На Личаківському цвинтарі з’явилася могила невідомого солдата УПА. 21 листопада воїн, що загинув під час ІІ Світової війни на Самбірщині Львівської області, був урочисто перепохований на меморіальному комплексі воїнів УПА. Тепер він буде спочивати тут, у місці, яке буде символізувати пам'ять та пошану українців до своїх загиблих захисників – під знаком вічності.
Війна не розбирає військових звань, кулі не вміють читати прізвищ, а смерть байдужа до національності того, кого вона забирає, тому імена багатьох вояків, котрі загинули в боях, залишаються невідомими. Всіх, хто загинув, захищаючи свою батьківщину, об'єднує одне звання і одне прізвище - воїн.
Після Першої світової війни з'явилася традиція облаштовувати пам'ятники Невідомому солдату, як символ пам'яті та подяки всім воїнам, які загинули, захищаючи свою батьківщину. Після Другої світової війни такі поховання з'явились мало не в кожній країні Європи.
В обох світових війнах, згідно з даними, складеними країнами-учасницями, загинуло 35-40 млн військових та понад 5 млн військових пропало безвісти. УПА досі не визнана воюючою стороною і тому тисячі загиблих упівців цією статистикою не враховано. Списків загиблих майже не залишилось (як розповідав журналістам голова крайового братства ветеранів ОУН-УПА Олесь Гуменюк: «...усі анкетні дані членів повстанського руху були законспіровані»), отже створення меморіального комплексу воїнів УПА доцільно саме зараз - доки живі очевидці та учасники цих подій, які можуть допомогти віднайти могили загиблих.
Саме за допомогою старожилів села Містковичі Самбірського району Львівської області була знайдена могила сотенного, який носив псевдо Гордий. Його останки 21 листопада були перепоховані у могилі Невідомого солдата на Личакові.
«На Львівщині не було до цього меморіального цвинтаря для вояків Української повстанської армії. 17 років нам обіцяли це зробити, а команда мера Садового це таки зробила. Зараз колишніх членів УПА на Львівщині залишилося близько 1 500 осіб», - сказав під час церемонії відкриття меморіалу Олесь Гуменюк.
17 років - чималий відрізок часу. Не всі воїни, що пережили війну, дожили до урочистого покладання вінків до могили невідомого сотника.
«Ми мали це зробити 64 роки тому. Ми це зробили сьогодні. Дай Боже, що це сьогодні сталося. Тут будуть поховані ті вояки УПА, ті наші герої, які будуть відходити в минуле, і ми будемо робити це урочисто, вшановуючи кожного. Це наша слава», - сказав під час урочистого відкриття мер Львова Андрій Садовий, і додав: «Чи не є проблемою, що тут поховані вояки різних армій? Цивілізованою є та держава і та нація, яка вшановує тих, хто загинув за її славу. Сьогодні ми вшановуємо наших героїв, і я вірю, що це місце буде для всіх рівним. Воно повинно єднати, бо це є історія нашої держави, ми не повинні її соромитися, ми повинні її знати. Ми повинні говорити правду, тому що тільки на правді можна будувати завтрашній день і завтрашню сильну Україну».
Мертві дійсно не посваряться, і хочеться вірити, що в живих вистачить розуму не влаштовувати «танці на могилах», не використовувати їх, як це зараз увійшло в моду, для досягнення своїх політичних цілей.
21 листопада на Личакові не було прапорів політичних партій та мітингів. Лише рота почесної варти Львівського інституту Сухопутних військ, військовий оркестр Західного територіального Центру військово-музичного мистецтва ЗС України, військовослужбовці штабу Західного оперативного командування, Західного територіального управління ВСП, обласного військового комісаріату, ліцеїсти Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Священик Центру військового капеланства архієпархії УГКЦ отець Степан Сус відслужив поминальний молебень, а курсанти та ліцеїсти поклали вінки від міністра оборони України, місцевої та обласної влади, громадських організацій до поховань загиблим у Другій світовій війні, воїнам Української Галицької Армії, жертвам політичних репресій, які також захоронені на «Марсовому полі».
Жодних закликів, гнівних речей та інших проявів політичної істерії. Політики забули про відкриття меморіалу? Чи столицю Галичини нарешті можна привітати з повноліттям політичної свідомості?
До більшості воїнів УПА слава прийшла після смерті. На сьогоднішній день живих залишилось небагато. Це їх свято. Свято людей, які не займались політичними інтригами, а захищали свої домівки від ворога.