Поки Путін розривається про вигадані утиски російськомовних в Україні, в самій Ерефії нещодавно оштрафували медіа за публікацію неросійською мовою. Трапилося це з інтернет-виданням «7x7», на котре до суду подав Роскомнагляд за те, що воно опублікувало три тексти блогера Ніколая Удоратіна мовою комі. У Республіці Комі. При цьому всі вони були перекладені й російською. Обвинувачення наполягало на тому, що «7x7» не мали права цього робити, оскільки при реєстрації вказали мовою поширення матеріалів російську.
Осмисліть цю історію, а тоді пригадайте, як виглядають розкладки вітчизняної преси чи яка мова часто встановлена автоматично на значній частині українських провідних інтернет-ресурсів. А якою була ситуація до встановлення квот? Росія звично, як справжній злодій, волає «тримай злодія!».
І це відбувається після нещодавнього самоспалення Альберта Разіна, удмуртського вченого, котрий у такий спосіб висловив свою незгоду з політикою русифікації корінних народів РФ, зокрема удмуртів. Адже в тій по-справжньому багатонаціональній країні вивчення мов корінних народів залишають на вибір самих дітей та батьків.
Правозахисна організація Human Rights Watch закликала російську владу переглянути свою мовну політику щодо мовних та етнічних меншин у країні.
Водночас спікер Держдуми РФ В’ячеслав Володін заявляє про утиски малих народів в Україні. І говорить він про це в тому контексті, що представники України заважали виступити на форумі ООН з прав меншин Русланові Бельбеку, котрого незаконно обрали до Держдуми від окупованого Криму.
Найкраща відповідь на такі пасажі – це не «дотепний» допис у соцмережі про українську Кубань та Стародубщину. І навіть не висловлення стурбованости, якими розродилися вітчизняні політики. Найкраще, що можна зробити в такому разі, – надати справжню допомогу тим, хто її потребує. Стати рупором загрожених народів Росії. Їхньою опорою та підтримкою. Особливо, якщо йдеться про розголошення та поширення інформації щодо утисків і порушення прав, підняття відповідних питань у міжнародних структурах: на сесіях ПАРЄ, в ООН та всіх можливих інстанціях. Також не зайвою буде юридична допомога.
При цьому РФ порушує права не тільки на своїй території. Боротьба росіян із киримли в Криму триває досі. З’являються щораз нові бранці, про обмін яких поки що навіть не йдеться. Кремлю дуже кортить упокорити гордих людей, котрі перебувають на своїй землі і знають їй ціну, хто й надалі чинить спротив окупаційній адміністрації, не зважаючи ні на що.
Ось це і є справжня зневага і нищення корінних народів, а не ефемерні утиски російськомовних в Україні чи країнах Балтії, про котрі кремлівська пропаганда волає на кожному кроці.
І поки Росія прикидається захисницею знедолених – місія України повинна полягати у викритті її справжнього обличчя. Аби світ постійно про це говорив і розумів весь масштаб проблем та загроз. Варто пояснювати, чому це важливо і чим загрожує, бо кожна країна зараз заклопотана своїми викликами. І якщо не акцентувати уваги, то навіть такі гучні й відчайдушні кроки, як самоспалення відомого вченого, зостануться на марґінесах ніким не помічені.
Україна має стати рупором російських порушень у світі. Не лише щодо наших співвітчизників, а й щодо всіх народів, котрі страждають від кремлівської тиранії. Бо це наша спільна боротьба із загрозою. Бо українці змогли цьому протистояти й мусять допомогти втриматися іншим, котрі мають на те менше ресурсів та можливостей.
Якщо не зупинити Кремль – він радо зітре з лиця землі десятки націй, котрі поступово втрачають свою ідентичність, пам'ять та культуру. А з ними в небуття йдуть величезні пласти, котрі ніколи не повернути. Така боротьба, пізнання цих інших народів має допомогти українцям краще зрозуміти себе, а заодно дозволить яскравіше палати свічечці літери «ї» та берегтиме серпика літери «є».