У Володимирі на Волині археологи закінчили дослідження ділянки у центральній частині міста, де планується будівництво. Науковці дослідили історичне урочище «Апостольщина», де у княжі часи було окольне місто. Детальніше про підсумки досліджень розповів керівник археологічної експедиції Віктор Баюк.
Науковці провели рятівні археологічні дослідження на площі 3,8 тис. м2 біля сучасної вулиці Луцької. На цій ділянці історичний культурний шар зберігся на 2808 м2. Науковці виявили та дослідили 187 археологічних об’єктів: житлові споруди, виробничі комплекси, господарські та побутові ями, печі, які датуються від кінця Х до межі ХІV-ХV ст.
Віктор Баюк розповів ZAXID.NET, що ця територія була всередині оборонних укріплень княжої столиці Волинського князівства. Тому вона така багато і густо заселена. Там жили і працювали заможні люди достатньо високого рангу. Відповідно, багато товару там виробляли на місці, і багато привозили купці.
«Імперська традиція говорить про те, що після монголо-татарської навали Батия 1240 року державність на Русі пропала, бо все зруйнували і понищили. А ми науковим методом доводимо, що і життя, і ремесла, і торгівля дуже швидко відновилися. Ця навала створила чимало проблем, але не стала катастрофою. Ми виявили знахідки X, XI, XII століття, великий прошарок до середини XIII ст. Якраз перед самим вторгненням був найбільший розвиток давньоруської держави. Потім іде невеличке затухання на 20-30 років, але вже в кінці XIII – на початку XIV ст. все відновлюється достатньо серйозно», – пояснив ZAXID.NET Віктор Баюк.
Серед найцікавіших знахідок археолог називає близько сотні торгових пломб «дорогочинського» типу, князівські іконографічні булли, унікальні вироби з геральдичними символами. Цінним є скляне бісероподібне намисто, яке складається з 289 намистинок загальною довжиною 120 сантиметрів та загальною вагою у 103 грами. Про нього ми розповідали раніше.
Серед зразків кераміки, окрім місцевих виробів, виявили також імпорт причорноморських амфор. Є вироби, оздоблені кістками та рогом – накладки, ручки ножів, інструменти зі скандинавськими «варязькими» орнаментальними мотивами.
Зброя представлена сокирами, списами, вістрями стріл, кистянями та булавами переважно ХІІІ ст. – часу монголо-татарської навали.
Окремої уваги заслуговує «Скарб купця», який археологи виявили у схованці під підлогою споруди середини XIII ст. Його ще мають відчистити та науково опрацювати, але Віктор Баюк називає цю знахідку неймовірною, адже там є кількасот цілих скляних браслетів.
«Можливо, майстер з Києва втікав від навали або приїхав до Володимира продавати свій товар. Але тут його настигла небезпека, і він сховав браслети зі сподіванням їх забрати за деякий час. Очевидно, він загинув, споруда перепалена, а скарб вцілів. Фрагментарно такі браслети зустрічаються часто, але цілими їх майже не знаходять. У Нацмузеї історії України таких є до 30 штук», – зазначає археолог.
У радянський час на цій ділянці побудували консервний завод, але культурний шар там зберігся доволі добре. Зараз там планують збудувати комплекс житлових будинків. Тому археологи дослідили територію перед початком робіт.
Після наукового опрацювання матеріали з цих робіт передадуть в експозицію Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького.
Усі фото зі сторінки Віктора Баюка