Апеляційний суд Львівської області скасував постанову Галицького районного суду, за якою депутат Львівської облради Богдан Гагалюк був визнаний винним у несвоєчасному поданні електронної декларації за 2016 рік, і закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до відповідальності. Про це повідомили «Наші гроші. Львів», посилаючись на постанову суду від 15 листопада.
12 вересня цього року Галицький районний суд визнав винним депутата Львівської облради, голову фракції НРУ Богдана Гагалюка у несвоєчасному поданні електронної декларації за 2016 рік до Нацагенства з питань запобігання корупції (НАЗК) та оштрафував його на 850 грн.
Тоді суддя Радченко кілька разів зупиняв строк розгляду справи через «умисне затягування» його Гагалюком. Під час останнього засідання захисник Гагалюка посилався на закінчення тримісячного строку притягнення депутата до відповідальності, який минув, на його думку, 30 серпня. Однак суддя Віталій Радченко вирішив виключити з цього строку той період, коли строк розгляду справи був ним зупинений. Гагалюк своєї провини під час розгляду справи не визнав, неподання декларації пояснив «збігом обставин».
Свою щорічну електронну декларацію до НАЗК Гагалюк подав 20 травня 2017 року, опісля 24 травня також подав уточнену декларацію, хоча мав би зробити це до 1 травня. Від складення протоколу про вчинення Гагалюком адміністративного правопорушення 30 травня 2017 року до дня засідання Галицького райсуду справді минули більше трьох місяців. Згідно з ч. 3 ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнути будь-кого за вчинення правопорушення за ч. 1. ст. 172-6 КУпАП можна протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Апеляційний суд області погодився з висновком суду першої інстанції про наявність вини Гагалюка у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, але вирішив, що суддя Радченко помилився у підрахунку строку для притягнення до відповідальності.
Поняття «строк розгляду справи» та «строк накладення адміністративного стягнення», на думку Апеляційного суду області, «не є тотожними». Натомість, у КУпАП не передбачено зупинення строку накладення адміністративного стягнення. Через це суд прийшов до висновку, що постанову суду першої інстанції треба скасувати, а провадження у справі закрити «у зв’язку із закінченням строків притягнення Гагалюка до адміністративної відповідальності».
Згідно з декларацією, Богдан Гагалюк з 1996 року володіє квартирою у Львові, площею 59,7 м2, із 2008 року – квартирою, площею, 39,8 м2, а 19 жовтня 2016 року – квартирою у Києві, площею 63,7 м2. Також у нього з 2015 року три земельні ділянки, площею 300 м2 кожна, у с. Конониця Пустомитівського району Львівщини.
Депутат задекларував Mercedes Benz Viano, 2013 року випуску, мопед BMW R1200, 2008 року випуску та автопричіп.
Депутат володіє 50 тис. акцій «Укрсоцбанку». Богдан Гагалюк володіє третиною статутного фонду у VBI Group, зареєстрованому у Польщі та Holding KFT, зареєстрованого в Угорщині.
Богдан Гагалюк отримав 67,6 тис. грн зарплати за 2016 рік. У готівці Гагалюк тримає 650 тис. грн, 118 тис. доларів, 85 тис. євро, 50 тис. швейцарських франків, 85 тис. британських фунтів. На рахунках у чеському Raiffeisen Bank – 27 тис. євро. А також кредит у VSBank, який він взяв у 2008 році на суму близько 1,8 млн грн.