Бюджет на наступний рік – це не бюджет оборони, бюджет розвитку чи бюджет охорони здоров'я. У ньому не передбачено більше видатків на армію, немає підтримки бізнесу і катастрофічно бракує грошей на медицину. Цей хіба бюджет можливостей для Офісу Президента.
Бюджет – документ, навколо якого концентрується чи не найбільше зусиль всіх народних обранців. В бюджетні комітети чи комісії годі потрапити, не кажучи вже про посади, які найбільше дотичні до розподілу заробленого кимось.
Чи не найвживанішим в залі Верховної Ради стало слово не «розвиток», не «перемога у війні», а «дерибан». У тлумачному словнику української мови немає цього слова. І це – зрозуміло. В країні господарів (газд), відповідальних власників таке явище є неприрордним. На сленгу ж воно означає розподіл суспільних благ невеликою кількістю обраних (серед своїх, звичайно ж). На жаль, ментальність «гомо совєтікус» не покидає нас і на 30 році незалежності, попри досить молодий вік депутатів, багато з яких вже не пам’ятають совєтських часів.
Працювати системно та якісно в економічному напрямку, який наповнює скарбницю, мало хто хоче, бо тут треба приймати непопулярні рішення. А так наступних виборів, скоріш за все, не виграєш.
Чим більші видатки на популістичні і нераціональні статті, – тим більш недофінансовані необхідні речі, як от армія, медицина, освіта тощо. Але без цих непопулярних рішень не буде, зокрема, збільшення бюджету на армію, яке так необхідне нам для перемоги. Так само y боротьбі з пандемією та розвитком країни — тут потрібні кошти. Кроки уряду на сьогодні недостатні для підтримки бізнесу. А вони (серед інших) і наповнюють цей бюджет.
Допоки у пріоритетах народних обранців буде лише розподіл зароблених кимось суспільних благ, а не наповнення бюджету шляхом проведення грамотної непопулістської, недемагогічної політики як всередині країни, так і у співпраці зі світовим товариством, до того часу наш бюджет буде бюджетом виживання, а не розвитку, конкурентоздатності та надії.