Розслідувач Bellingcat пояснив причину зриву операції із затримання «вагнерівців»

Операція українських спецслужб із затримання «вагнерівців» зірвалася через те, що її відклали, переконаний головний розслідувач Bellingcat Христо Грозєв. Про це він заявив в ефірі «Радіо НВ».

Грозєв переконує, що план перенесення операції був очевидно провальним від самого початку.

«Об'єктивно – видно, що було дві броні: з Білорусі до Туреччини і далі (фальшива, звісно) до Венесуели. Нові броні були зроблені на чотири дні пізніше. Джерела стверджують, що саме в цей період надійшов наказ відкласти операцію на три-чотири дні. Пояснювали таке зволікання необхідністю закінчити інші переговори з Росією ... Сьогодні зрозуміло, що це був "рецепт невдачі". Очевидно, що в Білорусі КДБ слідкує за кожним іноземцем ... Можна було припустити, що якщо залишити на чотири-п'ять днів 33 чоловіків з військовим минулим, операція зірветься», – зазначив Грозєв.

Однак розслідувач вважає, що операцію не «злили» навмисно, а, ймовірно, йдеться про критичну помилку під час ухвалення рішення.

«Тут можуть бути легітимні, але помилкові дії. За найбільш невинного варіанту, можливо, адміністрація президента вирішила, що плюсів від цього сповільнення більше, ніж мінусів і ризиків. Нам здається це нелогічним і помилковим рішенням, але в той момент, можливо, комусь здавалося правильним. Тому не можна говорити саме про те, що хтось злив цю операцію, а скоріше – припустився тактичної і стратегічної помилки, але вона критична», – переконаний Христо Грозєв.

Як інформував ZAXID.NET, ще 17 серпня минулого року з'явилася інформація про те, що спецоперація СБУ із затримання в Києві бойовиків, що воювали проти України на Донбасі, зірвалася нібито після наради в Офісі президента. Про зрив операції повідомив агент НАБУ Євген Шевченко.

Згодом з посиланням на власні джерела про це заявив головний редактор видання «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов. За його словами, ГУР Міноборони, СБУ та департамент з військових злочинів Офісу генпрокурора більше року тому почали операцію з розшуку та затримання терористів. У складі групи, яку мали схопити, були люди, ймовірно причетні до збиття Boeing МН-17, Іл-76 під Луганським аеропортом, АН-26 поблизу Луганська. Спецслужба завербувала найманців, запропонувавши їм «роботу» від імені російської ПВК МАР з охорони нафтових вишок у Венесуелі. Під час вербування, демонструючи свій рівень кваліфікації потенційному роботодавцю, вони дали під запис свідчення про злочини на території України.

За планом, 24 липня групу мали привезти з Москви в Мінський аеропорт, не затримуючись у Білорусі. 25 липня група мала вилетіти в Туреччину рейсом Мінськ - Стамбул. Під час перельоту літак мав екстрено сісти в одному з українських аеропортів. Під виглядом медпрацівників в літак зайшла би група спецназу і затримала би «вагнерівців».

Однак 24 липня заступник голови Служби безпеки України Руслан Баранецький та начальник Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба доповіли про проведення фінальної стадії операції в Офісі президента. Після доповіді Єрмак нібито попросив відкласти спецоперацію, посилаючись на те, що операція могла б зірвати обмін полоненими, який готувався у той час, та початок перемир'я. Президент Зеленський наказав перенести операцію на 30 липня. Проте напередодні рейсу, 29 липня, спецслужби Білорусі затримали всю групу.

Андрій Єрмак в коментарі LB.ua заявив, що ця інформація про операцію є добре продуманою та спланованою дезінформаційною кампанію проти України. Інформацію про спецоперацію спростував і новий голова української розвідки Кирило Буданов.

11 вересня генпрокурор України Ірина Венедіктова заявила, що за заявами про можливий зрив української спецоперації щодо «вагнерівців», які були затримані в Білорусі, в Україні відкрито вже не одне кримінальне провадження.

13 вересня електронна петиція з вимогою розслідувати справу «вагнерівців» набрала понад 25 тис. голосів. 7 жовтня комітет Верховної Ради України підтримав створення Тимчасової слідчої комісії у справі «вагнерівців».