У Жовкві відновлять «італійський» парк, який існував при замку у XVII столітті в часи короля Яна III Собеського. У парку зразка доби Ренасансу буде дві тераси, мокрий фонтан і насадження у вигляді геральдики. Для дослідження залишків архітектурних елементів на території парку археологи провели розкопки і їхніми результатами поділилися із ZAXID.NET.
З південної сторони королівського замку в Жовкві у XVII ст. існував «італійський» парк. Він розташовувався на двох терасах, які з’єднували кам’яні сходи по обидва боки. Тераси були засаджені самшитом та іншою рослинністю у формі гербів власників.
Під час розкопок на території парку віднайшли основу фонтана, терасових сходів, уламки скульптур та інші ознаки, які підтвердили історичне планування, відоме лише з архівів.
Фонтан був розташований посередині верхньої тераси. Восьмигранний мокрий фонтан, за документальними свідченнями, заклали у 1688 році. Його основа викладена цеглою, дно – мармуром, а чаша була кам’яна. Вода до нього подавалась дерев’яними трубами з гори Гарай.
Науковці віднайшли також кам’яні сходи між терасами та рештки екседри – напівкруглої ніші вздовж стіни. У цей грот жолобком стікала вода з фонтана, створюючи маленький водоспад. Тут же ж виявили фрагмент однієї з трьох паркових античних статуй.
За Жолкевських замок був фортечного типу. Палацової розкоші йому надали у XVII столітті, коли місто стало резиденцією короля Речі Посполитої Яна III Собеського. Затишний парк з двома терасами з південної сторони замку тягнувся аж до річки. А за нею був сад з ягідними кущами і фруктовими деревами.
«Тераси симетрично розділили на шість партерів, де візерунки королівського гербу висаджували квітами та лікарськими рослинами. Для прикраси та відпочинку у парку збудували муровані та дерев’яні альтани, влаштували восьмигранний фонтан, екседри – гроти з античними статуями. Завершували паркову композицію два павільйони, один з яких виконував функції лазні», – розповіли працівники Жовківського історико-архітектурного заповідника.
Єдиний задокументований проект цього парку знайшли в архіві Санкт-Петербурга.
Археолог заповідника Тарас Іванишин, що проводив розкопки, розповів ZAXID.NET, що мета дослідження полягала в тому, щоб переконатися, чи справді цей парк тут існував, чи проект був тільки нереалізованим задумом. Археологічні дослідження підтвердили, що всі елементи, відзначені в проекті, були збудовані, історики натрапили на їхні залишки.
Зараз фонтан законсервували, а на перспективу цей парк планується відновити. Це передбачено державним інвестиційним проектом разом з реставрацією замку. Але першочергове завдання для заповідника – виведення з аварійного стану кухонного корпусу замку, ремонт усіх приміщень. Італійський парк, вихід в який буде із замку, стане додатковою атракцією для відвідувачів, туристів і містян.
В.о. директора заповідника Іван Смолинець розповів ZAXID.NET, що протягом цього року заповідник має завершити розробку документації: «Археологічні дослідження лягають в основу розробки документації, і на її підставі ми просимо кошти на роботи».
Тим часом реконструкція іншої частини парку, призамкової – від Звіринецької брами вздовж вул. Бандери до річки, затягується. Нею займається міська рада, і вона має претензії до якості робіт підрядника. Міський голова Жовкви Петро Вихопень розповів ZAXID.NET, що підрядник має виправити недоліки. А потім міська рада укладе новий договір на облаштування інфраструктури в парку – освітлення, огорожі, лавок.
«В кінці року технічний нагляд зробив зауваження виконавцю, і він має їх усунути. Обіцяв у середу розпочати роботи. Серед зауважень – неякісно залитий бетон, неякісне прокладання хідника і кабелю. Має провести озеленення. Доки він не виправить недоліки, ми не маємо наміру продовжувати співпрацю», – розповів ZAXID.NET Петро Вихопень.
Проект реконстукції призамкової частини парку, який реалізовує міська рада
На завершення усіх робіт Жовківська міськрада має менше півмільйона гривень. Якщо роботи розпочати і якісно зробити, то до травня їх можна закінчити, запевнив мер Жовкви.
До слова, зараз у Жовкві триває капітальна реставрація дерев’яної церкви XVIII ст. Святої Трійці, яка внесена у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.