Ще у червні Володимир Зеленський сказав, що наступна зима буде найскладнішою за усі роки незалежності. І ось за тиждень розпочинається опалювальний сезон, який всі чекали з жахом. Водночас екологічні активісти не приховують – війна пришвидшила ті процеси, про які вони говорили десятиліттями: відмову від газу і проекти енергоефективності.
Ще до війни Львів, Житомир і Миколаїв зробили амбітну заяву про те, що до 2050 року перейдуть на 100% відновлюваних джерел енергії. Два роки тому ці плани нагадували політ у космос. Але тепер це хочуть зробити всі. «Ті міста-чемпіони, які розпочали шлях енергетичного переходу до війни, важливі зараз тому, що демонструють – енергетичний перехід сприяє енергетичній незалежності і безпеці», – каже Оксана Алієва, координаторка програми «Зміна клімату і енергетична політика» Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ-Україна.
Досвід цих міст унікальний, тому що свого часу вони кидали виклик централізованим системам енергопостачання. За словами Оксани Алієвої складність була зокрема у тому, що ми маємо великі теплоцентралі, величезні атомні станції, тому містам складно мислити в рамках місцевого енергетичного переходу. Вони змушені працювати в системі, де від них мало що залежить.
«А ці міста показали, що це можна змінювати і від цього є чимало переваг. Війна штовхає нас в бік енергетичного переходу. І тут енергозбереження – це інструмент №1. Йде мова про те скорочення охолодження будинків влітку і зменшення витрат на опалення взимку, в нас немає достатньої кількості ресурсів, тож давайте будемо свідомими», – каже Алієва.
Уроки Львова: брати енергію стічних вод і готувати буржуйки
Свою готовність перейти на зелену енергетику Львів анонсував у вересні 2018 року. «Це означає максимальну підтримку електротранспорту, максимальні інвестиції в очисні споруди та новітні технології, які дадуть можливість використовувати не нафту чи газ, а енергію сонця і вітру», — сказав під час підписання зобов'язань перейти на відновлювану енергію Андрій Садовий.
Того ж року місто запустило проект «Енергоефективний район Львова» у найбільшому спальному районі міста – Сихові. Проект показує переваги комплексної модернізації житлового фонду у поєднанні із модернізацією системи центрального теплопостачання.
«Будинки отримали 408 індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Це дозволяє кожному будинку оперативно реагувати на зміну погоди і швидко зменшувати чи збільшувати подачу тепла. Ця гнучкість дозволяє економити споживання тепла на 15%», – розповідає ZAXID.NET Дмитро Пфістер, провідний спеціаліст відділу енергоменеджменту Львівської міської ради.
Це був зразок для інших міст, які також планують зменшити споживання енергії. Проект передбачав повністю заміну труб, встановлення індивідуальних теплових пунктів (ІТП) й збалансування системи опалення, утеплення фасадів, дахів, підвалів та тамбурів.
Олександр Одинець, директор департаменту житлового господарства та інфраструктури міської ради Львова, розповідає, що половина міста отримує тепло від центрального опалення. «Зараз 99% житлового сектору міста опалюється газом. Ситуація невтішна, але ми бачимо, як з неї можна вийти. Ми починаємо разом з Нафтогазом будувати сучасну біопаливну котельню. Це дасть змогу зекономити близько 2 мільйонів кубів газу в рік», – говорить Олександра Одинець.
Потужностей котельні вистачить, щоб забезпечити теплом чверть міста. Вартість будівництва оцінюють у мільярд гривень, а запрацює вона вже в лютому.
У лютому у Львові розпочне працювати котельня на щепі
«Ми розуміємо, що перейти на 100% біопалива ми не можемо, бо нам не вистачить сировини. Тому наше друге джерело – це використання теплових насосів. Ми маємо 5 котелень районного значення, де під’єднано від 4 до 20 будинків, які можуть бути забезпечені таким теплом. Ми зможемо економити газ взимку, а влітку забезпечити будинки гарячою водою», – пояснює Одинець.
Місто також планує використовувати енергію стічних вод з очисних споруд міста. Зараз міськрада працює з французькою компанією, яка має такий досвід і готова поділитися ним зі Львовом. Стічні води обрали саме тому, що вони мають стабільну плюсову температуру, а насоси можуть трансформувати цю температуру у тепло, яке скерують в систему теплопостачання.
Також у місті працюють над будівництвом біогазової станції, де властивості мулу до зброджування будуть давати біогаз.
Окрім того, місто розробило три сценарії опалювального сезону під час війни і підготувала 740 буржуйок для пунктів обігріву. Щоб підняти настрій львів'янам, міська рада запустила також відео з котячим мером Львова Левчиком, який підготував інструкції підготовки до холодів.
Також місто пройшло аудит міжнародних фахівців і очікує на Європейську Енергетичну Відзнаку, яку до цього в Україні отримували Вінниця та Житомир.
Урок Житомира: місто переходить на щепу і проводить термомодернізацію
У 2018 році мер Сергій Сухомлин на кліматичному саміті у Сан-Франциско заявив, що до 2050 року Житомир перейде на 100% відновлюваних джерел. Мотивація міста, де живе чверть мільйона людей, обійтися без газу і вугілля була проста: енергетична незалежність і економія.
«Ще до війни ми розуміли, що для нашого північного сусіда газ – це зброя. Україна має багато альтернативних ресурсів, які ми можемо використовувати. У 2021 році ми запустили ТЕЦ на деревині і біостанцію. Це дозволило нам за один сезон зекономити 7 мільйонів кубів газу», – розповів Сергій Сухомлин ZAXID.NET.
За словами мера, війна не зупинила мрії міста повністю відмовитися від газу. Зараз вони мають два проекти, які реалізують приватні інвестори і один великий проект, який буде реалізований «Нафтогаз України» на суму 35 мільйонів доларів США. Місто будує ТЕЦ, яка буде працювати на деревині і RDF (Refuse-derived fuel) – це перероблене сміття, яке можна спалювати після сортування.
«Копенгаген та Відень на 80% опалюються саме за рахунок спаленого сміття. Потужність нашого сміттєсортувального заводу, який ми плануємо відкрити у листопаді – це перший завод такого типу в Україні, – забезпечить теплом місто на 30% і дозволить зекономити 20 мільйонів кубів газу», – розповідає мер.
Мер Житомира Сергій Сухомлин у вересні на одній із котелень міста, яка працює на трісці
Динаміка відмови міста від газу вражаюча. Якщо у 2015-16 роках за опалювальний сезон місто спожило 93 мільйони кубів газу для опалення, у 2021-22 роках це вже були 57 мільйонів кубів. В наступний опалювальний сезон (у 2022-23 роках) Житомир планує спожити 15 мільйонів кубів газу.
«Ми говоримо не тільки про відмову від газу, але й про скорочення споживання енергії. Паралельно у нас тривають проекти з термомодернізації. Ми вже успішно реалізували проекти з GIZ, NEFCO, Європейським банком реконструкції та розвитку... З німецьким банком KfW ми підписали угоду про надання кредиту на термомодернізацію майже всієї соціальної інфраструктури у місті», – розповідає керівник міста.
За його словами нормативні втрати в тепломережі по Україні складають 15%, у Житомира ця цифра становить 4,8%.
Урок Миколаєва: плани на сонячні панелі і утеплення будинків
Південне місто Миколаїв одне із найбільш постраждалих від війни. До лютого тут мешкали близько пів мільйона людей, але через щоденні обстріли та зруйновану інфраструктуру 60% населення виїхало.
У серпні 2020 року місто приєдналося до Коаліції «Енергетичний перехід» і заявило про ціль 100% відновлюваних джерел енергії до 2050 року. Ця заява була зовсім не випадковою. Перший заступник міського голови Віталій Луков пояснює, до війни у Миколаєві був цілеспрямований рух до енергоефективності і енергонезалежності.
«Миколаївщина це сонячний край і ми шукали донорів, які б допомогли нам встановити сонячні батареї на об'єктах водоканалу. До робити у Миколаєві я був мером Вознесенська, де ми мали схожі проекти. Ми ставили сонячні панелі на різних об'єктах, але саме на водоканалі окупність панелей була найшвидшою – близько трьох років. Через війну ми призупинили цю ідею, але не відмовилися від неї», – розповідає Віталій Луков.
Окрім того місто має активний рух ОСББ у напрямку енергоефективності і навіть зараз, під час війни, п’ять будинків продовжують реалізацію проектів з Державним фондом енергоефективності і закінчують термоізоляцію будинків.
Комунальники закривають дерев'яними плитами пошкоджені під час обстрілів вікна, щоб розпочати опалювальний сезон (фото Миколаївської міської ради)
Станом на зараз 60% міста опалюється міським комунальним підприємством, а 40% державними ТЕЦ. За останні кілька років міське підприємство перевело майже всі котельні на енергоефективні котли, замінили теплотраси.
«Звісно, війна внесла корективи. Зараз наша головна проблема – заміна вікон у багатоповерхівках, які вибило під час ударної хвилі, від падіння ракет та обстрілів. Ми не можемо запустити тепло у будинки, якщо квартири не матимуть шибок, труби просто замерзнуть. А оскільки у нас немає фінансової можливості замінити розбиті вікна на нові, то ми закриваємо їх дерев'яними панелями», – каже заступник мера.
Місто отримує листи з деревини від уряду Данії. Ці конструкції схожі на ДСП, але мають велику стружку. Їх роздають людям, які самі можуть встановити у квартирі або встановлюються комунальними підприємствами у покинутих помешканнях.
«Завдання ускладнюється тим, що доводиться працювати під обстрілами. У Миколаєва система оповіщення спрацьовує тоді, коли вже є перші прильоти, оскільки це дуже близько до фронту. Для мене люди, які зараз працюють там, це герої», – говорить Віталій Луков.
При підготовці до зими міська влада повинна думати і про водопостачання. Від квітня у кранах Миколаєва є тільки технічна вода, оскільки водогін з Херсона був підірваний росіянами.
«Ми вирішили брати воду з лиману, але ця вона солона, нею можна помити посуд чи прийняти душ, але, знову ж таки, відчуття, ніби ти вийшов з моря. Саме через солону воду в десятки разів збільшилася кількість проривів і взагалі це дуже шкодить системі. Питну воду розвозимо окремо. Взимку точки видачі води плануємо об'єднувати з пунктами обігріву, щоб не виникало замерзання», – пояснює Луков.