Галицький районний суд розглядає справу щодо колишнього голови Грядівської сільської ради 54-річного Михайла Василини та двох землевпорядників, яких підозрюють у незаконній роздачі земель Національної академії аграрних наук України. У повідомленні поліції в лютому 2023 року йшлося про 22 га, однак із матеріалів справи стало відомо, що колишній голова зміг вивести з державної власності 79 га земель у Гряді. Серед тих, хто отримав ці ділянки, – родичі та бізнес-партнери сім’ї Михайла Василини.
ZAXID.NET розповідає суть схеми, за якою упродовж 5 років у держави вкрали 215 земельних ділянок.
Встигнути до виборів
Невеличне село Гряда розташоване за 12 км від Львова й до реформи децентралізації у 2020 році входило до Жовківського району. Із 2021 року село офіційно увійшло до складу Львівської ОТГ та стало частиною Шевченківського району міста.
Наприкінці своїх каденцій очільники ближніх до Львова громад активно роздавали комунальну та державну землю в приватну власність. За підрахунками департаменту містобудування ЛМР, лише за 2020 рік громади роздали понад 300 га землі вартістю майже 630 млн грн. Найбільше земель роздали в Дублянах (майже 77 га), Гряді (62 га) та Рясне-Руському (60 га). У Гряді найбільше землі роздали під будівництво житла – під це цільове призначення виділили 38 га.
Через сумнівну роздачу земель у грудні 2020 року керівництво Національної академії аграрних наук звернулось у прокуратуру. Однак про підозру екс-голові Гряди стало відомо лише в лютому 2023 року, коли слідчі повідомили Михайлу Василині та двом землевпорядникам про підозри через незаконне відведення в приватну власність землі, що перебували в користуванні Інституту біології тварин Національної академії аграрних наук. Загалом упродовж 2015-2020 років під приватизацію роздали 79 га землі, яку поділили на 217 окремих ділянок.
Суть махінації
У 1996 році Жовківська районна рада народних депутатів відвела у постійне користування Львівського біотехнологічного центру Української академії аграрних наук [колишня назва Інституту біології тварин] земельну ділянку загальною площею 314,7 га, що перебувала в межах на території Грибовицької та Грядівської сільських рад. Зокрема на території Гряди були частини цієї ділянки площами 239,7 га та 30,3 га. Тут було дослідне господарство «Гряда», що належало Інституту.
У 2002 році на базі біотехнологічного центру заснували Інститут біології тварин, який став його правонаступником та, за законом, перейняв усе його майно, зокрема, й землю. На той час, згідно з земельним законодавством, ці ділянки вважалися сформованими й аби їх переписати, потрібна була згода Інституту.
У 2015 році сільрада вирішила розширити межі села, включивши до меж села державні землі, щоби згодом перевести їх у комунальну власність. До розробки проекту землеустрою зі зміни меж села Гряда Михайло Василина залучив приватного землевпорядника. Судячи з номеру сертифіката, йдеться про Івана Шведу.
Слідство стверджує, що під час розробки проекту землевпорядник вніс фальшиві дані щодо категорії земель та їхнього цільового призначення. Зокрема до Гряди віднесли ділянку площею 79,1 га, що фактично перебувала в користування Інституту біології тварин. Згідно з земельним кодексом, сільрада не мала права переводити в комунальну власність землю, що перебуває в користуванні державної структури, а вилучення таких ділянок можливе лише за згодою Національної академії наук.
У 2016 році Михайло Василина видав розпорядження, яким погодив розроблений проект зміни меж Гряди та передав його на погодження голові Жовківської районної державної адміністрації та Жовківській районній раді. Крім цього, проект землеустрою щодо зміни меж села передали на експертизу в ГУ Держгеокадастру у Львівській області, однак тоді земельне управління негативно оцінило проект і не погодило його.
Через рік Михайло Василина виніс цей проект землеустрою на розгляд сесії Грядівської сільської ради й 29 березня депутати це рішення підтримали. Того ж року Держгеокадастр анулював Івану Шведі сертифікат інженера-землевпорядника, тому сільський голова звернувся до іншого фахівця. Згідно з даними свідоцтва, йдеться про Михайла Масляка.
У лютому 2018 року Жовківська РДА затвердила проект землеустрою, а на початку березня сільський голова повторно звернувся за погодженням у Держгеокадастр. Там проект знову повернули на доопрацювання через невідповідність земельному законодавству. Тоді Михайло Василина разом із Михайлом Масляком надіслали лист в Держгеокадастр, вказавши, що всі невідповідності усунуті. Насправді ж це було не так, оскільки сільрада не отримала погоджень від НАН щодо відчуження їхньої землі. Втім цього разу службовці Держгеокадастру проект землеустрою погодили. Після цього, у жовтні 2018 року, документацію затвердила й Жовківська районна рада.
Далі впродовж року сільський голова разом із землевпорядником під час інвентаризації земель незаконно внесли землі державної власності до земель запасу сільської ради, а у 2019 році ділянку площею 79,1 га поділили на три окремі ділянки площами 14,8 га, 17,5 га та 37,2 га. Пізніше ці ділянки поділили на 215 менших та роздали у приватну власність переважно під будівництво житла.
Кримінальна справа
Михайло Василина обирався головою Грядівської сільради двічі – у 2010 та 2015 роках. Після приєднання Гряди до Львівської ОТГ у 2020 році він став депутатом Львівської районної ради від партії «Європейська солідарність». За версією слідства, земельні махінації Михайло Василина проводив під час другої каденції на посаді сільського голови. Досудове слідство триває вже два з половиною роки й справу досі не передали до суду. З матеріалів справи відомо, що слідчі проводили обшуки в помешканнях Михайла Василини, Івана Шведи та Михайла Масляка, а також вилучали документи з Держгеокадастру. У квітні Галицький райсуд вкотре продовжив термін досудового розслідування, а всі троє підозрюваних вийшли з СІЗО під заставу ще у лютому, коли отримали підозри.
Паралельно з цією кримінальною справою, 10 лютого, через два дні після одержання підозри, Михайло Василина та ще четверо людей подали позов до Жовківського райсуду з вимогою визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею за Інститутом біології тварин. Серед інших позивачів – львів’янин Олександр Левковський, який має в Гряді ділянку площею 0,1 га, львів’янка Світлана Терешкевич, якій також належить дві ділянки по 0,1 га в межах колишньої землі Інституту, а також Марія і Мирослава Джали, що також мають по 0,1 га на відповідній ділянці.
Хто отримав землю
Серед тих, хто отримав найбільше колишньої державної землі, є родичі Михайла Василини та наближені до його сім’ї. Зокрема, його дружині Галині Василині, сину Віталію Василині та родичу Назару Василині належать щонайменше шість ділянок загальною площею приблизно 0,6 га, приватизованих у 2021 році, тобто, вже після відкриття кримінального провадження.
Найбільше ділянок зареєстровані за родиною Білоусів. Мешканець села Ганачівка колишнього Перемишлянського району Віталій Білоус – колишній бізнес-партнер Галини Василини. Принаймні з 2016 до 2021 року їм обом належало ПП «Центр європейського розвитку». Компанія зареєстрована у Малехові, а її діяльність пов’язана з архітектурою та геодезією. У Гряді Віталій Білоус має шість ділянок по 0,1 га, його ймовірна родичка, львів’янка Ірина Білоус, – чотири. Їй також належить ТОВ «Центр планування територій», що займається геодезичними і архітектурними роботами.
Національна академія аграрних наук звернулось у прокуратуру також щодо приватизованих ділянок на території колишньої Грибовицької сільради. Тут колишню ділянку Інституту поділили на майже 200 окремих ділянок площею переважно 0,1 га. Частину з них вже встигли приватизувати, частина досі має статус «землі запасу». У судовому реєстрі дані щодо окремого провадження щодо цих ділянок відсутні.