Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Олександр Литвиненко, який, після відставки секретаря відомства, є його фактичним керівником, спрогнозував «дуже жорстке зіткнення» між Україною і Росією ще 28 вересня минулого року.
Про це він сказав на одній зі своїх лекцій, яку цитують «Тексти».
Як заявляв тоді Литвиненко, це стане наслідком об'єктивної реальності і не залежатиме від того, хто зараз при владі в Україні. Зазначимо, що відповідна лекція Литвиненка з'явилася за президентства Віктора Януковича.
«Ми бачимо, що президент Путін і опозиціонер (Олексій) Навальний у ставленні до України відображають одну і ту ж думку, чітко сформульовану Путіним на Валдаї. «Ми – одін народ, іскусствєно раздєльонний случайно вознікшей граніцей». Яке завдання України в цій ситуації? Україні потрібно змусити росіян визнати нашу окремішність. Усвідомити, що ми не один народ. Якщо вони це зрозуміють, ми зможемо побудувати найтепліші, найкращі і найдружніші відносини», – заявляв тоді Литвиненко, який свого часу навчався в Росії.
Він зазначив, що полякам, фінам та країнам Прибалтики вдалося довести Росії, що вони не є з нею одним народом.
«Кому вдалося такого досягти? Полякам. Країнам Балтії та Фінляндії. Коли поляки довели свою реальну окремішність? У 1920 році, «диво над Віслою». Коли це довела Фінляндія? У 1940 році, під час війни. Литовці довели це під час війни і на початку 1990-х – коли відключали газ і т. ін. Досвід Балтії свідчить, що можна в сучасних умовах досягти це без жорсткого військового зіткнення», – заявляв Литвиненко.
При цьому нинішній фактичний керівник РНБО заявив, що «В будь-якому випадку нас чекає дуже жорстке зіткнення».
«І це дуже іронічно, що, здавалося б, найбільш проросійський президент (йшлося про Віктора Януковича) виходить на найбільш жорстке зіткнення з росіянами. А це засвідчує, що це не проблема президента чи особистостей – це об’єктивна проблема двосторонніх відносин, яка має назву «Ми одін народ», – спрогнозував Литвиненко.
У вересні минулого року Литвиненко радив українцям досягти консенсусу щодо того, що ми – не один народ, усвідомити цю мету і засоби її досягнення. Це, на його думку, могло б бути дієвим у цій ситуації.
Він також зауважив, що для Росії побудова імперії – це справа не державна, а всенародна.
«Імперія будувалася і владою, і бізнесом, купцями, і підданими – козаками, біглими людьми і таке інше», – констатував тоді заступник секретаря РНБО.
Важливий, на думку Литвиненка, момент російської стратегічної культури – це підхід глибокого проникнення.
«Задовго до Наполеона російські військові кампанії будувалися на бліцкригу, спробі захоплення столиць ворога і диктування йому своїх умов. Похід на Стокгольм Петра, дуже глибоке проникнення під час Семирічної війни – коли російські війська висаджувалися навіть в Бельгії, корпус Суворова в Італії, наступ на Париж 1815 року. Якщо ми подивимося, то базова стратегія Росії у великих війнах – це захоплення столиць, і зі столиці вони диктують умови світові.
Після створення такої величезної імперії з певного часу головним занепокоєнням став не тільки зовнішній ворог, але й ворог внутрішній. Як казали в російській армії – «враг унєшній і враг унутрєнній». Так от, «враг унутрєнній» стає предметом особливого занепокоєння, і відповіддю на це стає особлива мілітаризація суспільства. Не тільки у відповідь на зовнішніх ворогів, а насамперед як відповідь на внутрішні проблеми. І саме тому створення Олександром Першим корпусу внутрішньої стражі – майбутніх внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, і саме тому – мілітаризація поліції, і саме тому – корпус жандармів військовий. В Радянському Союзі це набуло ще більших масштабів», – розповів Литвиненко на виступі на семінарі Чорноморської миротворчої мережі.
Зазначимо, що ситуацію у Росії Литвиненко знає не з чуток. Річ у тім, що він, згідно з його біографією, навчався в академії ФСБ Росії. До слова, інтернет-видання «Багнет» без жодних посилань стверджує, що усіх нелояльних Росії з цієї академії звільнили і відрахували ще у 1992 році, а Литвиненко закінчив її у 1993-му.