти місцевих мешканців на дахах трьох будівель встановили сонячні панелі. Згодом люди почали заробляти на продажі електроенергії за «зеленим тарифом». Коли Славутич був окупованим, «Сонячне місто» і 260 кВт сонячних електростанцій проекту давали місцевим мешканцям електроенергію. Наступне завдання – перетворити електростанцію «Сонячного міста» з мережевої в гібридну та передати знання іншим громадам, які хочуть розвивати екосистеми.
Жодна організація не має сенсу, якщо вона не продукує змін. Вона має ліквідувати проблему, задля якої ви існуєте. Поки існує Північний флот і Росія, «Беллона» буде існувати. Поки в Україні гіперцентралізована енергетична система, демократизація енергетики буде актуальна. Поки існують села з занепалою економікою, буде актуально створювати там нову економіку.
Важливо прагнути звільнити себе від роботи й народжувати нових лідерів. Відповідно, для цього потрібно любити своє его, і воно має бути достатньо сильним. Це дасть можливість прискореного проростання змін в масштабі регіону, країни чи, можливо, світу.