У зимовому садку завжди не вистачає яскравих барв, а особливо у сніжні дні. Якщо ваша ділянка взимку здається похмурою, це свідчить про недостатню продуманість скелетних насаджень і нестачу вічнозелених рослин, які є декоративними увесь рік. Крім того, варто додати до посадок рослини, які прикрасять сад взимку своїми яскравими плодами. «Зелена садиба» розповідає, на які саме багаторічники слід звернути увагу. Крім того, ми вже писали раніше про рослини, які наповнять барвами осінній сад – і багато з них лишаються декоративними й на зиму.
Калина звичайна (Viburnum opulus) може зимувати з яскравими гронами, що гармонійно виглядають на гілках ошатних кущів. Поодинці, в групах чи огорожах, як фонова чи головна рослина – калина приваблива весь рік, а її цінні, корисні, вітамінні ягоди калини зазвичай збирають для зимових чаїв. Та якщо залишити менші грона або окремі кущі, плоди прикрасять садок не гірше за екзотичні рослини – допоки їх не з’їдять пташки. У калини зморшкуватої (Viburnum rhytidophyllum) напівпрозорі ягідки тримаються до весни, поступово перефарбовуючись у майже чорний колір.
Шипшина звичайна, або троянда собача (Rosa canina), справжній смак та аромат вітамінних ягід розкриває тільки після того, як відчує перші справжні морози. Саме тоді найкраще збирати врожай з колючих пагонів цього чагарника для цілющих чаїв та настоїв. Та ягоди можна і не обривати, залишаючи на гілках як одну з найбільш яскравих окрас холодної пори року.
Шипшину часто недооцінюють з декоративної точки зору. Її можна вдало використати для створення важкопроникних, густих огорож по периметру садка, адже це один з найбільш колючих чагарників. Чудово виглядає взимку і ще одна шипшина – троянда зморшкувата (Rosa rugosa).
Окрім цих двох фаворитів по невибагливості та універсальності, зиму своїми ягодами зможуть прикрасити звичні нам обліпиха, горобина, глід, декоративні яблуні.
Зима – зірковий час для всіх бруслин, чи бересклетів (Euonymus). Вони чудово формуються, пропонують вибір варієгатних сортів та видів, сліпуче яскравих восени. Та прикрашають сад і їхні яскраві, дивні коробочки, що звисають з густорозгалужених пагонів.
Сніжноягідник (Symphoricarpos) часто дивує своїми білими, схожими на воскові перлини ягодами і недаремно вважається однією з найнадійніших рослин для складних міських умов. Та поки що в наших садках цю отруйну, але дуже красиву рослину зустрінеш нечасто. Кущі можна формувати на свій розсуд, вони чудово підходять для сучасних та класичних стилів, надійні, прості у догляді. Плодоношення цього чагарника нерегулярне, залежить від погоди навесні під час цвітіння. Ягідки можуть як густо обліпити всі пагони, так і обмежитися всього декількома «перлинами». А вибір сортів пропонує не лише білі, але й рожеві варіації.
Дерен білий (Cornus alba) та криваво-червоний (Cornus sanguinea) і так прикрашають зимовий сад своїми яскравими молодими пагонами, що залежно від сорту можуть бути як жовтими, так і темно-рожевими, багряними, вишневими чи помаранчевими. Варто звернути увагу і на білі або ніжно-блакитні (у дерена білого) чи темно-чорнильні (у дерена криваво-червоного) плоди, що зберігаються на кущах навіть після опадання листя. Щоправда, їх досить швидко з’їдають птахи.
Не відірвати взимку очей від красивих вигнутих пагонів кизильника Франше (Cotoneaster franchetii) – потужного різновиду кизильника висотою до 2 м. Водночас він поступається за рясністю плодоношення та рубіновими відтінками низькому, ґрунтопокривному з прямими пагонами кизильнику Даммера (Cotoneaster dammeri), що, залежно від погоди, зберігає плоди до середини зими або й до самої весни.
Падуб гостролистий (Ilex aquifolium), як і інші види падубів, прославився як один з символів Різдва. Його колюче фігурне листя зазвичай прикрашене яскравою облямівкою та завдяки майже дзеркальному блиску здається штучним. Під час плодоношення він стає іще прекраснішим: червоні кістянки тримаються на гілках до кінця зими, навіть якщо покрились льодом під час сильних морозів.
На півдні можна спробувати поекспериментувати з вирощуванням більш теплолюбних рослин – гаультерії лежачої (Gaultheria procumbens) зі схожими на мікро-яблучка ягодами та скіммії японської (Skimmia japonica) з компактними прямими кущиками, кругленьким листям та щитками-гронами яскраво-червоних ягід, яку часто використовують у компанії злаків.
Присипані снігом, охоплені льодової пасткою після відлиги, супліддя, що утворюються у трав’янистих рослин, виглядають взимку також дуже оригінально. Вони не можуть похвалитися яскравими барвами, та все одно прикрасять пейзаж. Ось найпопулярніші види таких рослин:
- лофант (Agastache) з колючими сухими колосками;
- геленіуми (Helenium) зі схожими на темні ґудзики супліддями на розгалужених квітконосах;
- ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea) з випуклими, схожими на декоративні шишки серединками, які залишаються від кошикових суцвіть на струнких ніжках;
- седуми (Sedum) з оксамитово-щільними темно-коричневого щитками;
- астільба (Astilbe) з її рудими, напівпрозорими, мереживними китицями;
- юкка (Yucca) з оригінальними складними супліддями з коробочок з насінням, які дивовижно вдало доповнюють екзотичний вигляд мечевидного листя;
- куничник гостроквітковий (Calamagrostis x acutiflora), чиї потужні півтораметрові китиці можна зв’язати в снопи і використати як великі акценти;
- ліатріс колосковий (Liatris spicata) зі схожими на розкішне хутро колосками суцвіть та золотавими мереживними листочками;
- костриця (Festuca);
- осока (Carex).
Більше корисних порад – у рубриці «Сад»