Аналітики з ISW розповіли про труднощі з мобілізацією в Росії

Росія вже майже 15 років не займалась створенням умов для ефективної мобілізації резервістів

07:29, 26 вересня 2022

Президент РФ Владімір Путін навряд чи зможе подолати фундаментальні структурні проблеми, мобілізувавши велику кількість росіян для війни в Україні. Таких висновків дійшли експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті за 25 вересня.

«Часткова мобілізація», яку Путін оголосив 21 вересня, створить додаткові сили, але вони не будуть ефективними, а натомість спричинять великі внутрішні та соціальні втрати.

Путіну доведеться виправити основні недоліки російського військового персоналу та системи техніки, якщо мобілізація матиме будь-які значні значення навіть у довгостроковій перспективі.

«Його дії наразі свідчать про те, що він набагато більше стурбований тим, щоб доставляти мобілізованих на поле бою, ніж усуненням цих основних недоліків», – йдеться у звіті ISW.

З 2008 року збройні сили РФ не створювали умов для ефективної мобілізації резервістів, які дали б змогу швидко мобілізувати багато людей.

Коли більшість країн, реформуючи свої збройні сили, перейшли на контрактну основу, Путін теж це зробив, але паралельно залишив і призов, скоротивши термін несення служби до 1 року.

Відтак у підсумку російська армія перейшла на таку собі гібридну модель, яка поєднує в собі солдатів строкової служби та професійних солдатів. А російські військові стали сумішшю професійних контрактників-добровольців і річних призовників.

Пріоритезація формування професійних сил і позбавлення пріоритетності строкової служби, ймовірно, призвело до руйнування бюрократичних структур, необхідних для мобілізації. Мобілізація – це завжди бюрократично складна справа. Це вимагає від місцевих чиновників по всій країні добре виконувати завдання, яке вони, можливо, ніколи не виконують і репетирують рідко, якщо взагалі.

За словами аналітиків, підтримка бюрократичної інфраструктури, необхідної для проведення широкомасштабного призову в запас, потребує значної уваги з боку вищого керівництва – уваги, якої, ймовірно, не приділялося в Росії протягом останніх 15 років.