Початок дії економічної частини Угоди про асоціацію України з ЄС не лише втілює в життя євроінтеграційні прагнення українців, які у 2013 році стали поштовхом до початку Революції Гідності, а й знаменує нову сторінку в історії українського бізнесу.
Повний текст цієї угоди, яка складається із 486 статей на 2137 сторінках, можна знайти на сайті уряду. Не кожен економічний експерт осилить такий документ, тому ZAXID.NET вирішив спробувати відповісти на найбільш часті запитання – що і як зміниться для кожного з нас.
Що сталося 1 січня 2016 року?
Між Україною та Євросоюзом почала діяти «глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі». У межах цієї зони скасовуються митні збори і кількісні обмеження у взаємній торгівлі.
Насправді ЄС відкрив свої кордони для українських товарів ще у травні 2014 року. Тепер Україна зробить аналогічний крок. Сьогодні українські мита становлять 10% на продукти харчування і 5% на промислові товари. Поступово їх треба буде знижувати.
Окрім того, підписавши угоду про асоціацію, Україна зобов'язується перейняти правила внутрішнього ринку ЄС, які стосуються технічних стандартів, санітарних та фітосанітарних правил, державних закупівель, конкуренції, інтелектуальної власністі тощо.
Які можливості отримує український бізнес від угоди про асоціацію?
- Можливість надавати послуги європейським споживачам.
- Доступ до держзакупівель в ЄС.
- Безмитна торгівля з ЄС.
- Єдині стандарти виробництва.
- Спрощення руху капіталу.
Чи подешевшають в Україні європейські товари?
В принципі, так. Оскільки митні платежі будуть скасовані або значно зменшені, товар стане дешевшим. Незначно можуть подешевшати імпортні сири та інша харчова продукція з ЄС, побутова техніка, оргтехніка та мобільні телефони. Але хто виграє від цього – споживач, чи імпортер – поки що невідомо.
Окрім того, у ЄС існує практика субсидування виробництва сільськогосподарської продукції та продуктів харчування. Однак в угоді про асоціацію з Україною є домовленість, що ці продукти з ЄС будуть заходити на наш ринок очищеними від європейських експортних стимулів. Тобто експортні субсидії не будуть надаватися на ті європейські продукти харчування, які будуть поставлятися на український ринок. І це певною мірою зрівняє позиції національних виробників і європейських експортерів.
Чи знищать сильні європейські компанії, які увійдуть на український ринок слабких вітчизняних виробників?
Ні, не знищать. Зона вільної торгівлі діятиме асиметрично. Це означає, що ЄС знизить тарифи для товарів з України, але Україна знижуватиме свої тарифи для товарів із Європи поступово протягом 3-10 років.
Наприклад, на імпорт яблук, груш, столового винограду і низки овочів Україна упродовж п’яти років має знизити мито з 10% до 5% або встановити нульовий тариф. А от для легкових автомобілів мито діятиме 15 років, захищаючи від конкуренції міфічного українського автовиробника.
ЄС погодився відтермінувати повне скасування мит з огляду на важкий стан і низьку конкурентоздатність української економіки. Таким чином українська економіка матиме час для адаптації до стандартів і законодавства ЄС.
Чи зможуть українські виробники відразу експортувати свої товари на ринок ЄС?
Щоб експортувати свої товари в ЄС, Україні треба привести свої стандарти у відповідність з технічними регламентами та системами стандартизації ЄС. Для цього треба внести зміни до 350 законодавчих актів. Тільки після цього українські компанії зможуть торгувати з європейцями на таких же умовах, як і бізнесу всередині ЄС.
Якщо Росія закриє свій ринок для України, українські підприємства зазнають катастрофічних збитків?
Із початком дії ЗВТ із Євросоюзом Україна втратить пільги і преференції у торгівлі із Росією. 16 грудня президент РФ Володимир Путін підписав указ про припинення з 1 січня 2016 року дії договору про зону вільної торгівлі щодо України «у зв'язку з винятковими обставинами, що зачіпають інтереси і економічну безпеку РФ». Утім це не означає, що Росія узагалі відмовилась від українських товарів – йдеться лише про те, що відтепер вони будуть обкладатись митом.
Україні не звикати до торгових воєн, які регулярно оголошує Росія – свого часу Кремль вже вводив заборону на українську молочну продукцію, солодощі, картоплю, соки, дитяче харчування. Всі ці обмеження були помстою за євроінтеграційні прагнення України.
Скільки втратить українська економіка від введення мит Росією?
За різними оцінками введення Росією ембарго на імпорт української сільськогосподарської продукції та продуктів харчування призведе до зниження українського експорту на суму близько мільярда доларів.
Утім згідно із останніми даними товарообіг із Росією сьогодні впав до 13% від загального обігу товарів. Натомість товарообіг України з ЄС виріс до понад 30%.
Чому приєднання до ЗВТ корисне для України?
Можливості. Ті українські виробники, які гармонізують свої стандарти зі стандартами ЄС, отримають доступ до найбільшого у світі ринку, який налічує понад 510 млн споживачів із річним доходом 24 тис. євро на душу населення, а ВВП цього ринку у 2014 році становив близько 14 трлн євро, що у 12 разів більше, ніж у Росії.
Економія. За попередніми розрахунками Євросоюзу, унаслідок скасування мит українські експортери заощаджуватимуть 487 млн. євро щороку. Економія експортерів ЄС становитиме 391 млн. євро щороку.
Якість. Запровадження європейських стандартів та уніфікація європейського законодавства підвищить якість продукції на внутрішньому ринку України, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу України на світових ринках як виробника якісних товарів.
Економічний ріст. За даними Світового банку, після розпаду Східного блоку чотири сусідні країни, які приєднались до ЄС демонстрували середнє річне зростання на понад 3% (у 1992–2013 роках реальне зростання економіки в Польщі становило 4,2%, у Словаччині – 4,1%, в Румунії – 2,2%, в Угорщині – 1,7%), тоді як ВВП України в середньому щорічно скорочувався на 0,7%.
Вихід на світові ринки. В ЄС вже діють угоди про вільну торгівлю з 33 торговельними партнерам. Такі ж угоди із ще 23 партнерами (США, Канада, Японія) перебувають на стадії укладання. Запровадження європейських стандартів та гармонізація українського законодавства із європейським дозволить Україні вийти на світові ринки.
Інвестиції. Гармонізація українського законодавства означатиме, що інвестори з країн Євросоюзу матимуть у різних секторах економіки таке ж законодавче поле для роботи в Україні, як і в ЄС. З одного боку, це дає можливість українським компаніям перейти зі статусу місцевих до міжнародних, з іншого – збільшить притік іноземних інвестицій до України.
Модернізація. Ухвалення норм і стандартів ЄС у поєднанні з безмитною торгівлею сприятиме залученню інвесторів та передачі технологій із західноєвропейських та інших провідних економік. Таким чином Україна перетвориться із експортера сировинних матеріалів та сільськогосподарської продукції на виробника більш вартісної продукції, яка матиме попит на зовнішніх ринках.