Ось уже більше року, як головною ареною Львова управляє команда під керівництвом відомого у ресторанному бізнесі менеджера Дениса Ринського. Прихід нового директора на стадіон співпав із рішенням ФК «Шахтар» проводити усі домашні матчі у Львові, а також із загальним футбольним навантаженням на львівську арену у зв’язку із проведенням бойових дій на сході України.
Нова команда «Арени Львів», яка одразу декларувала свою діяльність як «відкриту і прозору», чи не вперше в історії львівського стадіону відкрила завісу фінансових таємниць арени, озвучивши цифру реальних боргів, доходів і вартості оренди чаші стадіону на один матч.
Сам управлінець арени Денис Ринський постійно ділить життєдіяльність львівського стадіону на періоди «до» і «після» приходу нової команди. Звісно, що підхід, який одразу завізувала нова команда у відкритій роботі та повній фінансовій звітності перед громадою, став своєрідним ноу-хау для «Арени Львів», однак усі успіхи роботи теперішньої «Арени Львів» пояснити лише менеджерськими здібностями нової команди не можна.
Адже затребуваність «Арени Львів» значно зросла після заборони УЄФА грати міжнародні матчі на усіх стадіонах країни, окрім Києва та Львова, а також вимушеною еміграцією ФК «Шахтар». Однак тут же варто додати: нова команда почала інтенсивніше використовувати різні можливості комплексу «Арени Львів» - починаючи від проведення футбольних матчів і завершуючи організацією корпоративних заходів та екскурсій. І вперше у своїй історії львівська арена почала функціонувати, як повноцінний стадіон, а не як об'єкт під загрозою знесення.
Для того, аби продемонструвати динаміку роботи львівського стадіону, директор «Арени Львів» Денис Ринський влаштував звітну конференцію за результатами своєї річної діяльності. Прибутки, витрати і борги львівської арени за останній рік намагався зафіксувати також ZAXID.NET.
Заробили на себе
За минулий рік стадіон «Арена Львів» зумів заробити ₴12,452 млн. Цього вдалося досягнути завдяки проведенню різних заходів, як спортивного, так і розважального характеру. Зокрема, за цей час на «Арені Львів» провели 31 матч, що принесло стадіону ₴4,747 млн, організували 32 великі конференції (від ІТ та медіа конференцій до заходів із мережевого маркетингу, медичної та банківської справи, корпоративних заходів), що дало прибуток у ₴299,4 тис. Оренда чаші стадіону для проведення концертів гуртів «Океан Ельзи» та ТІК, двох великих релігійних конференцій та вечору боксу за участю Олександра Усика принесла ₴838,6 тис. Інші заходи на території стадіону, яких нарахували 466, дали доходу у розмірі ₴1,291 млн.
Окремим пунктом керівництво «Арени Львів» виділяє проведення екскурсій, на які, у порівнянні з попереднім періодом, прийшло у десять разів більше відвідувачів, - понад 3000 осіб, що принесло в казну «Арени Львів» ₴80,9 тис.
Ще ₴237, 6 тис. надійшло на рахунки стадіону за використання офісних і складських приміщень, ₴142,4 тис. – дохід від реалізації квитків, ₴149,4 тис. – дохід від реклами. Ще півмільйона гривень «Арена Львів» зуміла заробити на організації харчування гостей та учасників заходів стадіону. Графа «інші доходи» під час звітної конференції Дениса Ринського висвітлила цифри у розмірі ₴172,2 тис. Окремим пунктом варто відзначити відшкодування витрат на електроенергію (₴1,372 млн) та газ (₴658,4 тис.), які покрив своїми коштами партнер стадіону «Арена Львів» ФК «Шахтар». І загалом, проведення матчів донецького клубу на львівській арені становить половину доходу стадіону за останній рік.
У сумі дохід львівського стадіону за зазначений період становить ₴12,452 млн. За словами Дениса Ринського, приблизно стільки ж потрібно арені для того, аби повністю підтримувати життєдіяльність стадіону. Зокрема, сума витрат на виплату зарплат (₴2 млн 284,5 тис), комунальних тарифів (₴7 млн 525,1 тис.), для проведення ремонтних робіт (₴473,5 тис.), на санітарно-технічні витрати (₴152,1 тис.), витрати на заходи безпеки та медицину (₴340,1 тис.), а також на судові витрати (₴616,7 тис.), сплату податків (₴ 853,2 тис.) та інші витрати (₴613,5 тис.) становить разом ₴12,858 млн. Однак наразі вийти на повне забезпечення завдяки діяльності стадіону не вдається. Чому?
Перше – це борги, які висять за стадіоном «Арена Львів» ще з часів будівництва об’єкту до Євро-2012 і після (₴5 млн 22,6 тис. станом на 1 вересня 2014 року). За даними керівництва «Арени Львів», лише за період вересень 2014 - серпень 2015 підприємство виплатило понад ₴1,9 млн боргів. Сюди входили заборгованості щодо заробітної платні (₴676,7 тис.), єдиного соціального внеску (₴770,6 тис.), ПДВ (₴98,8 тис.), інші податки (₴ 98 тис.), перед ПАТ «Україна Футбол Інтернешнл» (₴57,8 тис.), ДП «Фінінпро» (₴70 тис.), В/Ч 4114 (₴31,4 тис.), МНВАП «Авіокон проект» (₴73,2 тис.), Тзов «Галіо» (₴25,2 тис.), інші кредитори (₴11,5 тис.). Друге – це проведення поточних робіт з ремонту та реконструкції.
Тому «Арена Львів» також цього року отримала виплати із бюджету України у розмірі ₴3 млн 248,4 тис., а також здійснила платежі до бюджету у розмірі ₴1 млн 583,8 тис.
Звітна конференція Дениса Ринського. Фото: Олександр Козак, «Арена Львів».
Також за зазначений період штат стадіону «Арени Львів» зріс із 32-их працівників до 79-ти, а середня зарплата – від ₴1925 до ₴3101. Директор «Арени Львів» Денис Ринський, який рік тому в інтерв’ю ZAXID.NET повідомив, що його зарплата за контрактом становить ₴1551, зараз отримує на рівні ₴5000.Також за рік своєї діяльності команда «Арени Львів» похвалилася економією завдяки використанню альтернативних джерел енергії (економія до 22%), режиму раціонального використання енергії (до 15%) і налаштуванню та модернізації обладнання (до 22% економії).
У планах керівництва «Арени Львів» - запуск модульної котельні на твердому паливі. Котельня, яку будує український інвестор без залучення коштів з боку стадіону, розпочне роботу вже із 15 жовтня. За підрахунками керівництва стадіону, це дозволить використовувати енергію, яка буде дешевшою на 22% за газ.
«Шахтар» залишається?
Серед величезної кількості відсотків і цифр, якими жонглював Денис Ринський, виникло запитання: що буде зі стадіоном, якщо ФК «Шахтар» переїде в інше місто? Адже за словами директора арени, половина доходу стадіону залежить таки від діяльності донецького клубу. Варто не забувати, що донецький клуб за власні кошти реінкарнував газон «Арени Львів», що, за неофіційними даними, обійшовся донеччанам майже у ₴5 млн.
Також під питанням залишається футбольне навантаження стадіону через заборону проводити на «Арені Львів» матчів відбору до ЧС-2018, які стартують вже наступного року.
«По-перше, нема офіційної інформації про те, що ФК «Шахтар» не буде грати на «Арені Львів». Зараз ми із представниками донецького клубу ведемо переговори про укладення нового договору. Адже якщо «Шахтар» не захоче тут проводити матчі чемпіонату України, то залишаються єврокубкові ігри. По-друге, ви знаєте, що «Арена Львів» спільно з містом і з ФФУ звернулася до ФІФА про зняття заборони на проведення матчів відбору до ЧС-2018 у Львові. Контрольним у цьому питанні був матч Україна-Білорусь, який, окрім кількох фаєрів на гостьовому секторі, відбувся на вищому рівні. Тому вкотре хочу подякувати нашим вболівальникам, адже від цього дійсно залежало те, чи будуть тут проводити відбір до ЧС-2018. І я чомусь впевнений, що будуть», - пояснив Денис Ринський.
Денис Ринський. Фото: Олександр Козак, «Арена Львів».
До кінця року на «Арені Львів» відбудеться три матчі групового етапу Ліги чемпіонів донецького «Шахтаря», також два матчі відбору до Євро-2017 жіночої збірної України проти Румунії та Франції, ще відбудуться домашні матчі чемпіонату України за участю ФК «Шахтар», однак які саме, поки що невідомо.
«З іншого боку, ми розуміємо, що ФК «Шахтар» не буде вічно виступати у Львові, тому ми працюємо у напрямку нашого, місцевого футболу. Адже нелогічно, коли у місті є такий стадіон і власна команда, яка на ньому не грає. Із різних причин поки що «Арена Львів» і «Карпати» не зуміли домовитись, однак ми будемо працювати у цьому напрямку і рано чи пізно Львів підтримуватиме свою команду на новому стадіоні», - додав директор «Арени Львів».