Фермери вирізають поголів’я та акумулюють кошти, щоб зберегти земельний банк після запуску ринку землі сільськогосподарського призначення, повідомила Асоціація виробників молока.
«За останні 6 місяців Україна щомісяця втрачає по 2-3 тис. корів у промисловому виробництві. Це близько 100 середніх ферм, які уже закрились. В результаті, виробництво молока зменшилось на 166 тис. т. Такими темпами ми ризикуємо залишитись без українського молока та втратити головну бюджетоутворюючу галузь», – зауважила віце-президентка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк на прес-конференції в Києві у четвер, 17 жовтня.
За її словами, таку ситуацію спричинила риторика уряду про терміновий запуск ринку землі сільськогосподарського призначення. За запропонованих непрозорих умов та відсутності державної підтримки для тваринників, фермери фактично «згортають» молочне скотарство і акумулюють кошти, адже молочно-товарна ферма не може існувати без земельного банку, який забезпечує кормову базу, тому що ринок кормів в Україні відсутній, стверджує Лавренюк.
«До стрімкого згортання молочного напрямку господарства штовхнули заяви уряду про турборежим ринку землі без гарантій та пільг для виробників молока. Господарства почали розпродувати корів, адже МТФ не може вижити без власної землі, бо ніде не купить силосу чи сіна, якщо не виростить сама», – пояснила Лавренюк зв’язок між запуском ринку землі і закриттям молочних ферм.
Вона також уточнила, що активне згортання діяльності молочних ферм в Україні почалося з березня 2019 року.
Присутні на прес-конференції фермери пояснили, що на утримання однієї корови потрібно до двох гектарів землі. Наразі цю землю вони орендують. Відтак кошти фермерам потрібні на купівлю землі.
Детальніше зв’язок між відкриття ринком землі і кризою в молочній галузі пояснив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов.
«Уявіть, що ви аграрій. Ви розумієте, що найближчим часом на ринок вийде земля. Якщо ви її не купите, то ви просто втрачаєте свій бізнес. Корова не існує в космосі. Її не можна годувати закупленою пшеницею. І ринку грубих кормів теж немає. І ви робите висновок: якщо, наприклад, [до ринку землі] допускають іноземців, чи якимось іншим методом “розігрівають” ринок, то у вас просто не буде достатньо грошей щоб викупити цю землю, яка буде запропонована. Який у вас залишається раціональний вибір? Вирізати корів», – сказав Соколов.
Він наголосив на тому, що фермерам доцільніше вкладати кошти не в худобу, а в землю.
Як повідомила Асоціація виробників молока, українці ризикують втратити близько 3,6 млрд грн відрахувань в бюджет та 12% робочих місць в аграрному секторі, які дає молочне скотарство.
Як зазначили аграрії, внаслідок суттєвого скорочення виробництва молока, Україна більше не в змозі забезпечити себе молочною продукцією власного виробництва і купує її у сусідів. За аналітичними даними АВМ, з вересня Україна уже імпортувала на 33% більше масла та на 77% більше твердого сиру.
Це підтвердив голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський: «Спілка молочних підприємств прогнозує, що в цьому році буде імпортовано 20 тис. т сирів, що фактично становить 18-20% від загального споживання».
Як повідомляв ZAXID.NET, Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства опублікувало для обговорення законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Відповідно до законопроекту, з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Можливість купувати землю буде в українських фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави. Переважне право на викуп землі матимуть її орендарі.
Концентрація землі у власності визначена на рівні 15% області та 0,5% країни. Землі державної та комунальної власності будуть реалізовуватися на торгах.