Оголошення результатів парламентських виборів у Чеській Республіці стало шоком для багатьох поляків, які закохалися в Чехію і ставили її за приклад. Адже президент Петр Павел ходить на рок-концерти і є розкутим хлопцем, адже південні сусіди такі відкриті, європейські та ліберальні – тож як вони могли так рішуче підтримати людину, яку самі ж називають популістом і євроскептиком?
Чеський маятник
Чехофілія серед ліберальних мешканців великих польських міст випливає з того, що вони дивляться на наших південних сусідів крізь рожеві окуляри. Через них видно сучасних мешканців Праги, ліберальний світогляд, історико-культурну спадщину. Однак це спотворене зображення – це все одно, що виносити однозначну думку про всіх поляків після тижня, проведеного в Сакській Кєпі (елітний квартал у Варшаві, – ред.).
Перед виборами в Чехії можна було скористатися «виборчим калькулятором» (Volební kalkulačka), польським аналогом «виборчого маяка» – інтернет-інструменту, який дає змогу порівняти свої погляди з деклараціями комітетів і допомагає з ухваленням виборчих рішень. Теми в основному збігалися з тими, що порушувалися в Польщі. Було також кілька несподіваних. Чи вважаєте ви, що Чехія повинна і надалі функціонувати в структурах Європейської Унії та НАТО? Чи повинна Чехія посилити співпрацю з Китаєм? Чи підтримуєте ви легалізацію одностатевих шлюбів? Так, у наших південних сусідів є політичні партії, які критикують присутність Чехії в структурах Північноатлантичного альянсу. Так, визнання одностатевих шлюбів і легалізація марихуани все ще є предметом великої світоглядної суперечки, і зовсім не так, що кожен чех – від Аша до Яблонкова – є їхнім прихильником.
Усунули Бабіша і що далі?
Лейтмотивом попередніх парламентських виборів, які відбулися в країні над Влтавою чотири роки тому, була постать Андрея Бабіша, тодішнього прем'єр-міністра. Опозиційні партії тоді змогли згуртуватися, мобілізувати виборців і відібрати владу в олігарха, який народився в Братиславі. Протягом останніх чотирьох років владу здійснював коаліційний уряд Петра Фіали, який складався з формації Spolu («Разом»), до якої входили партії ODS (Громадянська демократична партія консервативно-ліберального профілю), KDU-ČSL (Християнсько-демократична народна партія) і TOP 09 (ліберальна і проєвропейська формація «Традиції Відповідальність Добробут 09»). Щоб отримати необхідну стабільну більшість, до уряду також були кооптовані «Пірати» (Чеська піратська партія) з лівоцентристським профілем та формація STAN («Мери та Незалежні»).
Значними зусиллями вдалося усунути ненависного бізнесмена від влади, і багато злісних людей вважає це найбільшим успіхом цієї команди. Немає сумнівів, що формування спільної візії напрямку розвитку є у випадку таких різних за профілем партій завданням, яке важко реалізувати (і звідки ми це знаємо?). Партнери по коаліції погоджувалися головно в таких засадничих питаннях, як збереження членства в Європейській Унії та НАТО, рішуча підтримка України і дисциплінована економічна політика, спрямована на скорочення бюджетного дефіциту.
Розчарування пересічного чеха
Досить швидко з'ясувалося, що згадані засади абсолютно не задовольняють пересічного чеха. Особливо це стосується одержимості у збереженні бюджетної дисципліни, що призвело, з одного боку, до гальмування розвиткових інвестицій, а з іншого – до збільшення податкового навантаження без адекватного розподілу коштів на соціальні цілі. Тож не дивно, що кабінет Фіали бив рекорди непопулярності, хоча слід чесно визнати, що його роботу не полегшила агресія Росії проти України та сильно відчутна енергетична криза.
Багато чехів заявили, що за нової влади їм живеться гірше, і почали чимраз палкіше сумувати за попереднім прем'єром. Той, своєю чергою, чудово підігрівав похмурі настрої суспільства, використовуючи для цього підпорядковані йому медіа. Він закликав до зниження вартості енергії, збільшення соціальної підтримки, тонко ставив під сумнів проукраїнську лінію влади. Єдиним порятунком для правлячої коаліції було повернення до старої, уже відіграної стратегії – тобто залякування поверненням олігарха, популіста, приятеля Орбана.
Передвиборчий ландшафт
Перемога партії ANO у завершених виборах мала бути і була беззаперечною. Найважливішим питанням були масштаби цієї перемоги та коаліційний потенціал переможця. Варто зазначити, що 2021 року саме Андрей Бабіш увів до парламенту найбільшу кількість депутатів, однак більшість інших партій категорично відмовилася від співпраці. Тому вирішальну роль мали відіграти партії з другого ешелону, і на виборах 2025 року коаліційний потенціал ANO мав бути значно більшим.
Спектр можливостей розширювали такі угруповання, як SPD (Свобода і пряма демократія, тобто націоналістична, антиімміграційна і євроскептична партія під харизматичним керівництвом чесько-японського лідера Томіо Окамури) або AUTO («Автомобілісти для себе» – заснована 2022 року євроскептична, лібертаріанська партія, створена Петром Мацінкою, тодішнім президентом Інституту Вацлава Клауса). Немає сумнівів, що Бабіш також бачив природного коаліціонера в утворенні під назвою Stačilo! («Досить!»), у доволі несподіваному лівому блоці, що об'єднує KSČM (Комуністичну партію Чехії і Моравії) та найстарішу історичну чеську партію, тобто соціалістів зі ČSNS (Чеської національно-соціальної партії). На іншому боці політичного змагання опинилися правлячі угруповання ліберального та проєвропейського профілю – Spolu, STAN і «Пірати». Було досить імовірно, що останні не зможуть спільно сформувати уряд.
Шампанське та італо-диско
У Чеській Республіці парламентські вибори проходять дещо інакше, ніж у Польщі, оскільки тривають два дні. Виборчі дільниці відкриті у п’ятницю з 14:00 до 22:00 та в суботу з 8:00 до 14:00. Після їхнього офіційного закриття починається процес підрахунку голосів. На відміну від Польщі, результати екзитполів не оприлюднюються. Просто результати з окремих виборчих комісій поступово доповнюються, а громадськість отримує інформацію про чергові оновлення.
Цікаво, що середа (перед виборами, – ред.) є останнім днем, коли можна публікувати передвиборчі опитування, тому результати виборів можуть сильно відрізнятися від прогнозів дослідницьких інститутів. Так було і в цьому випадку: коли надійшли результати приблизно з половини всіх комісій, партія ANO лідирувала з результатом 38%. Опонентів гріла надія лише на те, що наприкінці будуть підраховані голоси з більших міст (зокрема з Праги), де Бабіш не є особливо шанованою особою. Фактична тенденція до зниження зупинилася на позначці 34,52% голосів, що при найвищій у XXI столітті явці на парламентських виборах дає переможцям величезний суспільний мандат. Вищий, ніж передбачалося. У штабі ANO лилося шампанське, учасники заспівали своєму лідеру італійську пісню Sara perche ti amo (Мабуть, тому, що я тебе кохаю). Настрій був чудовий.
Бабіш з'їв коаліціантів
Однак для переможців виникла невелика неприємність. Виявилось, що чудовий результат партії ANO є наслідком її ненажерливості, адже вона поглинула чимало потенційних голосів своїх конкурентів. Партія SPD Томіо Окамури посіла лише п'яте місце з результатом 7,78% (опитування прогнозували їй навіть 11%). Здивували підтримувані Янушем Корвіном-Міккем (польський праворадикальний політик, – ред.) «Автомобілісти», які з легкістю подолали 5-відсотковий бар'єр (6,77%).
Великою несподіванкою стала поразка блоку комуністів зі соціалістами. На думку експертів, саме на коаліцію із цією партією найбільше розраховував Бабіш, проте саме потенційні голоси Stačilo! посилили результат його партії. Незаперечним фактом є те, що класична лівиця зазнала великої поразки на цьогорічних виборах, тому ANO, шукаючи коаліційників, мусила поглянути вправо. І саме три угруповання: ANO, SPD та «Автомобілісти», провели коаліційні переговори з метою створення уряду.
У мережі вже з'являються саркастичні меми про те, що Чеською Республікою тепер керуватимуть словак (Андрей Бабіш), японець (Томіо Окамура) і турок (Філіп Турк – один із лідерів «Автомобілістів»). Прихильники так званої демократичної сторони відчувають занепокоєння, бо на цей момент ненависний досі Бабіш видається їм надією. Зловісний популіст раптом став найбільш раціональним і передбачуваним елементом урядової мозаїки, який може вгамувати радикальні наміри коаліційних колег.
Переклад з польської
Текст опубліковано в межах проєкту співпраці між ZAXID.NET і польським часописом Nowa Europa Wschodnia.
Оригінальна назва статті: Koalicyjny rząd Fiali poniósł porażkę