Львівський фітнес-клуб «Sport life» забороняє у доступі до спортзалу людям із особливими потребами. Судячи з усього, це системна політика компанії. Як вдалося з’ясувати ZAXID.NET, з часу відкриття на Сихові клубу в 2013 році щонайменше чотири львів'янина на візках у різний час отримали від адміністрації відмову у праві відвідувати цей заклад.
Прикметно, що мережа «Sport life» у Львові налічує чотири заклади, однак всі випадки відмов людям з інвалідністю стосуються лише сихівського фітнес-клубу.
Адміністрація «Sport life» відмовилась надати ZAXID.NET свої пояснення для цієї статті, однак, за словами клієнтів-візочників, яким відмовили у доступі до спортзалу, стандартне пояснення полягає у тому, що споруда не обладнана для відвідин людей з особливими потребами. Ще кілька років тому адміністрація «Sport life» на вул. Зубрівській пообіцяла зробити клуб доступнішим, кажуть візочники, однак і досі таким клієнтам пояснюють, що їх там «не будуть тягати на візку».
***
Про проблему зі «Sport life» стало відомо завдяки історії львів'янина Остапа Стадника, який два роки безуспішно намагається купити абонемент на відвідування басейну.
«Два роки тому працівник не соромився просто у вічі сказати, «що такий клієнт буде своїм виглядом відлякувати клієнтів», тоді навіть голова сихівської адміністрації написала листа, щоб пояснили ситуацію, але відповіді так і не отримали на сьогоднішній день. Пройшло два роки і Остап знов наважився звернутися за придбанням абонемента, але на цей раз в телефонній розмові повідомили, що його не допустять до закладу, оскільки його візок не проїде через турнікет, а колеса візочка спричинять антисанітарію», - написала про історію Остапа Стадника його подруга Кетрін Роінська.
У розмові із ZAXID.NET сам хлопець розповів, що хоч отримав грубу відмову два роки назад, вирішив знову спробувати записатися на басейн у «Sport life».
«Вперше я звернувся до них два роки назад. Тоді мені в доволі грубому тоні сказали, що там немає ліфта, то ж як я буду підніматися? Я подумав, що ця проблема може вирішиться, якщо мені будуть допомагати чоловіки-охоронці, але мені сказали, що це не входить в їхні обов'язки. І коли я зазначив, що можу приходити із супроводжуючою особою, то мені в доволі грубому тоні, не хамовитому, але це все ж прозвучало жорстоко сказали: «Ми вам змушені відмовити, бо ви будете створювати дискомфорт оточуючим людям».
Після того він деякий час відвідував спорткомплекс «Дельфін» на Сихові, де йому надали навіть окремого тренера. До басейну, який там розташований на другому поверсі, йому допомагала підніматися мама, але оскільки вона вже старша жінка, то не має змоги постійно ходити з Остапом.
«Коли пройшло трішки часу, я подумав, що ситуація у «Sport life» могла змінитися. І тепер це дійсно було трішки адекватніше. Я розказав про свій попередній досвід і дівчина, яка займається у них набором клієнтів, через деякий час подзвонила і сказала, що вони не можуть мені надати абонемент на басейн, оскільки у них на вході стоять перешкоди, через які я просто не зможу пройти. І навіть якщо щось можна було б придумати, то, сказала вона, мій візочок, у якого будуть з вулиці брудні шини, буде забруднювати приміщення», - розповів Остап Стадник.
Подібну відмову отримав і Олександр Ярема, який внаслідок аварії отримав травму хребта і зараз змушений пересуватися на візку.
«Я хотів потрапити до басейну і звертався до них спершу одразу після відкриття центру «Sport life», а згодом ще раз. Але вони кожного разу говорили, що я не матиму туди доступу. Вони сказали: «Ви на візочку і тому до басейну не потрапите». Далі цього розмова не йшла. Сказали, що адміністрація буде вирішувати цю проблему і мені перетелефонують. Але жодних дзвінків так і не було», - розповів Олександр Ярема.
Ще більш промовиста історія сталася із відомим паверліфтером Павлом Козаком. Він часто бере участь у змаганнях паралімпійців, став майстром спорту міжнародного класу і був у складі паралімпійської збірної із паверліфтингу.
І якось він спробував влаштуватися у «Sport life» інструктором: «Я подавав їм своє резюме ще давніше, але при всіх статусах, регаліях та званнях мені категорично відмовили, сказавши «ти ж на візку». Сказали, що там немає умов для таких, як я, і що мене «на другий поверх ніхто тягати не буде».
«Я маю змогу часто виступати і тренуватися закордоном як з паралімпійцями, так і з «ходячими» хлопцями. І там це навпаки сприймається на ура: вважається, що людина з особливими потребами мотивує «здорових», а у нас навпаки кажуть, що ти своїм виглядом «будеш відлякувати клієнтів» або клієнтів «буде пробивати на жалість». У нас люди звикли до одного образу людей з особливими потребами – це прохачі милостині, які стоять під церквами або на перехресті. Хоч ми й ламаєм ті бар'єри, принаймні намагаємся», – додає Павло Козак.
Зазначимо, що у самому «Sport life» упродовж двох днів не змогли пояснити ZAXID.NET свою позицію щодо цих випадків.
P.S. ZAXID.NET готовий опублікувати пояснення адміністрації сихівського фітнес-клубу «Sport life». Якщо таке з'явиться.