Якщо через гіпотетичне припинення допомоги Заходу Україна програє війну, а її територія буде окупована, війська Росії опиняться значно ближче до кордонів НАТО, вартість оборони для Заходу стане «астрономічною», а загроза для Європи значно зросте. Такого висновку дійшли аналітики Інституту вивчення війни у спеціальному звіті під назвою «Висока ціна втрати України».
У цьому звіті група фахівців ISW підкреслює, що захоплення всієї території України не є неможливим сценарієм, якщо США, а за ними і країни Європи повністю припинять військову допомогу Україні.
«Такий результат приведе пошарпану, але тріумфуючу російську армію прямо до кордону НАТО, від Чорного моря до Північного Льодовитого океану. Згідно з даними американської розвідки, українські військові за підтримки Заходу знищили майже 90% сил вторгнення російської армії станом на лютий 2022 року, однак росіяни компенсували ці втрати в живій силі та нарощують свою промислову базу задля компенсації матеріальних втрат набагато швидше, аніж дозволяла їх довоєнна потужність», – нагадують аналітики Інституту вивчення війни.
Якщо армія РФ вийде переможцем з цієї війни, вона буде «набагато боєздатнішою та значно більшою, аніж російські сухопутні сили до 2022 року». Російська економіка поступово відновлюватиметься, оскільки санкції неминуче слабшатимуть, а Москва знаходитиме способи обійти чи пом’якшити ті, що залишилися. З часом армія РФ оновить своє озброєння та відновить свою злагодженість, спираючись на багатий досвід важких механізованих боїв в Україні. Російська армія також принесе з собою передові системи протиповітряної оборони, які можуть бути вразливими лише для американських літаків-невидимок – авіації, яка вкрай потрібна США для стримування та протистояння Китаю.
Тож, перемігши Україну, Росія може становити серйозну конвенційну військову загрозу для НАТО вперше з 1990-х років у часовий проміжок, який значною мірою залежатиме від того, скільки Кремль інвестує у свою армію. У такому випадку витрати США та інших країн НАТО на те, щоб захистити Європу від подальшої загрози з боку РФ, будуть набагато вищими, аніж більшість людей уявляють, констатують автори звіту.
Фахівці ISW підкреслюють, що в цьому випадку вони обрали найконсервативніший та найскромніший варіант розміщення сил РФ, які Москва може розгорнути в окупованій Україні та Білорусі, якщо готуватиметься до швидкої і серйозної атак на НАТО.
У випадку повної окупації України Росія могла б розмістити три повні армії (наприклад, 18-ту, 25-ту та 8-му загальновійськові армії) на території України на кордонах Польщі, Угорщини, Словаччини та Румунії. А дивізії, що стояли на східних українських кордонах, РФ могла б перекинути в саму Україну як резерв для фронтових дивізій, а також розгорнути на постійній або номінально ротаційній основі війська в Білорусі: повітряно-десантну дивізію (три полки) і механізовану піхотну дивізію (ймовірно, три полки).
У такому випадку Росія могла б загрожувати негайним механізованим наступом на одну чи кілька країн НАТО щонайменше вісьмома дивізіями (які включають понад 20 механізованих чи танкових полків і бригад) та трьома повітряно-десантними полками, підкріпленими значними резервами, включаючи 1-шу танкову армію, яка завжди мала стати головною ударною силою проти НАТО. При цьому, здійснивши такий напад, Росія все ще могла б загрожувати також країнам Балтії та Фінляндії тими силами, які вже присутні в сусідніх регіонах РФ, та підкріпленнями, які Москва має намір розмістити вздовж фінського кордону. При цьому Сухопутні війська Росії будуть прикриті щільною мережею ППО, яка складається з систем С-300, С-400 і С-500 зенітних і протиракетних систем великої дальності з перекриттям усього фронту.
На думку ISW, Сполученим Штатам тоді довелося б «перекинути велику кількість американських солдатів до всього східного кордону НАТО від Балтійського до Чорного моря, аби стримати російську агресію і бути дійсно готовими завдати поразки росіянам. США також довелося б «назавжди відправити в Європу значну частину свого парку літаків-невидимок». В ISW нагадують, що стратегія оборони НАТО спирається на перевагу в повітрі не лише для захисту військ від нападу противника, але й для компенсації відносно меншої чисельності наземних сил та обмежених запасів артилерії. Тож США потреба тримати в Європі велику кількість стелс-літаків, здатних знищити російські системи ППО, могла б серйозно погіршити здатність Америки ефективно реагувати на китайську агресію проти Тайваню.
Водночас, відновлення контролю Києва над усією територією України, включно з Кримом, є набагато важливішим для США і НАТО, ніж може здаватися, переконують аналітики. Якщо Україна звільнить свої території в кордонах 1991 року, тиск на НАТО різко зменшився б. Найближчі російські війська опинилися б на відстані майже 800 км від Румунії. Чорне море фактично б стало внутрішнім «озером» НАТО, оскільки у випадку звільнення Криму Чорноморський флот вочевидь відійшов би в Новоросійськ. Москва все одно могла б посилити військовий контроль у Білорусі і розмістити там свої сили, однак така загроза для НАТО матиме зовсім інший вигляд, якщо Україна залишиться великою і могутньою незалежною державою вздовж південного кордону Білорусі.