22 січня Україна відзначає День Соборності. Саме цього дня 1919 року на Софійській площі у Києві проголосили Акт Злуки Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. На Львівщині є церква, в якій зображена фреска з цією історичною подією. Це храм Серця Христового у Жовкві, який розписав Юліан Буцманюк.
Колишній випускник Краківської академії мистецтв, здібний учень Модеста Сосенка та протеже митрополита Шептицького Юліан Буцманюк перервав свою роботу над розписами жовківського храму. Спершу він у 1910-1911 роках оздобив її каплицю. А тоді прийшла Перша світова війна, під час якої молодий художник пішов у січові стрільці.
Коли він повернувся до роботи, фактично змалював ті події, свідком яких він був сам. У жовківському храмі він створив дві історичні сцени – «Берестейська унія» і «Акт Злуки». Кожна з них об’єднує українців – православних і уніатів, лівобережних і правобережних.
Акт Злуки зображений на традиційній тематичній фресці «Покров Богородиці». Ліворуч стоять тодішні політичні і військові лідери УНР – Михайло Грушевський, Симон Петлюра, Павло Скоропадський, генерал Греков і полковник Болбочан. Не всі постаті можна впізнати, бо зображення затерті. В одного чоловіка в руках помітна бандура. Над ними видніється панорама Києва з Софійським собором і лаврою.
Справа під краєвидами Львова, серед яких домінує собор Юра, ратуша та катедра, – Кость Левицький, Євген Петрушевич, Сидір Голубович, командувачі УГА Дмитро Вітовський, Григорій Коссак і Мирон Тарнавський в оточенні січових стрільців та пластунів.
Між ними серед духовенства – постать митрополита Андрея Шептицького, перед яким навколішки впала знесилена мама з мертвою дитиною. Це зображення символізує Голодомор. Буцманюк розписував жовківську церкву у 1930-х, саме в той час мільйони українців вмирали від голоду.
Фреска у радянські часи була чи то затерта, чи то замальована. Однак досі не відновлена. Хоча саме вона становить найбільшу цікавість серед туристів.
Компанія Skeiron відсканувала всі зображення жовківської церкви, тепер їх можна в деталях порозглядати тут. Сцена «Акт Злуки» – сектор A4.
Більше пам’яток – у рубриці «Краєзнавство»