Електронному квитку у Львові бути: перші валідатори в міському громадському транспорті мають встановити вже на початку наступного року. Вже є попередні розрахунки, що разовий квиток коштуватиме орієнтовно 10–15 гривень, місячний абонемент із безлімітною кількістю поїздок – від 300 до 500 гривень. Чи готові перевізники відмовитися від золотої готівки? Чи діятиме єдиний тариф для всієї Львівської ОТГ? І як отримати львів’янам пільгову картку для безкоштовного проїзду?
Мої вітання, це проект «Стінка на стінку». На всі ці та інші важливі питання почуємо сьогодні відповіді від моїх гостей – Романа Лева, керівника проекту впровадження автоматизованої системи проїзду в громадському транспорті ЛКП «Львівавтодор», і керівника найбільшого автотранспортного підприємства Львова Ореста Хамули. Радий вас бачити. А нашим глядачам нагадаю, що просто зараз на порталі ZAXID.NET стартує наше інтерактивне голосування – заходьте за посиланням на екрані і висловлюйте свою позицію.
Але перш ніж ми розпочнемо нашу розмову, я маю зазначити, що карантин і оцей сплеск коронавірусу цього року трохи змінив плани «Львівавтодору». Однак команда чеських фахівців таки прибула восени до Львова, аби оглянути рухомий склад громадського транспорту. Власне підрядники це робили для того, аби зрозуміти, як правильно і де саме монтувати валідатори для зчитування майбутнього електронного квитка. Вони оглянули салони маршруток, трамваїв та тролейбусів для того, аби потім прокласти електромережі і встановити валідатори.
Отож, панове, з чим поїхали чехи зі Львова і де будуть стояти ці зчитувачі в громадському транспорті? Чи були в цьому якісь різнобачення?
Роман Лев: Були, вони і далі можуть бути. Тобто технічні дані, які отримали від перевізників, безпосередньо перебуваючи вже на АТП, на парковках – там, де знаходяться транспортні засоби. Чому кілька бачень? Тому що важко зрозуміти, як людина буде себе поводити, якщо інші умови – наприклад, дверний отвір дещо менший, ніж у транспортних засобів у Європі.
Але все було би простіше, якби всі заходили через передні двері, а виходили через задні.
Роман Лев: Саме так. Але так само ми не можемо пускати всіх людей [через одні двері]. Ми розуміємо, що буде більше осіб іти; якщо буде переповнено, якісь черги будуть траплятися. Тому треба було змінювати певні позиції.
Наприклад, ми перенесли друк квитка у кабіну водія – це ще на рівні перемовин, ми маємо зафіксувати це все детальніше протягом наступного місяця. Чому це зробили? Як воно передбачалося раніше: людина заходить, робить безконтактну оплату проїзду або йде дає готівку водієві – і тоді друк чека відбувається на валідаторі. Але моделюємо ситуацію: я зайшов, за мною чотири людини, я дав готівку, я вертаюся назад до валідатора, мене вже знесло на пару позицій вбік – і яким чином мені попросити віддати квиточок, що робити?
Інше питання, якщо так: буде принтер, людина може зачепити це рукою, може не влізти у прохід. По-перше, людина загрожує собі, можна вдаритись; по-друге, можна зіпсувати устаткування.
Тобто ці питання всі поки що відкриті?
Роман Лев: Ні, вони вже зафіксовані до ідеалу – тобто так, як вона має бути в кінцевому результаті. Питання лишилося, наприклад, по друку квитка, де він буде знаходитися. Тобто формально воно вже все промальовано, прописано.
Друку готівкового квитка, ви маєте на увазі?
Роман Лев: Саме так, друку готівкового квитка.
Тобто готівка залишається – фіксуємо це для наших глядачів.
Роман Лев: Так, готівка залишається.
Пане Оресте, зараз найбільше автобусів у вашому автопарку. Якщо не помиляюся – може, ви мене виправите – близько 300 автобусів у вас на сьогодні.
Орест Хамула: 250 автобусів виїжджає на маршрут у середньому.
І ще 100 має бути вже в наступному році. Пане Оресте, ви готові до оцього е-квитка?
Орест Хамула: Абсолютно, ми готові до електронного квитка. Єдине, що ще потрібно буде провести навчання водіям, провести роботу з водіями. Я думаю, ті питання, що піднімає пан Роман, що стосується друку квитка – це, напевно, треба буде віддати все-таки функцію водію, щоби він міг друкувати і видавати цей квиток. Зробити все для того, щоби мінімізувати ту кількість пасажирів, які будуть розраховуватися безпосередньо готівкою. Ну, і питання контролю – щоби контролювали, чи пасажири всі розрахувалися, чи пасажири всі оплатили за проїзд.
Оресте, обіг готівки – власне це така дражлива тема, особливо для приватних перевізників. Чи готові перевізники – особливо такий великий комунальний перевізник, як ви – в більшості відмовитися від обігу готівкових коштів?
Орест Хамула: Ви знаєте, я спілкуюся з приватними перевізниками – всі перевізники зацікавлені в тому, щоби відійти від готівки. Тому що тут є безпосередньо для перевізника надзвичайно багато переваг. По-перше, в перевізника відпаде потреба в конкуренції. Зараз конкуруємо ми з іншими маршрутами, гонки на маршрутах. Як наслідок – це ДТП, немає графічності (це те, чого вимагає від нас управління транспорту, міська рада).
Це все пропаде, тому що водій буде мати функцію: проїхав з точки А в точку Б, виконав кількість рейсів – за виконану роботу заплатили. Тобто послуги стануть якіснішими безпосередньо для пасажирів.
Знову ж таки, на сьогоднішній день, коли ми подавали розрахунки по тарифу, вартість проїзду не відповідає економічно обґрунтованому тарифу. Тут, у даній ситуації, коли буде запроваджений електронний квиток – перевізник зробив свою роботу, він виконав ту кількість рейсів, яку управління транспорту замовило перевізникам, за це отримав кошти. І, відповідно, кожен перевізник буде зацікавлений в тому, щоби зробити максимальну кількість рейсів, а не тільки в години пік, коли є готівка.
На це часто нарікають львів’яни – що перевізники з’їжджають з маршрутів мало не в дев’ятій годині вечора.
Орест Хамула: Так, особливо приватні перевізники. Якщо ми виконуємо, то приватні перевізники з’їжджають тоді, коли вже немає пасажира. Ми виконуємо рейси до останнього. Тому перевізники будуть зацікавлені.
Ті розрахунки, які нам подавали, ті розрахунки, які ми бачили, свідчать про те, що це вже буде бізнес – це вже буде належна оплата за виконану роботу за кілометр.
Тобто вам буде вигідніше їздити якнайдовше?
Орест Хамула: Якнайдовше. І тоді і ми, і приватні перевізники зможемо і якісно ремонтувати транспорт, і купляти новий транспорт. Тоді буде працювати економічна модель, яка дасть можливість нормально працювати і нормально планувати.
А для приватних перевізників, я так розумію (при спілкуванні з приватними перевізниками), вони зможуть якось будувати свої стосунки з банком. Тому що буде зрозуміло, скільки це коштує, повністю в них буде білий, прозорий бізнес – вони зможуть навіть купляти в кредит транспортні засоби.
Романе, за вашими підрахунками: оцей обіг готівкових коштів і безготівкових – чого буде більше?
Роман Лев: Безготівкових. Ми живемо в 2020 році, і певні зміни… Як ви поставили питання, що ж буде змінено в тих самих валідаторах: певні зміни, які ми лобіювали останніх півроку (якраз коли я зайшов у проект) – це дати максимально гнучку людям можливість використовувати смартфон, пластикові карти NFC, тобто максимум, щоб ти був незалежний від того готівкового. Я, наприклад, сам особисто готівкою майже не користуюся, протягом останніх двох років у мене тільки пластикова картка або телефон.
Аналогічно.
Роман Лев: Відповідно, треба робити все, щоби зменшити той обіг готівки і менше робити навантаження на того самого водія – тому що водій має слідкувати за безпекою пасажирів, за якістю, коли він приїжджає на зупинку, скільки часу він там стоїть… Тобто в нього інші клопоти, за які він повинен відповідати, а не рахувати готівку тощо.
У даному ж випадку це буде надзвичайно примітивно: натиснув кнопку, виліз квиток, віддав квиток, поставив готівку – все, йому навіть нічого рахувати не треба, тільки вартість того квитка, який він кладе собі в касу. Тому ми думаємо, що співвідношення будуть достатньо високі, і протягом 5–10 років готівка якщо й не зійде нанівець, то мінімізується до позначки 5–10–15%.
Далі поговоримо про тих, хто не так часто користується безготівковими коштами. Кількість мешканців, що мають право на пільговий проїзд, у Львові перевищує 150 тисяч осіб – і це без врахування студентів та учнів. Щоб опрацювати такий масив даних та підготувати пільгові картки, треба трохи часу, тож передусім у Львові розпочали збір та обробку даних від пільговиків. Станом на кінець жовтня вже 650 львів’ян звернулися за отриманням пільгової транспортної картки. Це поки небагато, але й ажіотажу створювати не варто – документи можна подати в ЦНАПі. Як записатися на прийом без черги (а зараз це особливо важливо) і скільки часу все це займає – дивіться далі.
***
Марта Федорчак (керівник Центру надання адмінпослуг): «Насправді процедура є дуже простою. Люди до нас приходять з оригіналами документів – це є паспорт, ідентифікаційний код, документ, який засвідчує пільгу, ну і, звичайно, фотокартка, оскільки вона буде іменною, дана картка буде персоналізованою.
Враховуючи пандемію, щоби попасти в Центр надання адміністративних послуг, потрібно попередньо записатися на сайті міської ради: на сторінці Центру надання адміністративних послуг, вибрати послугу «електронна транспортна пільгова картка» – і все, до нас приходять і подають ці документи. У приміщенні ЦНАПу може знаходитися обмежена кількість людей, і попередній запис у нас чітко розрахований так, щоб не було скупчення мешканців».
***
Панове, направду маємо багато пільговиків. Ви мені перед ефіром розповідали, що власне на цю хвилину вже є більше пільговиків, які зареєструвалися.
Роман Лев: Вже більш ніж півтори тисячі.
За вашими підрахунками, цей перший етап скільки триватиме взагалі?
Роман Лев: У нас є негативні кейси, від яких ми відштовхуємося. Ми намагаємося не зробити це швидко, а максимально розвантажити ЦНАПи, не змушувати осіб пільгової категорії населення фізично приходити туди, здавати ці документи. Тому що все ж таки, як сказали, пандемія, корона вірус, і навіть якщо 5 тисяч піде в нас відвідувати ЦНАПи – це буде достатньо високе навантаження і ризики.
Тому ми намагаємося це все розбити, дати можливість людям зараз піти в ЦНАП подати документи, через кабінет львів’янина подати документи – вже запрацювала демо-версія, треба її ще дошліфувати до загального вигляду і перевірити саме функціонування. Щоби людина зайшла, зареєструвалася через ЕЦП або через BankID, авторизувалася, а тоді могла допомогти сусідові, знайомому, бабці, куму, брату, свату тощо. Допомогти розвантажити, подавати ці дані вже онлайн. Після чого другим етапом, коли людина буде знати, що все окей, все прийнято, вона приходить і просто забирає свою транспортну картку. Таким чином вдвічі зменшуємо це навантаження. І в подальшому планується загрузка даних через мобільну аплікацію, безпосередньо через сайт електронного квитка, через кабінет мешканця.
А от давайте про діджиталізацію львівян ще поговоримо. Вже невдовзі буде завершено розробку інструкції, щоб самостійно подати всі потрібні документи онлайн через особистий кабінет мешканця. Такий є у кожного львів’янина, але не кожний про це знає. От я також про його існування дізнався нещодавно.
Так-от, він працює вже понад два роки, і там можна подати електронну заяву на пільгову картку ЛеоКарт. Зараз ІТ-управління мерії готує повний перезапуск особистого кабінету мешканця – почуємо головну айтішницю мерії Олену Гунько.
***
Олена Гунько: «Так можна зайти на сайт “Особистий кабінет львів’янина” egov.city-adm.lviv.ua, створити власний кабінет, зареєструватися, валідувати свою особу за допомогою електронно-цифрового підпису і серед переліку всіх послуг знайти послуги ЛКП “Львівавтодор” отримання пільгової транспортної картки. Ми сподіваємося, що нова версія порталу мешканця, яка скоро вийде в бета-версії (зараз є демо-версія), стане ще зручнішою – зокрема, як і по інтерфейсу, по його відображенню, так і по функціоналу. Адже зараз ми маємо можливість перевіряти особу людини за допомогою електронно-цифрового підпису. Ми розуміємо, що все ж це є менша категорія людей, які можуть легко оперувати такими термінами і такими технологіями. На новому порталі мешканця буде забезпечена можливість ідентифікації за допомогою MobileID, BankID і ЕЦП».
***
Романе, ми бачимо: кабінет мешканця оновлений вже готовий, сайт ЛеоКарт так само. А як з мобільним додатком?
Роман Лев: Сайт ЛеоКарт тільки хвилин 20 тому запустили – зняли заглушку перед тим, як я приїхав на ефір. Стосовно завантаження даних суто через мобільну аплікацію і через кінцевий сайт ЛеоКарт – їх буде насправді дві, тобто два сайти. Перший – портал, де можна буде купувати транспортні картки, змінювати (як ми передбачаємо зараз) можливість користування або транспортною карткою, або мобільним додатком, тому що в даному випадку щось одне буде: або ти користуєшся смартфоном, або ти користуєшся транспортною карткою, щоб уникнути зловживання. Відповідно, буде інший сайт, де будуть продаватися ці послуги, звідти будуть завантажуватися дані і мобільна аплікація. Тому ми не поспішаємо, хочемо зробити це все правильно і якісно – тому що це робота з персональними даними, і зловживати цим не варто, краще зробити правильно. Я гадаю, що на 2021 рік ми вже побачимо оновлений формат, а тим часом ми будемо здійснювати (як сказала Олена Гунько) через кабінет львів’янина і через ЦНАПи безпосередньо.
Пане Оресте, я знаю, що оці цифрові технології і вам, зокрема, допомагають. Чи правда, що на сьогодні немає вже оцих крадіжок пального водіями?
Орест Хамула: Ми вже давно встановили систему контролю за зливанням пального, щоб водії не мали можливості такої. Ще попадаються водії, які десь намагаються це зливати…
Новенькі, напевно?
Орест Хамула: Але це, як правило, п’ять літрів – подивитися, як АТП буде на це реагувати. Ми давно вже встановили, і крадіжок немає, тобто це все ми вже усунули. Як правило, це роблять водії, які приходять з інших парків, ще не знають. Ми попереджаємо, проводимо інструктаж – але вони роблять спробу, як ми поведемо себе, чи ми це зможемо прорахувати. На всі машини встановлено і при закупівлі всіх нових автобусів в подальшому ці всі системи будуть встановлені, вони вже входять у технічну документацію, в комплектацію автобуса.
Ще до вас маю запитання по цьому одноразовому квитку. Все ж таки готівка у нас залишається, єдине питання – як це буде працювати по всій Львівській ОТГ. Тому що в нас є маршрути – наприклад, Зашків: пан Орест не дасть збрехати, це скільки кілометрів від Львова?
Орест Хамула: Це десь порядку 30 кілометрів.
Це 30 кілометрів. Тобто як буде оця цінова політика випрацьовуватися?
Роман Лев: Треба розуміти, що «Львівавтодор» не будує цінову політику – ми можемо тільки посилатися на кінцеві результати, якісь резолюції, які робить міська рада, управління транспорту тощо.
Я маю на увазі, оця готівкова оплата. Вона буде діяти по всій Львівській ОТГ, так?
Роман Лев: Вона взагалі в рамках України – ми не можемо забрати готівкову оплату по закону. Ми не можемо обмежити людей: ти хочеш – ти користуєшся, чим хочеш. Якщо ми це обмежуємо – це певні ризики створити конфронтацію з точки зору населення. І це не по закону. Відповідно, працювати готівкова оплата буде.
Стосовно ОТГ стратегічно ми розраховуємо, що вони будуть доєднуватися і збільшуватися буде масштаб. Тобто в нас контрактом передбачена перша зона, далі є друга зона. І ми гадаємо, що будемо розширювати і до третьої зони, і далі. Тобто чим більше буде підключатися, тим якісніші і кращі в нас мають бути перевезення.
Кожен хоче, щоби от ти їдеш в Італію, Іспанію, Францію – щоб була така сама зручність: ти собі купив один квиточок, сів, поїхав, просто відпочиваєш. Так само має бути і тут. Але треба розуміти, що за рік ми цього не зробимо – може, і за п’ять років ми не дійдемо до такого фінішу. Але оплата має бути готівкова, і вона буде всюди.
Пане Оресте, 10–15 гривень тариф по Львівській ОТГ – чи це реально на сьогодні? Чи потрібні дотації від міста будуть?
Орест Хамула: Я думаю, що дотації в будь-якому разі будуть потрібні, тому що є пільговики, за яких треба компенсувати, за яких треба платити.
А їх багато.
Орест Хамула: А їх багато. Якщо замовник замовляє послугу… Я хочу нагадати, що в нас і учні їздять так само безкоштовно – тобто за них хтось має платити. Тобто якщо він їде безкоштовно, за це повинне платити місто.
Чи достатньо буде тарифу? По тих розрахунках, які ми вираховували спільно з «Автодором», спільно з управлінням транспорту в міській раді, ми дивилися, що цих коштів, які будуть оплачувати за кілометр проробленої роботи, буде достатньо для того, щоби перевізники могли якісно надавати послуги.
Але вочевидь ви орієнтуєтеся все ж таки на оці місячні абонементи?
Орест Хамула: Звичайно, це найзручніший метод оплати буде. Це буде зручний метод оплати як для перевізника, тому що ми будемо відходити від готівки, так само це буде корисно для пасажира, тому що це буде дешевше. Я розумію, там буде бонусна система, і пасажир буде в кінцевому результаті платити за одну поїздку нижче, ніж при звичайному тарифі.
Тобто є така можливість, що тариф може бути навіть нижчий за 7 гривень?
Орест Хамула: Звичайно.
Романе, знаю, що планується відкриття сервісного центру на вулиці Горбачевського. Чи є вже дата відкриття?
Роман Лев: Ні, дати відкриття я вам не скажу, це може все зіпсувати.
Наврочити.
Роман Лев: Так. Тобто зараз вже майже все готове, є там певні технічні нюанси, які треба доладнати, дошліфувати. Але ми перебуваємо там по три, по чотири рази на тиждень, слідкуємо. Третій поверх повністю, другий, перший поверх. Є деякі деталі, які ми проговорювали з особами з інвалідністю, які треба доробити. Це такі маленькі деталі, маленькі кроки, але вони must-have до реалізації, після чого ми будемо готові запускати Горбачевського. Приблизно по термінах – я думаю, до місяця часу вже можна буде відвідати його.
Пане Оресте, ще хочу зачепити тему контролю. Всі ми розуміємо, що зараз ніхто не контролює, чи людина їде з квитком – і в більшості випадків водії просто не видають ці квиточки, тому що ніхто їх не перевіряє. Що зміниться з електронним квитком? Оскільки в нас у законодавстві не записано, що в автобусах має бути контроль, як ви дасте тому раду?
Орест Хамула: Я думаю, що треба буде прописати це на законодавчому рівні, що в автобусах буде контроль – і, відповідно, контролери мають бути наділені функціями з посиланням на нормативну базу, згідно з чим вони або штрафують, виписують штраф, або висаджують пасажира. Це, я думаю, необхідно зробити – шукати юридичні шляхи, як надати повноваження контролерам. Тому що яка би система не була запроваджена, яка б вона хороша не була – якщо не буде контролю, вона діяти не буде або буде діяти не належно. Тому питання контролерів є надзвичайно важливе, і це, напевно, треба ставити одним із перших питань.
Тобто на сьогодні оцей досвід «Львівелектротрансу», коли там працюють контролери, в автобусах неможливий через закони?
Орест Хамула: Так. Я вам хочу сказати тут ще… Бачите, зачепили питання пільговиків. Коли ми робили хронометражі (а ми робимо хронометражі), і ми маємо зараз таку реальну картину – бачимо, що до 10% посвідчень пільговиків є підроблені або протерміновані. Тобто з часом ті 10% від кількості пільговиків повинні платити. Це ми перевіряємо. Водії не в змозі це перевірити якісно – допустимо, ксерокопію якогось документа чи якусь книжечку він просто фізично цього не може, реально цього не може контролювати.
Просто пасажир показав, пройшов і пішов далі.
Орест Хамула: Так. А коли вже начальники колон їздять на хронометражі, перевіряють – і дуже багато є підроблених, дуже багато протермінованих посвідчень. Це зараз відпаде. Я хочу сказати, що тут ще дуже важливо для нас, якщо ми вже зачепили тему пільговиків: зараз 80% скарг на водіїв – це скарги на те, що відмовили в пільговому проїзді, забрали пенсіонерів, не зупинилися на зупинках, не пустили пільговика. Це постійні конфлікти. Введення електронного квитка забере цю всю конфліктність, тому що водій повинен буде виконувати дві функції – це слідкувати за безпекою руху і за графічністю. Який пільговий, який пасажир платний чи не платний – водія цікавити не буде. Ці всі конфлікти просто відпадуть, і це дуже важливо, як на мою думку.
А от як у сусідів наших розвивається безготівкова оплата? Ви, певно, теж чули оці гучні заяви про те, що в Тернополі, Франківську, Хмельницькому та інших містах Західної України вже давно працює електронний квиток, і Львів у цьому не буде першим. Давайте почуємо Андрія Білого, що він думає про запуск електронного квитка у Львові.
***
Андрій Білий (заступник директора департаменту ЖКГ та інфраструктури): «На сьогоднішній день ніхто не перейшов на оплату за кілометр. І фактично в нас в електротранспорті зараз в АТП-1 переходимо на безготівкову оплату, тобто створюється можливість безготівкової оплати. Але воно нічого не міняє – тобто як було за раз 7 гривень, так і лишається за раз 7 гривень, але безготівково.
А в нас завдання зробити не за 7 гривень, а поміняти, перевернути взагалі на інший рівень, підняти на інший рівень транспорт для того, щоби в людей була можливість, наприклад, безкоштовної пересадки, щоб був місячний проїзний на весь транспорт у Львові, у Львівській ОТГ. І це тоді дійсно дасть можливість планувати свої витрати на транспорт, а нам дасть можливість планувати кількість транспорту на маршрути, тому що ми будемо чітко розуміти, який є пасажиропотік».
***
Отож, панове, за такою логікою наших сусідів, безготівкова оплата в електротранспорті, яка в нас зараз є, то її теж можна назвати частково електронним квитком. Пане Романе, хочу до вас апелювати. Як ви бачите, чи буде це розвиватися в умовах Львова?
Роман Лев: Наш електронний квиток?
Так. Чи буде він діяти? Тому що досвід показує, що в сусідніх містах це не працює. Тобто там як брали просто оплату, так і будуть брати. Чи запрацює оплата за кілометри?
Роман Лев: Це ж не електронний квиток. Тобто ми взяли б ті самі транспортні перевезення, які були у Львові, поставили б зчитувачі NFC, дали можливість по Приватбанку чи по карточці оплатити – бац, електронний квиток. Ні, це не електронний квиток – це просто можливість безготівкового розрахунку в транспорті. Все, на цьому воно завершується.
Якщо ж ми говоримо про електронний квиток – навіть самі умови контракту передбачають покращення якості перевезення і зменшення кількості обігових коштів. Тобто дві перші позиції, які можу з пам’яті казати. Якість за рахунок чого може підвищуватися? Так само з оплати за кілометр. Як щойно сказав Орест, коли людина сідає в транспортний засіб, водієві байдуже – двоє людей, п’ятеро, восьмеро. Він цікавиться на годиннику: ага, мені треба виїхати, тому що в мене через 15 хвилин буде інша зупинка – приїхав на іншу зупинку.
А не рахує, скільки там в салоні, «чи я пустий».
Роман Лев: Так, його це не цікавить. Не буде гальмувати, ніхто не буде добігати, тому що він знає: п’ять хвилин – і все, я поїхав далі. Не буде «Вася, передай за проїзд» або не буде «покажіть посвідчення» чи ще щось. Люди собі заходять – це вже буде як самоврядування певною мірою. Якщо ми хочемо якісно – будуть якісні перевезення. Тоді заходить людина – це на її власній відповідальності, яким чином вона буде поводитися в тому транспортному засобі, як вона буде платити, як вона буде валідуватись і що вона буде робити.
Так само, як Андрій сказав, це є можливість пересадки – ти взяв або разовий квиток, або завалідувався, якщо тобі треба з трамвая пересісти на автобус – ти пересідаєш, якщо воно буде входити в ті рамки, які зазначені в системі. Відповідно, якщо ти мандруєш з Сихова на Жидачів, в іншу сторону, якщо ти хочеш це обійти, двома транспортними засобами туди добратися громадським транспортом – ти просто будеш здійснювати пересадку, ти будеш платити той самий разовий квиток. Під разовим я маю на увазі не тільки той самий готівковий, а й те, якщо в тебе абонемент, не абонемент: зайшов, валідувався, поїхав – зі знижкою, без знижки. Тобто це вже буде електронний квиток. У першу чергу підняття рівня якості. І кожен буде виконувати свою функцію: водій – вести, пильнувати за графічністю, за безпекою пасажирів, це його фундаментальна задача, якої він повинен дотримуватися.
Тобто отака модель, по яку ви говорите, вона не працює в жодному місті Західної України?
Роман Лев: Ні, такої моделі ще немає. Тобто саме на такому рівні, навіть коли чеська делегація приїжджала, вони кажуть, що ще такого не було на такому саме рівні, як побудована ця оплата проїзду і яким чином буде здійснюватися логіка оплати за кілометраж. Тобто перевізники будуть отримувати свої гроші за пройдені кілометри і за оці елементи графічності, дотримання швидкісного руху – коли він прибуває на зупинку і в котрій він відправляється з зупинки. Водій не зможе об’їхати, дворами зробити якийсь гак. Тобто введення цих всіх показників – це і є вперше у рамках України оплата за кілометр буде вводитися в місті Львові. Це і передбачає електронний квиток, а не безконтактна плата.
Пане Оресте, поки ми чекаємо отаких умов – оплати за кілометр, я знаю, що ви тестуєте все ж таки безготівкову оплату в своїх автобусах, на 3А тестувалася онлайн-оплата. Як успіхи в цьому питанні?
Орест Хамула: Встановили спочатку на шість автобусів обладнання для безготівкової оплати. Вже минулого тижня, буквально в п’ятницю, було встановлене обладнання вже на всі автобуси. Ми поставили завдання перед тою фірмою, яка надала нам цю послугу, щоби доробити деяке програмне забезпечення – щоби ми могли зрозуміти, в який час була оплата, на якому автобусі була оплата. Фірма це доробила, в п’ятницю ми побачили ці звіти, побачили цю всю інформацію.
Цього тижня принаймні з середи ми розклеїмо рекламу і запустимо на всьому 3А маршруті безготівкову оплату. Подивимося, що практично буде, чи треба ще щось доробляти, чи цього буде достатньо, що зробила ця компанія для нас. Якщо воно буде працювати нормально, то ми зможемо укласти угоду на всі транспортні засоби, які перебувають в парку. Я розумію, що це спочатку буде тільки на великі автобуси, на нові автобуси, тому що зі старими автобусами будуть трошки складності.
Оголосили тендер – у системі ProZorro вже висить тендер, в якому зможуть взяти участь компанії, які мають бажання надавати цю послугу. Я думаю, що десь потягом місяця часу відбудеться цей тендер, і ми вже будемо мати укладену угоду на всі транспортні засоби.
Але все одно будуть особливості – це не буде працювати як в електротранспорті, тобто зчитувачі будуть лише біля водія? З чим це пов’язано?
Орест Хамула: Таким чином, щоби водій міг контролювати. Оскільки в нас немає контролерів, водій повинен контролювати. Тобто у водія буде і звуковий зумер, і світловий, щоб він побачив, що цей пасажир заплатив.
Ми вже говорили про оплату за кілометр. Як це відобразиться на вашому підприємстві?
Орест Хамула: Оплата за кілометр нам дасть ресурс, додатковий фінансовий ресурс, тому що це вже буде економічно обґрунтований тариф, і це нам дасть додатковий ресурс. Перевізники будуть зацікавлені в тому, щоби виконати всі рейси.
Як би це дивно не звучало.
Орест Хамула: І в тому, щоби виконати найбільше роботи. Більше того, на сьогоднішній день ми маємо таку річ, що управління транспорту вже декілька разів проводить конкурс на збиткові маршрути, і ніхто там не подається. Декілька маршрутів є, на які ніхто не подається.
Приватники не подаються?
Орест Хамула: Не подаються. Зрозуміло, якщо тепер буде плата за кілометр – нам чи приватним перевізникам буде байдуже, є там пасажир чи нема, є там вільні місця чи нема. Ми виїжджаємо, перевізник виїжджає і буде брати участь у тому конкурсі, тому що проїхав кілометр – за кілометр заплатили. Це, звичайно, позитивно вплине на всі підприємства.
Панове, будемо фіналізувати нашу розмову. Ваші прогнози щодо запуску електронного квитка у Львові у 2021 році – давайте якось на цьому році сфокусуємося.
Роман Лев: Частина обладнання вже виготовляється. Тобто на заводах «Мікроелектроніки» в Чехії вже виготовляється устаткування.
Оці так звані валідатори.
Роман Лев: Так, валідатори. Якщо ми говорили, наприклад, про зняття показників у транспорті, то питання було, куди його вчепити. А про те, який він є, ми вже вирішили – вже закрите питання, їх вже почали виготовляти. Навіть є прототип зараз у Львові, але показати його вам ми не можемо, бо компанія представників «Мікроелектроніки» заборонила це робити до повної готовності.
Дочекаємося.
Роман Лев: Ми обговорювали колірну гаму – були якісь деталі, які…
Ну хоч колірної гами нам відкрийте секрет.
Роман Лев: Жовтий колір має бути, як автобус.
АТП-1 до цього готові.
Орест Хамула: Ми знали.
Роман Лев: Тому, я гадаю, в 2021 році вже масово будемо ставити валідатори. Тестування буде відбуватися так само в 2021 році. Можливо, ми навіть зможемо пришвидшити цей проект, коли вже приїде перше устаткування.
Треба розуміти, що ковід дуже сильно змішав карти – треба брати на це поправку. Тим не менше, я думаю, після Нового року ми докладемо титанічних зусиль, щоби це все наверстати і зробити це ще якомога швидше.
Пане Оресте, ще ваш прогноз.
Орест Хамула: Ви знаєте, як я вже казав, ми зацікавлені, щоби ця система була запроваджена якомога швидше. Представники «Мікроелектроніки» були в нас – ми показали всі наші автобуси, надали всю інформацію, все, що необхідно. Більше того, вони просили надати робочі місця для їхніх працівників, бокс для того, щоби можна було поставити це обладнання на автобуси. Попри те, що ми не маємо своєї власної території, попри те, що ми орендуємо – ми показали, де буде відбуватися встановлення цього обладнання, виділили їм бокс, виділили робочі місця для їхніх працівників на підприємстві для того, щоби ми могли це швидко й оперативно зробити. Коли спілкуюся з приватними перевізниками, вони також зацікавлені в тому, щоби ця система була якомога швидше запроваджена.
Я дякую вам за цю розмову. Отож, як ви могли почути, величезна команда фахівців працює зараз над впровадженням електронного квитка у Львові. Наразі операційна робота не дуже помітна пересічним львів’янам, але оцей закадровий технологічний процес також дуже важливий для запуску безготівкової оплати у громадському транспорті.
Я дякую за участь в програмі Романові Леву, заступникові керівника ЛКП «Львівавтодор», і очільникові АТП-1 Оресту Хамулі. А це був проект «Стінка на стінку». Обов’язково беріть участь у нашому тематичному інтерактивному голосуванні на порталі ZAXID.NET. А ми зустрінемося з вами вже наступної середи о 21:00. Бережіть себе та рідних.