Тим, що очікують «кінця світу», не помітити його наближення дійсно важко. Тут і катаклізми, і хвороби, і конфлікти, які, в час цифрового обміну інформацією, лавиною сходять на голови обивателів. Чого вартує лише сканування температури в Ухані під час недавнього карантину – на чолі і на руці, після якого людей пропускали до продуктового магазину. Чи не «печать» це, без якої неможливо «ані продати, ані купити»?
Нумерологи, кабалісти, прихильники теорії змов та самопроголошені інтерпретатори пророчих текстів переживають черговий ренесанс своїх ідей. І хоча написано, що ніхто не знає ні дня, ані години, нікуди ми від цього не подінемося. Бо завжди знаходяться оптимісти, яким більше до душі уривок про очі і вуха, щоб бачити і чути.
Протягом довгої історії того, що ми знаємо як західна (християнська) цивілізація, ворогом роду людського оголошували різних осіб.
Першим відомим (і популярним) претендентом на роль антихриста був римський імператор Нерон, і є навіть версія, що про нього Одкровення Івана Богослова і написане. Далі було різне: пророк Мухамед, завойовник Тамерлан, османи – все, що загрожувало християнській Європі. Протестанти для католиків і католики для протестантів – у часи релігійних війн. Петро І – як локальний випадок, коли вперше затріщали скрєпи.
Нові часи принесли нові виклики. Під час Великої французької революції питання гоніння на церкву і християн набуло нового забарвлення. Такого досі не було, адже була реформація, політичний тиск, репресії іновірців, але не заперечення як таке. Іронія долі в тому, що рятівник від революціонерів – Наполеон Бонапарт, сам став «антихристом» для іншої категорії людей в іншій частині християнського світу.
Технічні винаходи нового часу принесли небачені «чудеса», які самі собою вже були «знаками часу». Люди на мануфактурах, колісниці без коней на залізних рейках, голос, що передається на сотні кілометрів – і все це стало лише прелюдією до ще цікавіших явищ. Більшовики, які проводили агресивну атеїстичну політику, реальні репресії і гоніння на християн, переінакшення християнських обрядів на свій лад – це дійсно відповідало картині «кінця світу». У 90-х роках ХХ ст., з розвалом СРСР, аналізувалося все – кількість генеральних секретарів (кількість голів апокаліптичного звіра), носіння зірок на рукавах і кокардах (число на руці і чолі), архітектура мавзолею в Москві і Пергамі (престол диявола), зірка «полин» як аварія на Чорнобильській АЕС. Не менш безбожним був і нацистський режим, про який так само можна скласти багато аналогій.
Останнім варіантом, якщо говорити про політичний вимір питання, уже декілька десятиліть є «світовий уряд», Європейський Союз, американська ФРС тощо.
Не варто забувати і нумерологію, коли різні роки оголошувалися «останніми»: 1000-й і 2000-й, 1666-й і 1999-й, у 2012-му закінчувався календар майя (коли у нас чекали планету Нубіру). І це не враховуючи регулярних підготувань численними сектами.
Загострення ситуації на Близькому Сході щоразу спричинює зростання інтересу до долини останньої битви – Армагеддону. Не минуло непоміченим і висихання Євфрату (теж передумова тої останньої битви) в результаті будівництва греблі в Туреччині.
Останніми роками розвиток цифрових технологій, біоінженерії, штучного інтелекту додали до загальнополітичної картини елемент технології як самостійного чинника «наближення часів». Тут і зміни клімату, і ймовірне повстання машин, і виготовлення хімічної зброї (де теперішній Covid-19 як «привіт» з китайської лабораторії). Навіть попередні побоювання ядерного конфлікту відійшли на другий план. Ця технологічність, погодьтеся, привнесла дійсно нову якість. Тут і глобалізація (коли «всі народи»), і можливість тотального стеження.
Одне слово, цікавий час. З іншого боку, були вже і чумні роки, і холодні літа, і неврожаї. І все це супроводжувалося соціальними катаклізмами.
От про соціальні катаклізми в цьому контексті вартувало б поговорити. Бо якщо тенденція збережеться, Російська православна церква в Україні (зареєстрована як УПЦ МП) перетвориться з банального інструменту російської зовнішньої політики на головний чинник дестабілізації ситуації в Україні. Пам’ятаєте, митрополит Онуфрій заявляв, що Голодомор був способом «усмирения» українців за гординю? Хто найбільше виступав проти біометричних паспортів, вважаючи їх «номером звіра»? А що говорять зараз про вірус і карантин? Ви розумієте, що для них більша кількість жертв в Україні буде просто свідченням того, що Господь карає Україну за неправильну політику?
І з цим щось потрібно робити. Причому робити акуратно, бо цькування і насмішки лише укріплять їхній імідж «незламних борців за справжню віру». І тисячі ходячих біологічних бомбочок потягнуться з церков до квартир, розповідаючи всім про змову Заходу і колиску трьох братніх народів…
А взагалі-то, є теорія, що це явище перманентне, що кожне покоління переживає свій апокаліпсис як битву добра та зла, і де персональний вибір визначає долю людини. Тому рекомендую серіал «Карнавал» від НВО на час карантину…