Соцмережа Facebook оприлюднила звіт щодо інформаційних загроз, виявлених у 2017-2020 роках. Зокрема йдеться про так звані операції впливу, які у соцмережі визначають як «скоординовані зусилля з метою маніпулювання чи впливу на громадську думку задля стратегічної мети».
У компанії відзначили, що за останні 4 роки у «операціях впливу» відбулись зміни у підходах та виділили ключові тенденції та тактики:
- Перехід від «гуртових», широко розповсюджених кампаній до «роздрібних» цілеспрямованих операцій;
- Розмивання меж між справжньою публічною дискусією та маніпуляцією, імітуючи справжні думки та залучаючи реальних людей до них;
- Використання страху громадськості перед «операціями впливу», щоб створити недовіру до виборчих систем, навіть за відсутності доказів;
- «Операції впливу» стали комерційною послугою як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні;
- Підвищення навичок приховувати осіб з груп «скоординованої неавтентичної поведінки» (ботоферм);
- Залучення менших платформ для уникнення виявлення. «Операція» продовжується, навіть якщо частина «агентів» виявлена.
Facebook також оприлюднив перелік країн де найчастіше з’являлись підозрілі акаунти, куди зокрема увійшла Україна.
Лідер за «операціями впливу»
У Facebook заявили, що з 2017 року виявляли кампанії з дезінформації у більше ніж 50 країн. Лідером за кількістю виявлених груп «скоординованої неавтентичної поведінки» стала Росія.
Протягом 4 років в країні було виявлено 27 ботоферм, 15 з яких пов'язані з розташованим в Санкт-Петербурзі Агентством інтернет-досліджень (IRA) або іншими організаціями, пов'язаними з російським олігархом Євгеном Пригожиним, що тісно пов'язаний з Володимиром Путіним. Ще чотири російські мережі були пов'язані зі спецслужбами РФ, а ще дві — з сайтами російських ЗМІ.
Крім того, у 2017 році соцмережа виявила масштабну операцію з впливу, в ході якої ІRА піддало дезінформувало 126 мільйонів користувачів платформи перед виборами.
Водночас «переломним моментом в історії операцій з впливу» у Facebook називають період виборів президента США у 2020 році. Тоді по країні було нейтралізовано п’ять ботоферм у самих Сполучених Штатах, а також по п’ять, які впливали з Росії та Ірану.
Також повідомляється, що все більше країн беруть приклад з Росії та використовують операції з дезінформації до свого населення.
Зокрема йдеться про мережі тіньових фірм зі зв'язків з громадськістю, які всередині країни співпрацюють з політиками, політичними групами та урядами.
До п’ятірки лідерів за кількістю ботоферм також увійшли Іран (23), М’янма (9), США (9) та Україна (8).
Ботоферми в Україні
Згідно зі звітом Facebook, в Україні виявили 8 ботоферм. Соцмережа виявила, що зокрема три з них співпрацювали PR-агенціями, а ще дві — з політичними партіями.
Варто зауважити, що у звіті по боротьбі з мережами фейкових акаунтів за квітень 2021 року Facebook уточнив, що зокрема видалив 105 облікових записів, 24 сторінки та п’ять облікових записів Instagram, створених в Україні та пов’язаних з політичною партією «Слуга народу». Близько 23 тис. акаунтів були підписані на одну або кілька з цих сторінок у Facebook і близько 1500 користувачів підписалися на один або кілька облікових записів у Instagram. Загалом на просування контенту ці сторінки витратили близько 210 тис. дол.
У діяльності мережі, використовували як справжні, так і підроблені акаунти, які видавали себе за незалежні новинні сторінки та залучали читачів на сторонні сайти, що маскувались під новинні ресурси. Автори сторінок писали українською та російською мовами про корупцію, політику, жарти про Covid-19, а також схвальні коментарі про партію «Слуга народу», уряд України. Також ці мережі поширювали критику на адресу опозиційних партій і політиків, включаючи п’ятого президента України Петра Порошенка та мера Києва Віталія Кличка.
Крім того, соцмережа видалила 477 облікових записів, 363 сторінки, 35 груп і 29 облікових записів Instagram, які в соцмережі пов'язують з юридичними чи фізичними особами, які потрапили під санкції США (Андрій Деркач, Петро Журавель тощо), а також з політичними консультантами, пов'язаними з колишнім прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом та главою депутатської групи «Довіра» Олегом Кулинич.
Близько 2,37 мільйона облікових записів підписалися на одну або кілька з нині закритих сторінок, до 56 тис. користувачів приєдналися до однієї або декількох з цих груп і близько 30 тис. осіб підписалися на ці облікові записи в Instagram.
На просування публікацій цих сторінок було витрачено близько 496 тис. дол., які часом сплачувались у російських рублях.
Кожна з цих груп працювала на кількох інтернет-платформах, наприклад, на YouTube, Telegram і в російській мережі ВКонтакте. Протягом усієї своєї роботи групи робили кроки, щоб приховати свою ідентичність і зв'язаність: фальшиві облікові записи створювалися по одній або невеликими партіями протягом декількох місяців, щоб уникнути автоматичного виявлення. Деякі з облікових записів мали докладні біографії, щоб виглядати більш правдоподібними, в той час, як деякі з їхніх груп і сторінок могли бути куплені.
Також нагадаємо, що у листопаді 2020 року Facebook виявив та видалив у українському сегменті мережу сторінок, груп та облікових записів, які поширювали позитивну інформацію про партію «Батьківщина» та її лідерку Юлію Тимошенко, і негативну про президента України Володимира Зеленського та його попередника – Петра Порошенка.
Жертви дезінформації
Водночас Україна посіла друге місце у списку країн, які найчастіше зазнавали іноземних операцій з дезінформації. До переліку також потрапили США, Велика Британія, Лівія та Судан.
Так, у Facebook видалили 11 іноземних ботоферм, що працювали в Україні, та 6 ㅡ «місцевих».
Зокрема, протягом 2020 року Facebook видалив цілу мережу акаунтів, що велися російськими спецслужбами й видавали себе за журналістів, котрі працюють в Україні. Зазначається, що мережа підтримувалася російською військовою розвідкою (ГРУ), та була орієнтована на Україну й сусідні з нею держави.
За даними компанії, для мережі створювали фейкових осіб, які діяли на форумах блогів та часто одразу на кількох платформах соцмереж.
Кожен такий акаунт вимагає часу та грошей на створення, тому їх намагалися створити максимально правдоподібно і помітити їх було нелегко. Так, наприклад, коли журналісти перевіряли якусь «персону» у Facebook, вона могла мати акаунт і в Instagram, що могло створити враження, що це справді жива людина.
Такі боти видавали себе за громадських журналістів та намагалися зв'язатися з політиками, справжніми медійниками та іншими громадськими діячами якогось регіону. Однак у Facebook кажуть, що попри «витончений характер» операцій з такими ботофермами вони не мали значного успіху чи впливу.
Як працювали ботоферми
Групи «скоординованої неавтентичної поведінки» використовували підроблені акаунти для просування власного контенту і коментарів до нього. Наприклад, один фейковий акаунт розміщує схвальний матеріал про політичного діяча, а інші залишають позитивні коментарі. Таким чином ботоферма просуває «підопічних» політиків.
Водночас часом ботоферми публікували контент і коментарі на підтримку політиків з конкуруючих політичних груп. Фахівці соцмережі припустили, що, швидше за все, це був приклад надання можливостей мережі в оренду для створення видимості підтримки в онлайні