Верховна Рада 3 червня зняла недоторканість із народного депутата від Партії регіонів Олега Царьова і дала згоду на його арешт.
Генпрокуратура, як відомо, звинувачує Царьова у публічних закликах до сепаратизму і зміни державного устрою. Той, у свою чергу, лише підтвердив ці звинувачення, заявивши уже після рішення парламенту, що тепер має намір очолити «рух опору» на Донбасі.
Втім, Царьов став далеко не першим депутатом, якого колеги по Верховній Раді позбавили найдорожчого – недоторканності. Для кожного з них такого рішення мало свої наслідки – іноді надзвичайно болючі.
ZAXID.NET пропонує читачам згадати найбільш резонансні випадки вигнання депутатів з раю.
Павло Лазаренко
Першою жертвою колег-депутатів у сучасній історії України став Павло Лазаренко. Верховна Рада ухвалила рішення про зняття з нього депутатської недоторканності 17 лютого 1999 року.
Самого Лазаренка на той час уже не було в країні, Генпрокуратура розслідувала проти нього кримінальну справу за розкрадання на посту прем’єр-міністра на суму близько $150 млн.
В результаті Лазаренка заарештували в аеропорту Нью-Йорка і на території цієї країни він перебуває і досі. США звинуватили його у відмивання грошей і у серпні 2006 року Лазаренка засудили на 97 місяців ув’язнення і штрафу у $10 млн.
У 2008 році Павло Лазаренко навіть увійшов до десятки найбільш корумпованих державних діячів світу у рейтингу корупціонерів, складеному Всесвітнім банком разом з ООН
Віктор Лозінський
Ім’я маловідомого члена парламентської фракції БЮТ Віктора Лозінського країна дізналася у 2009 році, коли стали відомі подробиці вбивства мешканця Кіровоградської області Валерія Олійника.
1 липня 2009 рору тодішній генпрокурор Олександр Медведько звернувся до Верховної Ради з поданням про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності Лозінського. Наступного дня, 2 липня, Юлія Тимошенко заявила, що вимагає від Лозінського заяви на складення повноважень. 3 липня така заява надійшла у Верховну Раду і того ж дня Лозінського позбавили імунітету 415 голосами.
Лозінський спочатку намагався втекти з України, але у березні 2010 року добровільно здався в міліцію. У квітні 2011 року його засудили до 15 років в’язниці, ще через рік покарання пом’якшили до 14 років позбавлення волі.
У 2013-му Вищий спеціальний суд України змінив статті обвинувачення для Віктора Лозинського, тому не виключено, що він зможе вийти на волю уже у 2017 році.
Вадим Колесніченко
Один з найбільш скандальних регіоналів, який займав відверто проросійську позицію, Вадим Колесніченко сам відмовився від депутатського мандата, однак формально це рішення ухвалила Верховна Рада.
Після анексії Криму, Колесніченко, обраний, до речі, від Севастополя, заявив, що складає свій мандат на знак протесту проти «парламенту, який взяв участь у державному перевороті».
15 квітня Верховна Рада задовольнила бажання Колесніченка не бути членом українського парламенту. За це рішення проголосували навіть четверо колег Колесніченка по фракції Партії регіонів.
Павло Балога, Олександр Домбровський, Сергій Власенко та Ігор Марков
Усіх їх позбавили депутатських повноважень не колеги-депутати, а суд. Втім, втрата від того не була менш болючою.
Депутатські повноваження Павла Балоги та Олександра Домбровського скасував Вищий адмінсуд 8 лютого 2013 року. Причиною став позов Юрія Кармазіна, який звинуватив Балогу і Домбровського у фальсифікаціях під час виборів у мажоритарних округах. Втім, неформально таке рішення суду пояснювали тим, що Домбровський відмовився увійти до фракції ПР, а Балога спочатку увійшов, а потім вийшов.
Після втечі Віктора Януковича з України, Верховна Рада повернула картки для голосування обом депутатам.
Адвоката Тимошенко Сергія Власенка Вищий адміністративний суд позбавив депутатського мандата у березні 2013 року. Формальною причиною стало суміщення адвокатської діяльності зі статусом народного депутата, хоча Власенко наполягав на тому, що він не адвокат, а громадський захисник.
У перший же день після зміни влади в Україні, 22 лютого 2014 року, Верховна Рада повернула Власенку мандат народного депутата.
«Регіоналу» Ігору Маркову пощастило менше. 12 вересня 2013 року Вищий адмінсуд, за позовом того ж таки Кармазіна, зобов'язав ЦВК позбавити Ігоря Маркова мандата. На знак протесту Марков вийшов з фракції ПР, а через місяць його заарештували за підозрою у причетності до хуліганських дій в Одесі в 2007 році.
Після втечі Януковича, 25 лютого 2014 року Маркова звільнили із СІЗО, однак депутатський мандат йому так і не повернули