100 МАЗів + 50 «Електронів»

Уже цього року на вулиці Львова виїдуть 150 нових великих автобусів

19:17, 17 квітня 2018

Цьогоріч Львів планує придбати 150 великих низькопідлогових автобусів – найбільшу партію комунальних автобусів за часи незалежності України. При цьому в мерії розглядали різних постачальників – білоруський МАЗ, львівський «Електрон», низку турецьких компаній, китайських та польських виробників.

Згідно з прийнятою раніше ухвалою про закупівлю автобусів у лізинг, питання про те, скільки автобусів купувати і в яких виробників, представники мерії винесли на розгляд депутатської інженерної комісії, до якої входять члени всіх фракцій ЛМР. 17 квітня депутати одноголосно ухвалили остаточне рішення – Львів придбає 100 МАЗів та 50 «Електронів», а в разі перевиконання бюджету – додатково ще 20 «Електронів».

ZAXID.NET з'ясував, чому саме такі автобуси і на яких умовах придбає місто.

Автобуси яких виробників розглядали?

Серед можливих варіантів львівська мерія розглядала придбання автобусів Мінського автобусного заводу, львівського СП «Електронтранс», що входить до концерну «Електрон», турецьких виробників Temsa, Otokar, Karsan, ВМС, Güleryüz, українського Ataman (на базі Isuzu), китайського Youtong та навіть німецького виробника MAN, який збирає автобуси в Польщі.

Найдешевшими, за даними радника міського голови Андрія Білого, були пропозиції МАЗу та «Електронтрансу». Білоруський виробник запропонував автобуси МАЗ 203 по 122 тис. євро за одиницю (платити за розмитення автобусів з Білорусі не потрібно), а «Електрон» – по 147 тис. євро за одиницю. Решта пропозицій, зокрема і через потребу розмитнення автобусів, виявились набагато дорожчими.

Які автобуси обрали?

У Львівській міськраді орієнтуються перш за все на ціну та терміни поставок, оскільки, за словами заступника міського голови Львова Геннадія Васьківа, складну ситуацію з перевезеннями треба вирішувати якнайшвидше.

«У місті близько 75% перевезень здійснюють приватники, у яких випуск автобусів на маршрути – 40-50% від необхідних. Тобто загалом в нас третина необхідних автобусів просто не виїжджає на маршрути. Ситуацію треба кардинально змінювати. Тому було зроблено моделювання і вийшли на цифру у 150 автобусів, які треба купити у 2018 році», – пояснює Васьків.

Після обговорень депутати одноголосно погодили придбання автобусів одразу у двох виробників: у МАЗу (100 автобусів) та в «Електрону» (50), оскільки виготовити 150 автобусів до кінця року не зможе жоден з них. При цьому кожен МАЗ коштуватиме на 25 тис. євро дешевше за «Електрон».

Геннадій Васьків наголошує, що саме купуючи автобуси в такій пропорції, вдасться дотриматись умов прийнятої депутатами ЛМР ухвали, яка передбачає придбання в лізинг 150 автобусів на загальну суму не більше, ніж 800 млн грн. Якщо ж збільшити кількість «Електронів», то доведеться відповідно й збільшувати фінансування.

Крім того, у разі перевиконання бюджету, Львів додатково придбає ще 20 «Електронів», однак виготовить їх виробник уже в 2019 році. Тобто кількість придбаних автобусів може зрости до 170.

Які українські міста уже купили МАЗи та «Електрони»?

За даними офіційного дилера ТОВ «УкрЄвроМАЗ», у 2016-2017 роках українські міста придбали 138 автобусів МАЗ, ще 21 автобус Запоріжжя отримало вже цьогоріч.

Протягом 2018 року компанія планує продати 55 автобусів Запоріжжю, 50 – Києву, по 40 – Миколаєву та Житомиру, 15 – Кропивницькому, по 10 – Тернополю, Хмельницькому, Ужгороду і Кривому Рогу, 8 – Чернівцям та 5 – Івано-Франківську.

Найбільше автобусів МАЗ купує Київ. Мер столиці Віталій Кличко називає МАЗи автобусами, які відповідають всім сучасним вимогам. «Нові, сучасні, безпечні автобуси, які є альтернативою маршруткам, які завантажують київські вулиці і не виконують завдання із безпечного перевезення пасажирів», – заявив під час огляду нових придбаних автобусів Віталій Кличко.

Автобуси «Електрон» досі купував лише Львів. Загалом місто придбало в минулі роки 65 автобусів, а цьогоріч придбає ще 50. Крім того, 10 автобусів виробник планує продати Ужгороду.

Технічні характеристики МАЗів та «Електронів»

Серед білоруських автобусів найоптимальнішою моделлю керівництво комунального перевізника АТП-1 вважає МАЗ 203, які експлуатують у Києві, Запоріжжі, Белграді (Сербія), містах Польщі, Румунії та низці російських міст.

МАЗ 203 у Києві (в колажі використані фото Сергія Вебера та Олександра Юрчука)

За даними на сайті ТзОВ «УкрЄвроМАЗ», автобуси МАЗ 203 мають 26-28 сидячих місць, а загалом вміщують до 105 пасажирів. Автобуси оснащені дизельними двигунами Mercedes-Benz екологічного стандарту Євро-5. Додатково виробник може встановити в автобусі кондиціонер в кабіні водія.

На відміну від МАЗів, яких у Львові наразі немає, автобуси «Електрон» уже давно працюють на міських маршрутах. Усього комунальне АТП-1 придбало в СП «Електронтранс» 65 низькопідлогових великогабаритних автобусів «Електрон» – 10 місто отримало у 2016 році, ще 55 – у 2017 році.

Автобус «Електрон» у Львові (в колажі використані фото Святослава Нейгауза, Santehnik та ZAXID.NET)

Автобуси «Електрон» мають 30 місць для сидіння, а загалом вміщують до 102 пасажирів, оснащені британськими дизельними двигунами Cummins стандарту Євро-5.

І МАЗи, і «Електрони» пристосовані для маломобільних пасажирів – мають пандуси, так званий кнілінг (нахил корпусу до бордюру під час зупинки), місце для людей на візках.

Коли виробники готові поставити автобуси?

100 великогабаритних низькопідлогових автобусів МАЗ 203 виробник готовий поставити Львову протягом 2018 року.

За словами голови правління концерну «Електрон» Юрія Бубеса, виробничий цикл автобуса триває близько восьми місяців. До кінця року завод обіцяє поставити 50 автобусів.

Чому Львів хоче придбати автобуси в лізинг?

Як пояснює директор АТП-1 Орест Хамула, саме лізинг (а не кредит) обрали через те, що він дозволяє придбати автобуси максимально швидко. «Якщо ми розпочнемо торги (як це перебачено у разі придбання за бюджетні або кредитні кошти, – ред.), сама процедура закупівель триває близько 3 місяців і ми не матимемо автобусів до кінця року», – каже він.

Згідно з прийнятою 22 березня депутатами Львівської міськради ухвалою, у 2018 році комунальний перевізник АТП-1 має придбати 150 великогабаритних автобусів загальною вартістю не більше 800 млн грн у лізинг на 36 місяців. Отримати всі автобуси АТП-1 має до 31 грудня 2018 року, а платитиме за них щомісяця рівними частинами протягом терміну дії лізингу.

«Лізинг працює наступним чином – треба мати щонайменше 30% власного внеску, а решту виплачувати, коли будуть поставлені автобуси», – каже Орест Хамула.

Однак для «Електрону» львівська мерія планує збільшити перший внесок до 50%, щоб виробник міг одразу закупити більше необхідних деталей.

Поки АТП-1 не виплатить повну вартість автобусів та відсотки, вони вважатимуться власністю банку, який надасть лізинг. Найімовірніше, зазначає Хамула, це буде державний «Укргазбанк», який погодився надати лізинг під 18%. Після завершення терміну лізингу на автобуси оформлять комунальну власність.

Що змінить придбання нових автобусів?

Наразі у Львові автобусні маршрути обслуговують комунальне АТП-1 та чотири приватні перевізники, які мають більшість на ринку перевезень. При цьому, за даними управління транспорту ЛМР, саме приватники випускають на маршрути найменше транспорту і виконують найменший відсоток запланованих рейсів.

Власний автопарк комунального АТП-1 налічує 65 великих низькопідлогових «Електронів», 20 автобусів середнього класу Ataman, 18 БАЗ «Волошка». Також придатні до роботи близько 30 великих автобусів ЛАЗ та вживаних автобусів з Європи, придбаних у попередні роки. Крім того, за словами Ореста Хамули, АТП-1 орендує 110 приватних автобусів, переважно «Богданів» та «Еталонів», з яких на маршрути виїжджають в середньому близько 90.

Автопарк комунального АТП-1 (у колажі використані фото Андрія Василюка, Святослава Нейгауза та Романа Калініченка)

Таким чином, власних автобусів усіх видів у АТП-1 близько 130. У разі придбання ще 150 великих автобусів, комунальний автопарк Львова збільшиться більше, ніж вдвічі. Це, своєю чергою, дозволить замінити на маршрутах частину малогабаритних «Богданів» та «Еталонів».

Крім того, цьогоріч відбудеться конкурс перевізників. За словами Сергія Бабака, у разі, якщо від нерентабельних маршрутів відмовляться приватні перевізники, після придбання нових автобусів їх зможе замінити АТП-1.

Загалом у мерії планують кардинальний перерозподіл автобусних перевезень. Із наявних зараз близько 410 малих «маршруток» до 2020 року має лишитися 140. Натомість кількість великих автобусів зросте до 340.