Що змінилося у роботі СБУ з початком російської військової агресії, як відбувається протидія тероризму та сепаратизму, і чого не треба писати у соцмережах?
У прямому ефірі програми ZAXID.NET LIVE начальник управління СБУ у Львівській області Віктор Андрейчук. Веде програму головний редактор ZAXID.NET Олег Онисько.
***
Почнімо з того, що стосується підривної діяльності в інтернеті. СБУ часто заявляє про затримання або виявлення адміністраторів антиукраїнських сторінок у соцмережах. Як все це відбувається? Як ви їх відстежуєте?
Ми живемо у трохи іншому світі і сьогодні інформаційна безпека стає найголовнішою у політиці. Ми вперше зіткнулися із поняттям гібридної війни, яке не було ніким визначене і досі чіткого визначення гібридної війни немає.
Я хотів би зупинитись на проблемах, які характерні для Львівщини і які упродовж певного періоду ми відслідковуємо. За минулий рік на наші сервери було здійснено дев’ять кібератак. Мова йде про несанкціоноване втручання в роботу державних електронних ресурсів Львівської ОДА, галузевого архіву, управління юстиції та інших установ. Ми це відслідковуємо, запроваджуємо низку заходів, щоб захистити ці структури від таких речей.
Чи відомо, хто робить ці кібератаки?
Ми відслідковуємо кожен факт і знаємо, хто за цим стоїть. Але, як правило, це здійснюється з території Російської Федерації.
Але це інспіровано спецслужбами чи просто підлітки-хакери граються?
Я вважаю себе непоганим спеціалістом в області безпеки і вважаю, що без спецслужб це не обходиться. Для чого молодим людям якийсь сайт галузевого архіву? Ці люди бавляться іншим – влізти в якийсь банк, де можна отримати якісь дивіденди. А тут – ні.
Ми у 2016 році зіткнулись з іншою проблемою. Ми розпочали три кримінальних провадження щодо функціонування незаконних міжнародних каналів зв’язку. Мова йде про тих же айтішників, які запросто… Це професіонали перед якими треба схилити голову. Але разом з тим частина з них недобросовісно використовує такі речі і ми, звичайно, порушуємо кримінальні справи.
Що ви маєте на увазі під «каналами зв’язку»? Це IP-телефонія?
У тому числі IP-телефонія. Ми такі фірми відслідкували. Ці люди повинні розуміти, що рано чи пізно…
Ви декілька слів сказали про хакерів, то я, користуючись нагодою, хотів би подякувати нашим львівським хакерам. Одна молода людина з якою мені вдалося поспілкуватись сказала таку річ: «Вікторе Григоровичу, якби був мирний час і я побачив, що ви йдете по тротуару, я б перейшов на інший бік. Але зараз інший час – йде війна і я готовий допомогти. Ви скажіть, яка є проблема і ми готові її вирішувати».
Я дякую таким людям. Коли я запропонував йому піти на роботу, то він спитав, яка в СБУ заробітна плата. Я сказав. Він відповів, що таку зарплату заробляє за годину своєї роботи.
Повертаючись до соцмереж. Де межа свободи слова? У нас затримують і вилучають техніку в адміністраторів антиукраїнських груп. Натомість є багато людей, які достатньо вільно і критично висловлюються про чинну українську владу, державний лад і т.д. При бажання ці заклики можна трактувати як заклики до повалення державного ладу. В чому різниця?
Ні. Мене часто ваші колеги критикують, що там чи там є якась книжка, якась стаття – чому СБУ не бореться з цими людьми? Ми не КДБ, де була стаття 62 «Антирадянська агітація і пропаганда» під яку можна було навіть сьогоднішню нашу з вами розмову підвести.
У випадку, коли ми відслідковуємо такі речі, проводиться експертиза. Таку експертизу проводить Національна академія наук України. Академія бере, наприклад, якийсь текст, у якому викладені якісь думки. Це лише думки, нема ніяких закликів. І НАНУ нам дає відповідний висновок про те, що у цьому тексті немає закликів до повалення конституційного ладу. А якщо є такі заклики, то на основі цього порушуємо кримінальне провадження.
Тобто нема значення, чи це адміністратор групи, чи звичайний користувач? В цій групі можуть писати різні люди, і ти відповідаєш, як адміністратор, за те, що там опубліковано?
Я назву приклад: в минулому році ми знайшли двох адміністраторів, які відкрито репостили сайти з ЛНР та ДНР, які закликали до повалення державного ладу в Україні. Ми встановили цих людей. Після цього провели обшуки, вилучили комп’ютери, записи, літературу – і передали це на експертизу. Після цього ми отримаємо акти експертизи, в якій буде нам все розписано. Ви розумієте, оперативний співробітник чи слідчий не є фахівцем.
Тобто після експертизи цих людей можуть відпустити?
Може бути будь-яке рішення. Але воно в даному випадку залежить не від нас, а від експертів, які дадуть висновок. А для цього проводиться лінгвістична експертиза. В тому році ми в одного провели обшуки і вилучили, минулого року в двох таких. Зараз на підході експертиза, і ми, звичайно, прийматимемо рішення.
Але ви якимось чином постійно моніторите соцмережі, я правильно розумію?
Звичайно, моніторимо. Я дякую громадськості і громадським організаціям, які нас інформують про такі речі.
Минулого року було достатньо багато інформації про спробу просунути ідею так званої «економічної автономії» Галичини чи Львівщини. Йшлося про те, що деякі міські ради навіть піднімали це питання. Це все відбувалось за хабарі, називались суми. Тобто, це така явна підривна діяльність. Що відомо по цій справі?
Хочу вам сказати, що всі рішення, які хотіли провести по районах та містах, ми заблокували. Більше того, у вересні минулого року ми взяли людину, яка намагалась дати посадовцю обласної ради 50 тис. грн. «подяки» за внесення на сесію облради проекту рішення. Ми взяли цю людину під час спроби передачі коштів, була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 369 ККУ «Пропозиція чи обіцянка неправомірної вигоди посадовій особі».
Зараз матеріали направлено до суду, вже відбулось перше засідання по цій справі. І це буде перший реальний термін. Я думаю, що справа буде доведена до логічного завершення.
До вас звернувся чиновник, якому пропонували хабар?
Так.
Розкажіть чим закінчилась справа так званого «загону Кузнєцова». Нагадаю, в листопаді 2014 року, затримали п’ятьох членів, які нібито планували теракти на Львівщині. А в січні 2015 року їх обміняли. Все, справу після того закрили?
Це цікава історія, там все почалося з групи у «ВКонтакте». Ми говорили про інформаційну безпеку, і я ще раз наголошую: все почалось з групи у «ВКонтакте». Одна людина, яка працювала на ФСБ Російської Федерації, створила біля себе таку групу, пізніше вона виїхала через Білорусь в Росію, пройшла там підготовку.
Ми їх затримали в момент, коли вони несли пекельну машину для приведення її в дію. Я дякую своїм співробітникам і поліції, яка тоді дуже активно допомогла із проведенням операції. Складність полягала в тому, що ми не знали, яким чином вибухівка приводиться в дію. Тоді, звичайно, всі ми пережили багато тривожних хвилин. Але ми все зробили добре.
Кримінальне провадження по даній справі не закрито. Ці люди обміняні на наших полонених. Я відверто кажу – мене критикували за це. Але кримінальна справа не закрита. Коли ситуація стане стабільною і ми повернемо свої землі – ми повернемось і до них, вони не втечуть. Але сьогодні [завдяки обміну] ми чотирьом [українським] сім’ям повернули батьків, дітей.
Є ще одна схожа справа – так звана справа бійців батальйону «ОУН». У серпні минулого року ваші співробітники за підозрою у тероризмі затримали групу з п'яти осіб, троє з них виявилися бійцями добровольчого батальйону «ОУН». Представники батальйону стверджують, що це надумана справа, але там, за версією СБУ, теж йшлося про підриви залізничних колій...
Я зараз не можу коментувати цієї справи, оскільки вона перебуває у суді. Найближчим часом буде її розгляд. Не хочу, щоб мої слова були розцінені як тиск на суд.
Але є дві речі, на яких я хотів би наголосити. Я ніде не говорив,що це бійці загону «ОУН»...
Про це заявляв Микола Коханівський, керівник батальйону «ОУН».
Ну, це його право. У мене тоді є питання до пана Коханівського. Хай би він зайшов тоді в квартиру, коли ми вилучали цілий арсенал зброї. Це проти кого зброя? Зброя має схильність раз в рік стріляти сама. А якби вибухнуло пару десятків гранат чи інших речей? Цей під'їзд злетів би у повітря. Як би я сьогодні ходив вулицями цього міста? А в мене тут живуть діти, внуки і за останніх два роки ми взяли в управління більше сотні молодих хлопців – це наші львів'яни, майбутнє спецслужби. І як би я міг їм пояснити, що ми це все проспали, коли це все підірвалося? А це тільки один аспект діяльності.
У мене, до речі, в понеділок на прийомі були матері цих двох хлопців. І ми досить плідно з ними поспілкувалися, я думаю, що вони мене зрозуміли, і я їх зрозумів – як батько. Я їм сказав: «Ви до мене прийшли сьогодні не як до начальника управління, а як до батька. Тому я говорю з вами не як чиновник». Я не хочу, щоб сьогодні чи завтра адвокати мене звинуватили в тому, що я давлю на суд. Я ще раз кажу: приходьте на суд – там ми все покажемо, адвокати все знають, вони читають справу, всі допити записувалися на відео в присутності адвокатів...
В обвинувальному висновку прокуратури вказано, що кінцевою метою цієї групи мало бути «захоплення влади в гірських районах Львівщини». Це таке дивне звинувачення...
Ні, це не дивне звинувачення. Таке дійсно було. Під час обшуків у них ми знайшли організаційні документи, в яких вичитали їх мету і що вони хотіли зробити.
Тобто хотіли захопити владу в гірських районах?
Я зараз в складній ситуації. Я не можу сказати більше.
Тоді, можливо, поясните. Одного із цієї групи вже засудили до двох років умовно. При тому, що у вироку вказано, що він купував зброю. Дуже м'який вирок – два роки умовно.
Ні, вирок у нього нормальний. Людина розкаялася. Він пішов на співпрацю, він розказав все.
Хочу запитати ще про два випадки, пов’язані з хабарництвом в СБУ, про які стало відомо з початку року. Один випадок був 4 січня, коли співробітника обласного управління СБУ затримали на хабарі. А з іншого боку в кінці лютого Сихівський суд вже посадив слідчого СБУ, підполковника, на 7,5 років ув'язнення...
Позиція голови Служби безпеки, яку і я підтримую, є дуже проста: Служба повинна очиститись від людей, які забули, де вони працюють. Це те, що стосується людини, яка вже отримала вирок.
Але в нього стаж служби 17 років...
Так. Можна говорити різне про матеріальний стан, інші речі. Але я не хочу про це говорити. Скажу про інше. Якщо ми маємо інформацію про те, що співробітник так чи інакше порушує закон, то він для нас така сама людина, як і всі інші. Тому я завжди закликаю всіх: люди, якщо ви маєте інформацію, то скажіть нам – цього працівника завтра не буде.
Що ж до іншого співробітника (затриманого 4 січня), то це виключно результат нашої праці. Інколи ми не піаримся на наших результатах. Ми працювали по одній групі, членом якої, як виявилося, був водій адміністративно-господарського відділу СБУ. Тому я нічого не ховаю.
Добре, останнє питання і дуже коротко. Заборона в'їзду для мера Перемишля і скасування заборони за кілька днів. Це що було – помилка?
Я це не коментую. Це не наша компетенція.