Міжнародний кінофестиваль “Лістапад”, який завершився у Мінську, приніс фільму Мирослава Слабошпицького “Плем’я” відразу дві основні фестивальні нагороди.
Головний приз фестивалю, “Золото Лістапада”, українському фільму присудило основне журі під головуванням режисера Валерія Тодоровського. “Срібло Лістапада” вручило картині журі кінопреси.
“Геніально! Безпомилково!”, - саме на такі відгуки спромоглися кінокритики.
Справді, “Плем’я”, яке від травня тріумфальмо мандрує світовими фестивалями, вражає безкомпромісною оригінальністю і форми, і змісту.
Нагороди “Лістапада” стали для фільму 24-м та 25-м призами. Буквально напередодні Мирослав Слабошпицькоий отримав приз у Лос-Анджелесі.
23-й за рахунком фестивальний трофей фільм "Плем'я" Мирослава Слабошпицького отримав на знаменитому AFI FEST, найстарішому в Лос-Анджелесі кінофестивалі, який щоосені проводиться в Голлівуді, Каліфорнія.
Журі, до складу якого увійшли провідні кінокритики США, ухвалило рішення присудити VIZIO Visionary Special Jury Award «Племені», як "визнання екстраординарної візуальної розповіді у фільмі".
AFIFEST проводиться під егідою Американського інституту кіно (American Film Institute) і знайомить американську публіку з найкращими роботами кінематографістів з усього світу, від провідних майстрів до дебютантів.
Щодо Мінську, то тут нагороди отримувала виконавиця головної жіночої ролі Яна Новікова. Для неї саме ці призи, мабуть, вартують золота Канн, адже визнання актриса нарешті здобула на своїй батьківщині.
Ще одна картина, “Побачення наосліп”, знята у копродакції Грузії та України, отримала спеціальну відзнаку журі.
Варто зауважити, що мінський “Лістапад” (цього року він відбувався у 21 раз) після приходу нової команди, зокрема програмного директора ігрового кіно та програми дитячих фільмів “Лістападзік” Ігоря Сукманова, як за помахом чарівної палички усього за пару років із тусовки місцевого значення перетворився на престижну та презентабельну подію міжнародного рівня із програмою, якою можуть позаздрити найбільші фестивалі із довгою історією та непохитною репутацією.
Проте, очевидно, що справа тут не у паличці, а у поєднанні великої праці та безддоганного смаку команди, що робить фестиаваль, дивним чином долаючи усі можливі перешкоди.
Отже, і для нас, українських глядачів, і відразу для двох журі найкращим фільмом цьогорічного фестивалю став фільм “Плем’я”. Але оскільки фестиваль збирає вершки світового авторського кіно, то вартує розповісти і про інші найкращі стрічки “Лістапада”. Вибір найкращих є доволі умовним, адже уся програма без винятку вартує уваги.
“Побачення наосліп”, Грузія-Україна. Реж.: Леван Когуашвілі.
У цій історії є все: бездоганний сценарій, прекрасна режисура та чудові акторські роботи. Іронічний, сумний та тонкий фільм про самотність та відданість.
“Царство краси”, Канада. Реж.: Дені Аркан.
Канадський режисер перші сорок хвилин вводить глядачів в оману. Здається, що іронічний Аркан вирішив зняти комерційну мелодраму. Але згодом він розвертаєтся до такого улюбленого ним дослідження скромної привабливості буржуазії.
“Одержимість”, США. Реж.: Дамьєн Шазель.
Ендрю, талановитий 19-річний джазовий барабанщик, студент престижної консерваторії, потрапляє в оркестр до видатного диригента. Але тому потрібно, щоб Ендрю перевищив людськи можливості. Що вийде із цього протистояння? Хто зламається під фантастичний джаз.
“Комбінат Надія”, Росія. Реж.: Наталія Мещанінова.
Норильськ. Група підлітків. Повна безнадія, рясно приправлена матом та алкоголем. Ця чудово знята картина так і не вийшла в прокат у Росії через закон про заборону мату. Автори відмовилися “запікувати” нецензурні слова і виклали фільм в інтернет.
“Разом з нею”, Ізраїль. Реж.: Асаф Корман.
Челлі виховує сестру-інваліда. І з побутової історії виростає біблійна драма про пожертву та віру, про любов та довіру.