Текстовий варіант розслідування команди Bellingcat щодо так званої справи «вагнерівців» планують оприлюднити наприкінці жовтня. Про це заявив засновник групи розслідувачів Bellingcat Еліот Гіґґінс, пише «Укрінформ».
За його словами, фільм-розслідування вийшов занадто об'ємним, а робота над текстовим варіантом завершиться не пізніше ніж до кінця жовтня.
«Що стосується розслідування щодо справи «вагнерівців», воно завершене і в цей час перебуває на стадії написання. Через його складність та кількість доказів, які у нас є, процес написання займає багато часу, але ми дуже намагаємося підготувати текстову частину розслідування не пізніше кінця жовтня», – сказав Гіґґінс.
Журналіст пояснив, що частково затримка була пов’язана з величезним обсягом серйозних розслідувань, над якими працює команда, які іноді вимагають пріоритетності перед іншими розслідуваннями.
«Але ми докладаємо всіх зусиль, щоб матеріал було опубліковано в найближчі тижні. Відеочастина розслідування вийде наступного року, але, з огляду на затримки, я не хотів би називати конкретну дату», – розповів він.
Хто такі «вагнерівці» і про яку спецоперацію йдеться
29 липня 2020 року у Блорусі затримали 32 бойовиків ПВК «Вагнера», що воювали проти України на Донбасі. Згодом їх усіх повернули в Росію.
17 серпня стало відомо про спецоперацію СБУ – бойовиків планували затримати в Києві, для чого виманили їх і виманили спершу до Білорусі. Однак після того, як силовики доповіли про ці плани Офісу президента, спецоперація провалилася.
Згодом головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов розповів, що ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 поблизу Луганська.
Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.
За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».
Однак 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. Після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня. Проте напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу.
5 серпня Володимир Зеленський звільнив з посади начальника Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу та призначив на цю посаду Кирила Буданова. Це сталося після того, як Бурба закликав перевірити у цій справі голову Офісу президента Андрія Єрмака на детекторі брехні.
У грудні 2020 року група Bellingcat повідомила, що розслідує зрив масштабної спецоперації із затримання у Білорусі бійців російської «ПВК Вагнера».
27 лютого все той же Бутусов заявив, що екс-начальника ГУР Василя Бурбу виселили із його маєтка в Конча-Заспі та позбавили державної охорони. Напередодні виселення Василю Бурбі пропонували відмовитись від співпраці з розслідувачами Bellingcat.
Згодом це повідомлення заперечило МВС, але вже через тиждень стало відомо, що представники української влади намагалися домовитися з британською розвідкою MI6, щоб фільм групи журналістів-розслідувачів Bellingcat про зрив операції по захопленню «вагнерівців» не було опубліковано.