10 запитань про майбутнє українського кіно

16 червня 2016 року Верховна Рада України мала розглянути у другому читанні законопроект №3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Одначе, через відсутність кворуму цього не відбулося.

14 червня Комітет Верховної Ради з питань культури та духовності за результатами обговорення прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей законопроект.

За таке рішення проголосували четверо з семи членів комітету: Микола Княжицький, Ірина Подоляк, Віктор Єленський та Ярослав Лесюк. Марія Матіос утрималася. Сергій Тарута та Вадим Новинський не голосували.

Кінематографісти у свою чергу провели під стінами Верховної Ради акцію на підтримку законопроекту та закликали депутатів прийняти його якнайшвидше. Закон має повноцінно запрацювати з 1 січня 2017 року.

Нагадаємо, в першому читанні за основу законопроект №3081-д Верховна Рада прийняла 28 січня. Законопроект підтримали 234 депутати.

Законопроект №3081-д є результатом об’єднання законопроектів №3081 від депутата Миколи Княжицького та №3081-1 від #КіноКраїни – спільної ініціативи великих вітчизняних виробників кіно та серіалів.

ZAXID.NET вирішив проаналізувати, які зміни вносить цей закон і якого кіно він стосуватиметься.

Що таке «національний фільм»?

Національний фільм – створений суб'єктами кінематографії фільм, виробництво якого повністю або частково здійснено в Україні, основна (базова) версія (більше половини загальної кількості реплік) мовної частини звукового ряду якого створена українською мовою, та який набрав необхідну кількість балів відповідно до оцінних елементів бальної системи, передбаченої законом. Для визначення фільму, як національного, запроваджується «Культурний тест»,  що передбачає бальну систему оцінки фільму.

Кінематографісти під Верховною Радою вимагають прийняти закон. Фото: Facebook 

Хто фінансуватиме кіновиробництво?

Державна підтримка кінематографії згідно із новим законопроектом має здійснюватись за рахунок коштів Державного фонду підтримки кінематографії України, управління яким здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії (Держкіно). Цей орган стає головним розпорядником коштів, але розпоряджається ними виключно на підставі рішення Ради з державної підтримки кінематографії.

Звідки надходитимуть кошти?

Кошти у фонд мають надходити із Державного бюджету України (не менше 0,2% видатків загального Держбюджету України за попередній рік); з спеціального фонду Державного бюджету України, куди вони потрапляються від реалізації майнових прав на використання фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, створених за кошти державного бюджету України; кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї; кошти, сплачені суб’єктами кінематографії за розгляд заяв на отримання субсидій.

Крім джерел Фонду, фінансова підтримка кінематографії також може здійснюватися, за рахунок грантів, дарунків, благодійних внесків і пожертвувань, інших видів благодійності; коштів місцевих бюджетів тощо.

Як фінансуватимуться фільми?

Держава дає не більше 80% вартості кошторису кінофільму й не більше 50% вартості кошторису серіалу. Державна інвестиція надається лише за умови підтвердження продюсером наявності у нього решти коштів: мінімум 20% для фільму і мінімум 50% коштів для телевізійного серіалу. На 100% держава фінансує дебютні, просвітницькі, авторські, дитячі, експериментальні, анімаційні фільм.

Для чого створюється Рада державної підтримки кінематографії?

З метою ефективного розпорядження коштами Фонду, Кабмін створює Раду з державної підтримки кінематографії у кількості 9 осіб, яка призначається терміном на два роки. Після спливу дворічного терміну повноваження усього складу Ради припиняються автоматично. Одна й та ж особа не може бути включеною до складу Ради більш ніж на один термін поспіль.

До складу Ради включаються представники, запропоновані органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері кінематографії (1 особа); центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії (1 особа); творчими спілками, громадськими об’єднаннями, господарськими об’єднаннями, статутні документи яких передбачають діяльність в сфері  кінематографії (7 осіб), одна з яких повинна мати вищу юридичну освіту, а одна - вищу економічну освіту.

Члени Ради не є державними службовцями. За виконання своїх функцій члени Ради отримують плату – стипендії, які виплачуються за рахунок коштів Фонду.

Засідання Ради є відкритими, вони можуть бути плановими і позаплановими.

Держкіно на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює: інформацію щодо надходження коштів до Фонду; заяви про надання державної підтримки; інформацію про дату та час проведення засідань Ради із зазначенням переліку заяв про надання державної підтримки, які планується розглянути на такому засіданні, та найменування суб’єктів кінематографії, що подали такі заяви; проекти рішень про надання державної  підтримки.

Контроль за цільовим використанням коштів, наданих для виробництва національного фільму, здійснюється органами, згідно з чинним  законодавством України уповноваженими на те органами державної влади.

Кого підтримає держава?

Державна підтримка надається суб’єктам кінематографії України на підставі рішення Ради, яке приймається за результатами  конкурсного відбору (пітчингу).

Рада додатково оцінює оригінальність і якість сценарію; роботу заявника як продюсера або виробника фільму в попередніх проектах; успішну роботу режисера-постановника у попередніх проектах; прогнозоване співвідношення вартості і якості виробництва фільму, строки його створення.

Порядок та критерії проведення творчого конкурсу (пітчингу) затверджуються Держкіно.

Рішення Ради про надання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат приймаються за результатами  проходження такими фільмами культурного тесту. Він складається з «Культурних критеріїв» (максимальна кількість балів – 16) та «Виробничих критеріїв» (максимальна кількість балів – 32). Фільм вважається таким, що пройшов культурний тест, якщо фільм набрав щонайменше 2 бали за «Культурними критеріями» та щонайменше 21 бал за «Виробничими критеріями».

Як нараховуються бали культурного тесту?

Культурні критерії:

Сюжет базується на подіях, що є частиною української або європейської культури, історії, міфології та  релігії - 2 бали

Персонажі фільму – відомі особистості української або європейської  культури, історії, міфології та  релігії - 2 бали.

Дія відбувається в українських або європейських локаціях - 2 бали.

Сценарій базується на українському чи європейському літературному творі чи на адаптованому творі інших мистецьких дисциплін культурного значення (образотворче мистецтво, музика і т.д.) - 2 бали

Сюжет зосереджується на сучасних культурних та соціальних темах українського чи європейського суспільства - 2 бали.

Фільм відображає важливи українськи чи європейськи цінності - 2 бали.

Фільм зосереджується на українській (європейській) культурі, ідентичності чи українських (європейських) звичаях та традиціях - 2 бали.

Сюжет зосереджується на сучасних чи історичних подіях, які впливають на європейське (українське) суспільство - 2 бали.

Виробничі критерії:

Творці фільму є громадянами України чи країн-членів Європейського Союзу – максимально 7 балів (бали нараховуються за кожного члена знімальної групи).

6 балів присуджуються за 100% української мови, 3 бали присуджуються за мову національних меншин України, 3 бали присуджуються за будь-яку мову країн ЄС.

Щонайменше 51% учасників знімальної групи є громадянами України чи країн Європейського Союзу – 4 бали.

Зйомки відбуваються в Україні – від 1 до 4 балів в залежності від кількості знімальних днів.

При виробництві залучені українські постачальники послуг – 4 бали.

Монтаж  здійснюється в Україні – 2 бали.

Комп’ютерна графіка створена повністю або частково в Україні – 1 бал.

Обсяг витрачання коштів з кошторисної вартості фільму на території України – вид 0,5 до 4 балів з залежності від того, скільки відстоків від кошторису фільму було витрачено в Україні.

Кому і чому повертатимуть кошти?

Закон передбачає повернення 25% коштів, вкладених компанією-продюсером у зйомки на території України, і 10% витрат, оплачених із території України і кваліфікованих як оплата праці акторів та інших іноземних працівників, які не є резидентами України і не сплачують податку на доходи фізичних осіб в статусі резидента України.

Такі нововведення передбачені для створення сприятливих умов для виробництва фільмів на території України з використанням розташованих в Україні сценічно-постановочних засобів виробництва, павільйонів, локацій, послуг українських суб’єктів кінематографії, готельних послуг, тощо, українським та іноземним суб’єктам кінематографії

Для чого створять Інститут кіномистецтв?

Український інститут кіномистецтв  створюється Кабінетом Міністрів України. Він є неприбутковою організацією.

Інститут очолюється директором, який обирається на посаду на конкурсних засадах, та призначається Кабінетом Міністрів України на строк в 5 років. Одна й та сама особа не може обіймати посаду директора більше двох строків підряд.

Нагляд за діяльністю Інституту здійснює наглядова рада, склад якої формується в порядку, передбаченому для формування Ради з державної підтримки кінематографії. Повноваження наглядової ради визначається статутом Інституту.

Кабінет міністрів України на підставі відповідного рішення може делегувати Українському інституту кіномистецтв  реалізацію повноважень Держкіно.

Кому належить право власності на фільм?

У разі створення фільму за державної підтримки у формі державних закупівель, права інтелектуальної власності на такі фільми передаються на користь держави. 

У разі створення фільму за державної підтримки у формі надання державної субсидії, обсяг якої не може перевищувати 80 % від загальної кошторисної вартості виробництва фільму, майнові права інтелектуальної власності належать автору фільма, який протягом усього строку дії авторського права на фільм зобов’язаний виплачувати на користь держави 50% від  прибутків, отриманих від прокату тощо.

Окрім цього, проектом також пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про кінематографію», «Про рекламу», «Про авторське право і суміжні права», «Про телекомунікації», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про здійснення державних закупівель», «Про електронну комерцію», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».