У маленькому карпатському селі Ясениця-Замкова на Львівщині особливо цінною є давня дерев’яна церковна дзвіниця. Вона є унікальним збереженим зразком бойківської архітектури і занесена до переліку національних пам’яток. Крім основної функції, дзвіниця є ще й етнографічним музеєм, колекцію якого зібрав місцевий священик.
У дзвіниці XVIII ст. створили музей народного побуту. Там зібрані старовинні речі, інструменти, одяг та приладдя, які відтворюють побут наших предків.
Двоярусний музей у дзвіниці (фото Стрілківської громади)
«Унікальність дзвіниці полягає в тому, що споруджена вона була ще у 1767-1779 роках у селі Ісаї і перенесена до села Ясениці-Замкової вже пізніше, у ХХ сторіччі. То була дуже кропітка робота, на дереві можна побачити спеціальні відмітки, якими маркували колоди, щоб потім правильно зібрати всі три яруси церкви», – розповідають на сторінці Стрілківської громади, якої належить село.
Дерев’яна дзвіниця церкви Св. Михаїла має 14 м висоти і три яруси у формі піраміди, кожен наступний рівень вужчий за попередній і має галерею. Дзвіниця є пам’яткою архітектури національного значення. А церква Собору святого Архистратига Михаїла збудована у 1903 році за проектом відомого архітектора Василя Нагірного. Хоча про перший дерев’яний храм на цьому місці відомо з початку XVI ст. Попередня церква була у бойківському стилі, а новий храм – хрещатий у плані з восьмикутною банею з грушеподібним завершенням.
Міні-музей народного побуту розмістився у триярусній дзвіниці. Внизу розташовані предмети побуту бойків. На другому ярусі дзвіниці є каплиця Покрову Пресвятої Богородиці, де збегірається багато старовинних речей, образів, хоругви та церковне приладдя. Сам дзвін розташований на третьому ярусі, звідти відкривається красивий краєвид околицями. Окрім богослужінь, він сповіщає також про одруження і похорон селян, а в давні часи попереджав про небезпеку.
«Цікаво, що під час вінчання молодята взували дерев’яні чоботи, а над їхніми головами тримали корони. Зараз їх можна побачити в експозиції музею», – додали у громаді.
Більше пам’яток – у рубриці «Краєзнавство»