Новий рік за календарем, то не лише приємні клопоти з подарунками, а й новий бюджетний рік. А що ж у нас з бюджетом Львова? Чому на минулій сесії депутати не прийняли головний кошторис міста та до чого тут виконком? І як цей процес може вплинути на життя простих львів'ян? Будемо розбиратися нині в форматі програми «Стінка на стінку». Я, Віталій Кубліков, вітаю вас. І радий представити гостей. Це депутати міської ради, члени бюджетної комісії – Наталя Шелестак та Віталій Троць. Ми перед ефіром домовились, що будемо говорити максимально просто про складне, про мільярди, аби ви розуміли про що йдеться і що ж робиться за лаштунками цього переговорного пароцесу, який затягується.
Ми перед ефіром домовилися, що будемо говорити максимально просто про складне – про мільярди, аби ви розуміли, про що йдеться і що ж робиться за лаштунками цього переговорного процесу, що затягується власне. І тут я маю нагадати нашим глядачам хронологію подій.
Отож, бюджетна сесія Львівської міськради минулого четверга була анонсована на десяту годину ранку, але потім її відтермінували до дванадцятої години. Та позачергова сесія так і не розпочалася вчасно, а лише із запізненням на 20 хвилин – у залі просто не могли зібрати кворуму, зокрема і через те, що у цей самий час тривало засідання бюджетної комісії. Схоже, і єдності між політичними фракціями щодо цього питання не було, відтак бюджетна сесія була максимально короткою. Голосування за бюджет Львова на 2022 рік вирішили знову перенести – за це проголосувало 47 депутатів. Своє рішення вони пояснювали тим, що попередні два дні бюджетна комісія активно розглядала зміни до загального бюджету, а також бюджету розвитку та на поточний рік.
Що ж стосується загального фонду бюджету на 2022 рік, членам комісії фізично забракло часу на вивчення даного питання. От давайте почуємо, як цю ситуацію прокоментував міський голова Львова Андрій Садовий.
***
Андрій Садовий (міський голова Львова): «Депутати отримали матеріали півтора місяця тому. Ми мали це рішення голосувати минулого четверга – попросили ще тиждень часу, щоби краще розібратися. Ну, дали цей тиждень часу. В результаті сьогодні виявилося, що бюджетна комісія навіть не почала це питання розглядати. У мене просто немає коментарів. Ми будемо ще раз запрошувати депутатів позачергово до 20 числа, тому що перед нами дуже складний рік».
***
Отож, не голосувати за бюджет минулого четверга і перенести рішення – це була принципова позиція депутатів різних політичних фракцій чи, все ж таки, авторитетний вплив бюджетної комісії? Пані Наталю.
Наталія Шелестак: Я послухала ваш вступ, виступ Андрія Івановича вперше зараз почула – хочу зараз це прокоментувати. Дивіться, є процедура. Процедура, вона… Я зараз постараюся максимально просто її пояснити.
Так, максимально просто для наших глядачів.
Наталія Шелестак: Для того, щоби в зал вийшло голосування бюджету (не важливо, якої частини – чи про загальний фонд ми говоримо, чи про бюджет розвитку), є процедура. Вона виглядає наступним чином: виконавці формують пропозиції щодо бюджету, потім воно йде на виконком, на виконкомі затверджується. Потім оце затверджене поступає в бюджетну комісію, де ми дуже уважно розглядаємо (по розділах ми переважно йдемо) кожен розділ. Кожен розділ ми окремо – а подеколи пострічково – голосуємо. А потім воно вже виходить у зал уже з нашими якимись, можливо, пропозиціями чи так, як ми це бачимо.
То де ж у цьому процесі стався збій?
Наталія Шелестак: Я вам зараз попробує пояснити, що відбувалося власне дев’ятого числа. Я виступила ініціатором скликання дев’ятого числа сесії, мене підтримав Андрій Садовий – і сесію було скликано. Де ми з першої хвилини розуміли, що ми точно маємо завершити питання перерозподілу 2021 року, тому що це було мегаважливо. Ми маємо завершувати ті проекти, на які в нас у якомусь періоді було коштів, або не хватало. На жаль, у нас багато проектів не реалізовано з різних причин (я зараз не хочу там зосереджуватися), в тому числі і з вини, як на моє переконання, або недоброякісного виконання розпорядниками своїх обов’язків щодо цих проектів. Відповідно, залишаються кошти, нам треба їх перерозподілити для того, щоби вони до кінця року були реалізовані там, де вони потрібні. І ми цим займалися.
Й оскільки в нас дуже бракувало часу, я попросила скликати позачергову сесію і сказала, що якщо ми встигнемо, то розглянемо ще 2022 рік – але при умові, якщо ми встигнемо. Що відбулося далі? Далі виконком, який мав би нам надати готовий проект, тобто Андрій Іванович говорить про…
Наскільки я знаю, виконком передав вам документ у п’ятницю.
Наталія Шелестак: У п’ятницю.
В середу ви його отримали в комісії.
А в середу він вніс зміни, і в середу воно потрапило в комісію.
Що завадило в четвер голосувати?
Наталія Шелестак: А фізично не було часу, тому що ми ще дорозглядали 2021 рік, який нам принесли понад 50 питань виконавці. Понад 50 питань перекидок! Тобто я розумію, що, можливо, для людей це нічого не означає…
Про ці зміни ви коли дізналися?
Наталія Шелестак: Про тих 50 питань – у вівторок.
У вівторок.
Наталія Шелестак: Так. Я зараз не говорю про те, що нам тяжко, чи ми не встигаємо, чи ми довго думаємо. Ні. Ми самі собі обрали цю комісію, ми самі в ній працюємо. Але я хочу, щоби ви розуміли, що якщо депутат якісно виконує свої обов’язки, які він на себе сам взяв і які на нього покладає законодавство – то, напевно, він не може просто підняти руку і просто те, що запропонували виконавці… Пояснюю ще, чому. Тому що дуже часто нам, на жаль, дають або інформацію, яка не відповідає дійсності, а потім кажуть: «Та він звільнився, та що він там говорив…»
Ви маєте на увазі посадовців?
Наталія Шелестак: Так. А насправді посадовці і формують ці пропозиції. Тому тут не питання, коли ми… І пан Іщук, він дійсно сам первинний проект, який ще не потрапив на виконком тоді… А я не розумію, чому виконком півтора місяця не розглядав. От у мне якраз питання і виникло до виконкому, до Андрія Івановича: ви ж знали, що це така важлива тема – бюджет міста. Чому півтора місяця, що Іщук готовий був його презентувати, чому за півтора місяця виконком не передав і потім не сказав: «Все, друзі, розглядайте»? А нам не було що розглядати.
Тобто де-факто, звичайно, ми ходили, десь витягали цей проект, десь ми його проговорювали. Але в комісії фізично він не був проговорений. І от зараз ми цим займаємося щодня.
Панове, а от направду – в нас були такі роки, коли обговорення оцього бюджету тривало буквально одну-дві комісії. Направду, було таке – і я пам’ятаю це за свою журналістську діяльність. Що сталося цього року? Це недосвідченість нового депутатського складу чи якась інша ситуація? Чи просто бажання контролювати кожну бюджетну гривню. Пане Віталію.
Віталій Троць: Дивіться, багато є факторів. Я думаю, що один із них – це те, що ми дуже довго і дуже скрупульозно приймали цей бюджет. І кожну стрічку, кожен об’єкт, який там був закладений – ми були переконані в їхній важливості. І якраз перші дві ухвали, які нам готували на дев’яте число, коли ми побачили, яка величезна кількість об’єктів не була почата навіть… Чисто з суб’єктивних причин (може, об’єктивних) нам на кожен об’єкт давали якісь…
Це власне через недобросовісних підрядників?
Наталія Шелестак: Із різних причин.
Віталій Троць: Ми не знаємо. Є багато причин. І нам якраз найбільша емоційна була напруженість тоді, коли нам принесли оту кінцеву картину по року, де ми, по суті, маємо відмовитися від тих всіх об’єктів, які були потрібні, але які навіть не почали робити і так далі.
Це про які йдеться, наприклад, для розуміння?
Віталій Троць: Це Громадський бюджет – тобто ці конкурси, які ще з 2020 року вигравали. Нам принесли три проекти, які ми мали відмовитися. І ми принципово сказали, що якщо це люди виграли, кошти були закладені – ми ті кошти не будемо знімати.
Друга причина, з якою ми були, – це те, що бюджет державний був прийнятий не так далеко перед тим. І, по суті, ця сума кінцева, яку ми могли розраховувати в розмірі податків, була встановлена тільки якраз на тому виконкомі. Тобто якраз в середу отих додаткових 410 мільйонів, які нам прийшли з державного бюджету через більший відсоток ПДФО, були розподілені на виконкомі, і була більша освітня субвенція. Тобто станом на середу ми мали два питання по 2021 році – і тільки що проголосований 2022 рік, який, по суті (оце, що було сказано) ми не були готові розглядати. Тому що для того, щоби якісно його зробити – це треба те, що ми зараз робимо: проходимося по кожній сфері, по кожній галузі, по кожній програмі. І будемо далі ще наступні два тижні кожен об’єкт розбирати: в якому він стані, який там відсоток об’єктів, який відсоток робіт зроблено і що потрібно закладати в наступний рік.
Пане Віталію, от я сьогодні дивився за черговою комісією – вона була в онлайні, не тільки я міг спостерігати – і там був ряд таких питань, як теж викликають дискусію, скажімо так. Зокрема про ці членські внески до Асоціації міст, які ви пропонуєте просто не платити. В такому разі нас, вочевидь, виключать з Асоціації міст навіть України, так? Всі ми це розуміємо. Так само там було одне цікаве питання, де ви вирішили не давати гроші на виконком для судів майбутніх, які можуть відбутися з того чи іншого питання, – чи дерево впало на машину… Ну, тобто люди зазвичай судяться з містом, бо щось там сталося або навіть сніг впаде на голову. Власне з тих 15 мільйонів ви пропонуєте залишити тисячу гривень.
Наталія Шелестак: Давайте я відповім, це моя пропозиція.
Ви, зокрема, запропонували залишити це «в загашнику» – поясніть логіку дій.
Наталія Шелестак: Зараз поясню. 15 мільйонів – це така цифра зі стелі, як і дуже багато цифр, які ми бачимо, на жаль. І бачили минулого року, але нам казали: «Почекайте, ви просто новенькі, ви тут не розібралися». Розібралися, за рік розібралися. Хочу вас повідомити, що буквально вчора, коли мене викликали на допит в НАБУ по одному з рішень, які моя комісія не підтримала, але підтримав зал, де заведена кримінальна справа і підозрюється ряд чиновників у кримінальних правопорушеннях… Мене викликали на допит, де я з подивом – я, голова бюджетної комісії – дізналася про те, що виданий судовий наказ на близько 120 мільйонів гривень. Мені приносять на 15. Скажіть, будь ласка, яким чином я маю реагувати? Тобто я мала би збільшити цю цифру – але я ж знаю, що є 120 мільйонів уже виданого судового наказу. Тобто нам його все одно пред’являть, правильно? Все, ми програли всі суди, причому нас чомусь про це забули проінформувати.
І таке відбувається постійно – і, на жаль, я не знаю, як це змінити. Я не знаю, як донести до чиновників і до голови, на жаль. Я не знаю, як це донести, що міська рада – це не тільки чиновники, голова й апарат мера, а що це є ще й 64 депутати – і ми так само несем відповідальність. А якщо говорити про мене і про Віталія – ми несемо відповідальність ще за правильний розподіл і планування цього бюджету. Тому логічно, що я розумію, що 15 мільйонів нам точно буде мало. І чому прописані 15 мільйонів – для мене абсолютно незрозуміло.
Є такий механізм – ми залишаємо стрічку. І кожного разу ми засідаємо – у нас було вже понад 70 засідань, і ми жодного тижня не пропускаємо планові засідання, а якщо треба, ми дуже швидко збираємося на позапланові. Я запропонувала ті кошти зараз залишити – ми маємо такі стрічки, де залишаємо кошти. От, наприклад, минулого року ми так залишили понад 330 мільйонів із програм, які ми вважали, що вони нам незрозумілі, недоцільні, і зараз за рік ми їх вивчили. Власне ми з тих стрічок потім повертали кошти. От приходив розпорядник, казав: «Нам на то, то, то». І ми казали: «Окей, будь ласка, на тобі. Ти показав, що воно тобі потрібно, і по ходу ми це робимо». Тут я запропонувала ту саму історію – тобто не просто 15 мільйонів ми десь заморожуємо і чекаємо, коли на нас подадуть у суди, а ми лишаємо стрічку – повірте, тут не питання, скільки ми в ній лишили.
Тобто це символічна оця тисяча гривень?
Наталія Шелестак: Так, це ті речі, які нам дозволяють потім прийти в будь-який момент у комісію і сказати: «Дивіться, от є рішення суду, в нас є 10 днів на виконання – і ми пішли виконувати, будь ласка».
Пане Віталію, хочу почути ще вашу позицію щодо цих рішень.
Віталій Троць: Дивіться, як на мене, закладання в бюджет вже якоїсь суми на програні суди – це трохи дивно.
Наталія Шелестак: Як мінімум.
Віталій Троць: І людям ми не зможемо пояснити, як ми знаємо планово нашу суму, на скільки ми програємо судів. Тому що за кожним судом, який програє міська рада, – це, напевно, є чиясь вина, правда? Тому що в нас є юридичний департамент, є більше 2000 чиновників, які, коли ми вже програємо і з нас стягують збитки, тоді є чиясь вина. Тобто нам пропонують це встановити, дати їм вже якусь суму коштів, до якої ми не будемо мати запитань – і вони зможуть витрачати і так далі.
А що робимо ми? Тобто в нас було багато таких випадків, коли ми програвали суди, до нас приходили, просили чи на судовий збір – і ми тоді з’ясовували, а чому ми цю справу програли, а в чому ми були неправі, і що ми зробили для того підприємця чи для людей не так, що з нас аж стягують збитки, і хто в цьому винен.
Добре, пане Віталію, про це я почув. А про участь в Асоціації міст? Тобто куди ви перекинули ці гроші, де бракувало їх?
Віталій Троць: Який у нас наразі етап роботи? Ми проходимося по кожній сфері, по кожному виконавцю – тобто в нас вже був частково гуманітарний блок…
Тобто досі проходитесь?
Наталія Шелестак: Кожен день.
Віталій Троць: Досі проходимось. Завтра в нас буде житлово-комунальне господарство, комунальні підприємства. Тобто завтра буде найбільша така комісія, найдовша і найважча. Сьогодні був у нас організаційний блок – тобто юридичний департамент, виконавчий комітет, тобто ті внески... Комісія приймає колегіальне рішення – тобто можемо зараз говорити, хто підтримував, хто не підтримував.
Я думаю, що до сесії в нас ще є час: існує такий механізм про повернення до розгляду цього питання, і ми все-таки знайдемо аргументи, щоби повернутися і погодити цю суму. Тому що ми особисто не комунікуємо з Асоціацією міст України, але те, що говорить міський голова і виконавчі органи, що вони нам все-таки допомагають... І навіть тих 410 мільйонів, які ми зараз у державному бюджеті отримали – що це було, в тому числі, за їхньої допомоги. Тому до сесії маємо ще час – і, я думаю, виправимо це.
Дякую. А що ж затвердив виконком і передав депутатам? От давайте про це поговоримо, порівняємо також із бюджетом минулого року. Буде трохи багато цифр, але для більшого розуміння ми підготували коротку візуалізацію. Так-от, за цим проектом доходи бюджету 2022 року Львівської міської територіальної громади становитимуть 12,5 мільярда гривень. Видатки при цьому складуть 11,5 мільярда.
Ви можете зараз бачити, які саме суми запланували скерувати на ту чи іншу галузь. Я не буду перераховувати всі позиції, та простими словами: 56% бюджету Львова на 2022 рік – це будуть видатки на бюджетні установи. Натомість 6% бюджету скерують на окремі програми, а 24% – на інфраструктуру міста: тобто житлово-комунальні господарства, компенсації на тарифи, громадський транспорт та виплати по електронному квитку.
Я ж нагадаю вам, що торік рада Львівської ОТГ затвердила бюджет територіальної громади на рівні 11 мільярдів доходів і 10 мільярдів 692 мільйонів видатків. Як зазначив головний фінансист мерії Олег Іщук, при складанні бюджету на 2022 рік витримані майже всі цифри, зазначені у бюджетній декларації. Отож, почуємо коментар пана Іщука.
***
Олег Іщук (директор департаменту фінансової політики Львівської міськради): «Якщо б ми врахували всі ті бажання, які є по загальному фонду, то треба додатково було більше 2 мільярдів. Це означає, що таке поняття, як бюджет розвитку, просто було б ліквідовано. Тому що на бюджет розвитку в наступному році ми вимушені віддати 1 мільярд 260 мільйонів, це колосальна сума. Якщо нічого не збільшувати на статті соціального захисту, на інфраструктуру, то на сьогоднішній день залишається 600 мільйонів гривень на бюджет розвитку».
***
Отож, панове, аналізуючи власне ці всі цифри, які щойно ми оприлюднили, що ми можемо сказати: буде цей бюджет виваженим і чи компромісним? Пані Наталю.
Наталія Шелестак: Дивіться, я би взагалі просила, чесно, відходити при прийнятті бюджету від політики. І ми вже другий рік пробуємо це зробити, і воно все одно дальше лізе – компроміс. Компроміс із чим? З совістю? З чим ми маємо виходити? Ні, він має бути виважений, збалансований і реальний. Я хочу, користуючись нагодою, подякувати пану Іщуку за реальні прогнози загального фонду. Ми зараз за рік побачили, що дійсно вони, ці цифри, були реальні – на відміну від нереальних цифр бюджету розвитку.
Ну, його ви будете розглядати трішки пізніше, у січні – це наступне питання.
Наталія Шелестак: Якщо він у нас буде, якщо буде що розглядати. До чого я це веду? Я трошки не погоджуюся з тими цифрами, які ви зараз озвучили. Насправді загальний весь бюджет Львова на 2022 рік у нас близько 14 мільярдів прогнозований. Із них прогнозується запозичень, власне додаткових запозичень до всіх тих, що в нас вже зараз є, ще на 1 мільярд, понад 1 мільярд.
І, відповідно, бюджет Львова прогнозується на рівні 14 мільярдів. Це плюс-мінус такий самий, як був і минулого року: минулого року був 13,4, якщо не помиляюся. Зараз трошки більше, знову ж таки, у зв’язку з різними процесами, які відбуваються – в тому числі збільшується мінімальна заробітна плата, а одне з основних джерел наповнення нашого бюджету – це ПДФО.
Так, звісно.
Наталія Шелестак: Плюс нам в силу того, що на нас держава поклала відшкодування по теплу, вони нам передали 4% ПДФО додатково – відповідно, в нас так і вийшло. Але якщо говорити в цілому, він у нас плюс-мінус в тих рамках і є.
Єдина різниця, яка буде відрізняти минулий бюджет від цього бюджету, власне в тому, що в нас цього року значно більше треба виплатити коштів по боргах, бо прийшов час платити. І в нас насправді виглядає так, що власне введення квитка електронного і ще ряд таких навантажень, нам не дають зараз до розподілу те, що ми можемо дійсно розподілити в бюджеті розвитку – в нас там дуже маленька сума виходить.
Пані Наталю, от ви згадали ПДФО. Загальний фонд міського бюджету майже на 65% складається з цього податку на зарплати. Ми розуміємо, що для розвитку, зокрема, такого великого міста, як Львів, важливо, щоби якомога більше мешканців сплачували. Тобто отримували зарплату, підприємці сплачували, а мешканці отримували зарплату «білу», а не в конвертах. Яка в цьому керунку ситуація у Львові, пане Віталію?
Віталій Троць: Насправді з тих 14 мільярдів декларованих, які нам подали, – думаю, це одна теж з причин, що ми досі не знаємо, яке буде по року виконання цього бюджету. Тому що нам минулого року дали 12–14 мільярдів, але планово нам чомусь завжди так звіти показували, що в нас основна сума має прийти 31 грудня. Тобто щоби ми не задавали таких питань, погодилися на цю суму – побачимо 31 грудня, чи в нас буде виконання за 2021 рік цього бюджету. 65% тих, які ви сказали, – це приблизно в нас є 6,5 мільярда гривень, це є кошти платників податків.
Плюс ще єдиний податок.
Віталій Троць: Плюс єдиний податок. На початку року, коли ми розглядали цей бюджет, то ми ініціювали такі програми, які б стимулювали ріст саме цього податку.
Ну, добре. Які прогнози?
Віталій Троць: Прогнози, декларовані прогнози: в нас зросте мінімальна заробітна плата, наступного року в нас два підвищення є. І приблизно вони закладають 6% росту цієї статті.
Панове, найбільша стаття бюджету – це житлово-комунальне господарство. Чи, бува, не було планів порубати десь там ремонти?
Наталія Шелестак: Перепрошую, найбільша – це в нас освіта.
Одна з найбільших – житлово-комунальне господарство. Чи не розглядали ви на комісії, що, можливо, десь варто зекономити? Тому що для людей це важливо.
Наталія Шелестак: Дивіться, для людей важливі всі галузі – от повірте, всі. Для людей ще важливо, щоби не виплачувалися премії чиновникам – люди вважають, що ті не заслуговують на премії в сьогоднішніх умовах. А все решта – для людей будь-яка галузь важлива. Беремо освіту – важливо? Надважливо. Беремо медицину – важливо? Мегаважливо. Беремо транспорт – звичайно, важливо і дуже важливо. Беремо каналізування – в нас до сьогодні у Львові є вулиці, де немає каналізації. Це важливо? Це дуже важливо. Вода, дороги, хідники…
Тобто що би ти не взяв у великому організмі міста і функціонуванні його – це все мегаважливо. З чим би люди погодилися? Якщо б ми вважали, що чиновники мають безкоштовно працювати, як депутати, на волонтерських засадах, то я думаю, це єдине, що було би неважливо – це зарплати чиновників. Все решта – це важливо.
Повірте мені, ми підходимо виважено до кожного з цих пунктів. Зараз ми запропонували, що власне з коштів нашої улюбленої 75 стрічки (це управління, гроші на зарплату чиновників) ми забрали звідтам 100 мільйонів уже теоретично і віддали освітянам. Можливо, це комусь здасться піаром – але насправді це далеко не піар. І повірте, коли з маленькими дітками, а деколи з складними дітками (інклюзивні групи і так далі) працюють вихователі, в яких реальна заробітна плата 6000, і в неї немає поняття премії… Ну, напевно, ми колись просто дійдемо до того, що всі наші вихователі поїдуть за кордон або поміняють свою професію, а ми будемо самі виховувати своїх діток удома. Ну, от десь так.
Пані Наталю, але власне за оцим проектом цей загальний борг, який ми згадували, він чималий. Це на 68 мільйонів, здається, більше, ніж минулого року, так?
Наталія Шелестак: Ви про виплати?
Ні, я про загальний борг нашого міста.
Наталія Шелестак: Значно більше.
Тобто я хочу запитати, що нашим львів’янам чекати власне на наступний рік. Тому що багато політиків дуже часто транслюють оцю ситуацію, що місто в богах, що «ми собі не можемо дозволити»... Але при цьому ви у своїх блогах згадуєте, що знову ж таки на кінець року у нас, виявляється, є і залишки, що не все так, в принципі, погано. Зорієнтуйте наших людей: чи настільки наше місто в боргах, чи насправді не все так погано.
Наталія Шелестак: Я дуже швидко. Дивіться, для когось гривня – це вже борг і хочеться віддати, а комусь нормально живеться в банкрутстві, поки живеться. На сьогоднішній день я вважаю, що в нас є надмірна кількість нелогічних боргів, які були зроблені до того.
Наприклад? Купівля автобусів, трамваїв?
Наталія Шелестак: Почекайте, ні – не купівля. Тільки не маніпулюємо, а гола статистика.
Так-так, слухаю вас.
Наталія Шелестак: Наприклад, ми брали лізинг дуже потрібний: і автомобілі, і різні інші, і пожежні машини, і так далі. Це дуже важливі речі – я наголошую, що я ніколи не виступаю проти таких закупівель. І мало того: я як людина, яка розуміє, що таке фінансові інструменти, абсолютно нормально відношуся до лізингів, кредитів і всього іншого. Але коли я заступила як голова бюджетної комісії, перше, що я зробила (от Віталій не дасть збрехати), я сказала: «Дайте мені лізинги, які ми обслуговуємо як місто». По суті, вони на комунальних підприємствах, але ж ми за це платимо – ми як Львів. І ви знаєте, що виявилося? Виявилося, що в нас ніхто не займається лізингами. Просто приходить підприємство, каже: «Дай мені грошей», – бере гроші і йде. І нікого це не хвилювало.
Я особисто разом зі своїми колегами зробила таблицю лізингів. І знаєте, що ми побачили? А лізингів ми побачили під 20–22%. І в нас, наприклад, – людей, які прийшли з бізнесу, наступив шок. Бо що таке 22%? Це мільйони, які стоять за тою цифрою, мільйони переплат. І коли ми маємо фінансовий інструмент, який на той час коштував – наприклад, лізинг коштував – і ми почали брати лізинги, але ми їх почали брати до 10% максимум зі всіма витратами.
Але, на жаль, держава не підтримає так, як той самий МАЗ.
Наталія Шелестак: Почекайте, та при чому тут держава? Та не держава приймає рішення, під скільки ми беремо той лізинг. От ми з депутатами приймаємо рішення таке. І виконавці нам приносять і кажуть: «От, візьміть такий кредит, бо нам треба». А ми кажемо: «Добре, тільки не на цих умовах. Ідіть шукайте кращі умови», – або пропонуємо самі.
І такі варіанти були?
Наталія Шелестак: Послухайте, вони не були. Ми зараз після того, як я зробила таблицю і показала всім наглядно – що от, друзі, ми обробили от такі тонни паперу з договорами… Я сказала: от подивіться, це не нормально – брати кредити під 22% тоді, коли всі готові їх дати під 9%. Хто на цьому заробляє? І ми з того часу, як зайшла наша комісія, не допускали таких моментів.
І повірте мені, я не чула, щоби в нашій комісії хоч хтось із членів комісії говорив про те, що «нам взагалі не треба кредитів». Ми говорили про адекватні прийнятні умови. І ці кредити мають бути на розвиток. Коли ми говоримо про постійне проїдання – це неправильно. Не можна все життя жити в борг.
Панове, дуже коротко – ми маємо буквально півхвилини. Підсумовуючи нашу розмову, хочу про арифметику поговорити. Яку б оцінку ви поставили оцьому проекту бюджету 2022 року?
Віталій Троць: Дивіться, по підготовці – по 12-бальній чи якій системі?
По п’ятибальній.
Віталій Троць: По п’ятибальній я думаю, що наразі ми маємо 3, десь приблизно рівень його. Тому що те, що було згадано: ми почали з гуманітарної сфери і виявили те, що в нас чиновники (ви всі бачите в звітах, вони публікуються) в середньому від 50 до 100 тисяч гривень мають кожного місяця. А в дитячих садках мають 5200–6000 вихователі – відповідно, тому там великі вакансії й туди не хочуть іти люди.
І ми тому почали з гуманітарної сфери – до нас прийшла комісія освіти і сказала, що туди треба гроші. Ми вольовим рішенням наразі їх туди дали. Звідки ми забрали – чи з тої статті, чи з іншої – ми ще не вирішили. Не голосували формально, але принципово вирішили.
Пані Наталю, за п’ятибальною шкалою оцініть, але дуже коротко.
Наталія Шелестак: Роботу нашого фінуправління департаменту я би все-таки оцінила достатньо високо – десь на 4,8. Всі подальші процеси проходження – я вважаю, що вони заслуговують на 2 з копійкою тільки тому, що вони якось до нас дійшли. Тому треба розділяти, і я сподіваюся, що ми... Наша комісія зараз працює щодня, ми засідаємо. Наскільки ми можемо, ми стараємося і приділяємо цьому час. Я маю надію, що ми до понеділка все-таки більшу частину зможемо розглянути й отримати інформацію.
Дякую, дякую. Тож 29 грудня – майже за святковим столом міські депутати проголосували за бюджет міста Лева торік. Як буде цього року, покаже лише час – така вже у них передноворічна традиція. Я ж дякую за розмову Наталії Шелестак – голові бюджетної комісії, та Віталію Троцю – також депутату Львівської міської ради.
Дякую, що були з нами останні півгодини. Чекаю і на вашу реакцію щодо бюджетного процесу у Львові, які маєте прогнози і пропозиції – діджитал-платформи ZAXID.NET до ваших послуг 24/7. На тому буду прощатися з вами, на все добре.