Воюєш - здобуваєш території, але гинуть люди. Не воюєш - люди нібито живі, але території відходять.
Ми маємо вибрати: що саме зараз лишаємо, а чим жертвуємо? В цьому нема ані крихти того, що називають «емоціями» - лише здоровий глузд. Здоровий глузд підказує: збереження життя не може бути самоціллю. Механічне подовження існування веде в нікуди, оскільки не може тривати вічно – смерть неминуча. СМЕРТЬ НЕМИНУЧА.
Єдине, що залежить від нас – це зробити якість нашого життя найвищою. А якість існує лише тоді, коли є можливість самим вирішувати свою долю. Воля – це і є територія. Отож, воля або смерть – лозунг дуже практичний, а не максималістський. Це суха прагматика, а не високий штиль.
Звісно, у наш час здоровий глузд і є максималізмом, а інколи таврується радикалізмом і тероризмом.